Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#45 при допомозі яких досвід набуто <g/> " ( <g/> " <g/> The Relation of Habitual Thought and Behavior to Language 1939 <g/> ) <g/> ; " <g/> Те <g/> , що ми називаємо « <g/> науковою думкою <g/> » <g/> , є спеціялізація мов західного індоєвропейського типу <g/> " ( <g/> " <g/> Language <g/> , Mind and Reality <g/> " 1941 <g/> ) ( <g/> Whorf 158 <g/> , 246 <g/> ) <g/> . </p>
doc#15 Vystoupi Ruperto <g/> " <g/> , але можливі " <g/> і v jinych popisech a näzornych lićemch <g/> " ( <g/> і в інших описах <g/> ) <g/> , далі згадується про написи <g/> , сповіщення <g/> , заголовки <g/> , адреси листів і т. п. Але <g/> , не зважаючи на такий опис функцій <g/> , ті приклади все ж не виділяються з-поміж типово неповних речень типу " <g/> Mrtva <g/> , reki doktor strućne <g/> " або еквівалентів речення типу " <g/> І ne <g/> , slećno Hortensie <g/> " <g/> .
doc#31 За рік <g/> , 15 червня 1927 р. <g/> , нові тези « <g/> Політика партії в справі української художньої літератури <g/> » вже безпосередньо посилаються на Хвильового <g/> , називаючи його підтримувачем « <g/> українських буржуазних літераторів типу " <g/> неоклясиків <g/> "» ( <g/> уже не « <g/> дрібнобуржуазних <g/> » <g/> !
doc#15 , прирівнює їх до питань типу " <g/> праворуч чи ліворуч <g/> " і вважає <g/> , що в подібних випадках ситуація являється психологічним суб'єктом ( <g/> виявленню її допомагають жести <g/> ) <g/> , так що ці речення <g/> , як і всякі <g/> , при будь-яких обставинах ( <g/> unter allen Umständen <g/> ) двоелементні <g/> . </p>
doc#15 <p> Якщо випадки типу " <g/> Пішла за нею <g/> …
doc#15 Бездієслівні іменникові речення фігурують у нього в розділі « <g/> Сокращение предложения в форме существительного имени <g/> » <g/> , і в такому розрізі і розглядаються на основі формули прирівняння <g/> : " <g/> слухъ былъ = было слышно <g/> , посылка была за тгьмъ-то = было послано <g/> " і т. п. Приклади з літератури наводяться типу " <g/> судьямъ худыя шутки <g/> " або " <g/> худыя пгьсни Соловью въ когтяхъ <g/> .
doc#15 Vystoupi Ruperto <g/> " <g/> , але можливі " <g/> і v jinych popisech a näzornych lićemch <g/> " ( <g/> і в інших описах <g/> ) <g/> , далі згадується про написи <g/> , сповіщення <g/> , заголовки <g/> , адреси листів і т. п. Але <g/> , не зважаючи на такий опис функцій <g/> , ті приклади все ж не виділяються з-поміж типово неповних речень типу " <g/> Mrtva <g/> , reki doktor strućne <g/> " або еквівалентів речення типу " <g/> І ne <g/> , slećno Hortensie <g/> " <g/> .
doc#40 <p> Є деякі відхилення від цих загальних правил <g/> , а саме <g/> : закінчення першого типу ( <g/> -и <g/> , -ім <g/> , -іть <g/> ) уживаються і не під наголосом тоді <g/> , коли основа дієслова закінчується на два приголосні <g/> , що з них другий — р <g/> , л <g/> , м <g/> , н <g/> , напр <g/> .
doc#13 Вони є — різнотипні й незвичайні в українській поезії <g/> : то металічні <g/> , то танцюристі хореї <g/> , черговані з ямбами <g/> , часом чисто шевченківського типу ( <g/> « <g/> Не чути гомону людського <g/> » <g/> ) <g/> , — адже від « <g/> Гайдамаків <g/> » іде в Шевченка лінія байронічних поем <g/> .
