This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#51 | Німчинов у книзі „Український язик у минулому й | тепер | <g/> " ( <g/> 1925 <g/> ) переважно поглиблює й популяризує |
doc#25 | його проходила незрівняно далі на південь <g/> , ніж | тепер | ( <g/> 2 <g/> , 69 <g/> ; 5 <g/> , 460 <g/> ) <g/> . Він уважає <g/> , що риси цих говірок |
doc#10 | елементів є факт неминучий <g/> ” <g/> , пише вона | тепер | ( <g/> 24 <g/> , 29 <g/> ) <g/> , а своє трактування фактів у ( <g/> 5 <g/> ) |
doc#23 | » <g/> ) і з усвідомлення трагічного стану України | тепер | ( <g/> « <g/> виросла могила <g/> , А над нею орел чорний |
doc#65 | до двох російських — отдел і отделение <g/> , | тепер | ( <g/> власне від серпня 1975 року <g/> ! <g/> ) — відділ із |
doc#76 | мусила постати й постала теорія общерусскости | тепер | ( <g/> Струве <g/> ) і в минулому ( <g/> Шахматов <g/> ) і постало ( <g/> або |
doc#40 | його в речення <g/> , воно набрало рис наивности саме | тепер | ( <g/> теперішній час і дійсний спосіб <g/> ) <g/> , рис |
doc#30 | відсоток жидів4 <g/> ) ( <g/> аж до Корогодського | тепер | <g/> ) <g/> . </p><p> Давати Вам туристичні поради трудно <g/> . Мілан <g/> , |
doc#89 | культпоходи <g/> » 20 —30-х років ( <g/> не знаю <g/> , чи вони є й | тепер | <g/> ) <g/> . Для прикладу — « <g/> Березіль <g/> » <g/> . Про нього тепер |
doc#40 | російської національної політики давніше і | тепер | <g/> ) <g/> ; « <g/> Було колись в Україні — ревіли гармати <g/> » ( |
doc#72 | з обігу <g/> , і <g/> , таким чином <g/> , “ <g/> нові <g/> ” ( <g/> не так вже й нові | тепер | <g/> ) стали практично невпізнанними й |
doc#78 | переяславських говірок <g/> , що відчувається ще й | тепер | <g/> , ( <g/> див <g/> . О. Дорошкевич <g/> ) <g/> . Сторінка для |
doc#92 | курси <g/> , викладаючи <g/> , отже <g/> , російською мовою <g/> , | тепер | <g/> , « <g/> англізувавшися <g/> » <g/> , я дістав більше курсів <g/> , а |
doc#97 | Користаюся з нагоди появи його тритомника | тепер | <g/> , « <g/> Быль о Тарасе <g/> » <g/> , таки Оренбург <g/> , 1993 <g/> , щоб |
doc#81 | В. Костенка <g/> , незмінні <g/> , хоч трохи змінювані | тепер | <g/> , « <g/> Наталка Полтавка <g/> » й « <g/> Запорожець за Дунаєм <g/> » <g/> . |
doc#49 | душу скорб скрушає <g/> . </p><p> Скрушає не тільки тепер <g/> , не | тепер | <g/> , а вічно <g/> . Як вічно — в пляні логіки образів — |
doc#10 | не була вузькою смугою <g/> , якою вона здається | тепер | <g/> , а майже дорівнювала південнозахіднім |
doc#81 | це гасло здійснили <g/> , тільки йшлося не про шапки | тепер | <g/> , а про голови і тіла під тими шапками <g/> . Колись |
doc#31 | для масового читача ( <g/> не надто грамотного й | тепер | <g/> , а тоді й поготів <g/> ) <g/> , чи для інтеліґентного <g/> ; і чи |
doc#59 | ( <g/> не плутати з еміграцією <g/> ! <g/> ) <g/> . </p><p> Публікуючи статтю | тепер | <g/> , автор виходить з погляду <g/> , що всякий |