doc#28 Не боїться він і дуже складних образів майже імажиністичного типу ( <g/> « <g/> Ще губи кам'яні дахів високих пожадливо бузу татарську ссуть <g/> » – « <g/> Замість блакиті висне повсть <g/> » <g/> ) або прозаїзмів <g/> : </p><p> На чорта нам такого фільма <g/> ? </p>
doc#40 Єдина нормально вживана форма цього типу ( <g/> але без кінцевого наголосу і без й на кінці <g/> ) є форма далі від прислівника далеко <g/> , напр <g/> .
doc#25 Проблему <g/> , чому старі закінчення давального-місцевого відмінка однини типу земли <g/> , кости ( <g/> а в останньому випадку це стосується також і називного-знахідного відмінка множини <g/> ) <g/> , зберігані великою мірою в західньоукраїнських говірках <g/> , у решті говірок заступлені типом землі <g/> , кості <g/> , — він розв'язує тим <g/> , що тут впливали іменники “ <g/> твердого <g/> ” типу ( <g/> вода — воді <g/> ) <g/> .
doc#12 Головніші слова цього типу ( <g/> де и історично постало з ъ <g/> , ь <g/> , незалежно від наголосу <g/> ) такі <g/> : блискавка <g/> , блискуний <g/> , блищати ( <g/> а також за аналогією до них блиск <g/> ) <g/> , бриніти <g/> , глибокий <g/> , глитати <g/> , гримати <g/> , гриміти <g/> , дриґати <g/> , дрижати <g/> , кривавий <g/> , криниця <g/> , кришити <g/> , стрижень <g/> , стриміти <g/> , тривати ( <g/> напр <g/> .
doc#3 Спрощуючи справу та ігноруючи деталі <g/> , скажемо <g/> , що в тому <g/> , що мало стати українським числівником <g/> , співіснували і змагалися між собою два морфолого-синтаксичні зразки — один прикметникового типу ( <g/> з модифікаціями <g/> ) <g/> , а другий іменникового ( <g/> теж з модифікаціями <g/> ) <g/> .
doc#72 З мовного погляду діяльність РУП цікава <g/> , поперше <g/> , тим <g/> , що партія видавала політичні брошури й газети досі не знаного на Східній Україні типу ( <g/> місячник “ <g/> Гасло <g/> ” 1902-1903 <g/> ; 14 “ <g/> Селянин <g/> ” 1903-1905 і “ <g/> Праця <g/> ” 1904-1905 <g/> ) <g/> , закладаючи основи української журналістичної мови <g/> .
doc#9 Отже <g/> , з десятьох полків <g/> , на які була поділена Гетьманщина <g/> , п'ять можна вважати за суцільно північноукраїнські з говіркового погляду ( <g/> Стародуб <g/> , Глухів <g/> , Чернігів <g/> , Ніжен <g/> , Прилука <g/> ) <g/> , чотири за переважно північноукраїнські ( <g/> Дубні <g/> , Переяславlxviii <g/> , Гадяч <g/> , Миргород <g/> ) <g/> , і тільки один говорив лише мовою південно- східного типу ( <g/> Полтавський <g/> ) <g/> . </p>
doc#78 Отже <g/> , з десятьох полків <g/> , на які була поділена Гетьманщина <g/> , п'ять можна вважати за суцільно північно-українські з говіркового погляду ( <g/> Стародуб <g/> , Глухів <g/> , Чернігів <g/> , Ніжен <g/> , Прилука <g/> ) <g/> , чотири — за переважно північно-українські ( <g/> Лубні <g/> , Переяслав 1 <g/> ) <g/> , Гадяч <g/> , Миргород <g/> ) <g/> , і тільки один говорив лише мовою південно-східнього типу ( <g/> Полтавський <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Зате архаїзмами другого типу ( <g/> синонімічними <g/> ) при вмілому використанні можна відтворювати тонкі відтінки авторового ставлення до оповіданого <g/> .
doc#40 <p> Тепер <g/> , отже <g/> , знаємо <g/> , що пряма мова являє собою асиндетон <g/> , а непряма мова — гіпотактичне складне речення ( <g/> об'єктного типу <g/> ) <g/> .
doc#81 Щоб здійснити цю ідею <g/> , автор проводив свого героя через різні шари суспільства <g/> : від містечка ( <g/> дуже сільського типу <g/> ) до міста <g/> , а в місті через бездушний бюрократичний апарат <g/> , через будинок божевільних <g/> , через кубло наркоманів і повій <g/> .