Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 ) те саме що вже не має жадних функцій займенника <g/> , не править за жадний член речення і тим самим є тільки сполучник <g/> . </p>
doc#64 <p> Але те <g/> , що втратила через такий характер щоденника історія літератури і може безпосередньо література <g/> , те виграла історія <g/> .
doc#59 Істотно <g/> , одначе <g/> , те <g/> , що він був не більше <g/> , як каталізатором <g/> , що і без нього йшло до тих самих наслідків <g/> , тільки процес може тоді потривав би довше і відбувався б трудніше <g/> . </p>
doc#61 <p> Найпікантніше <g/> , одначе <g/> , те <g/> , що в наш сповнений політикою час відхід від політики і звернення до проблематики інтимного <g/> , внутрішнього світу людини має свою недвозначну й вимовну політичну мову <g/> .
doc#63 Його реалізм хоче бути реалізмом людської душі <g/> , хоче фіксувати кожний порух людської свідомости і підсвідомости <g/> , те <g/> , що школа Джойса називала потоком свідомости <g/> , а сам Костецький воліє називати потоком притомности <g/> .
doc#40 <p> Під впливом прикметників займенники та <g/> , ту <g/> , ця <g/> , цю <g/> , те <g/> , це і навіть зрідка наше <g/> , ваше можуть діставати нестягнене закінчення <g/> : тая <g/> , тую <g/> , цяя <g/> , цюю <g/> , цеє <g/> , нашеє <g/> , вашеє <g/> , напр <g/> .
doc#37 Зроблено це не без ризику <g/> , година наскоку припала на той час <g/> , коли американців у Пляуені вже не було і от-от мали ввійти радянські частини <g/> , те <g/> , що німці назвали годиною нуль <g/> .
doc#81 Вирятував мене інстинкт <g/> , те <g/> , що зветься чуттям мови <g/> , бо все таки воно вже було <g/> .
doc#40 Тим самим прикметники з цим наростком наближаються до активних дієприкметників <g/> ; але в протилежність активним дієприкметникам вони окреслюють не протікання дії в часі <g/> , а дію як стан або властивість <g/> : питальне речення — не те <g/> , що зараз питає <g/> , а те <g/> , що взагалі розраховане на питання <g/> ; відповідальний редактор — не той <g/> , що саме тепер відповідає <g/> , а той <g/> , що постійно несе відповідальність <g/> .
doc#81 Адже те англомовне <g/> , що варте уваги доброго комуніста <g/> , виходить у російському перекладі <g/> , вивчати <g/> , отже <g/> , треба не англійську <g/> , а російську мову <g/> .
doc#81 Московські театри майже не приїздили літом <g/> , тільки раз був театр Вахтанµова <g/> , але те <g/> , що він показував <g/> , не різнилося від харківського шабльону <g/> .
doc#3 Хоч мова ніколи не застигає в непорушності і зміни ніколи не припиняються <g/> , але те <g/> , що спостерігаємо <g/> , найчастіше — зміни лексичного і семантичного характеру <g/> .
doc#72 Але те <g/> , що акт мовлення втратив свою спонтанність <g/> , аж ніяк не було нормальним <g/> .
doc#61 Але те <g/> , що втрачене на широті <g/> , сторицею надолужено глибиною <g/> .
doc#82 Даймо її аматорам те <g/> , чого вони хочуть <g/> .
doc#47 У романі комплекс батька ( <g/> нехай зовсім не фройдівський <g/> ) хоч-не-хоч тьмарив би те світле <g/> .
doc#37 У виданнях — так <g/> , бо те <g/> , що виходило з апробатою й заходом <g/> , під контролем мурівського проводу <g/> , таки різнилося різко від виступів і писань цих « <g/> діячів опозиції <g/> » <g/> , але в щоденній діяльності тяжко було МУРові вберегтися від проявів низькочолости <g/> .
doc#81 Другою провиною харківської російської драми перед культурою тієї країни <g/> , на території якої театр виріс <g/> , було те <g/> , що він був за самим визначенням і хотів бути тільки відгомоном Москви <g/> , і актори його тільки й мріяли про перехід до Москви <g/> .
doc#81 Я не знаю подробиць їхнього роману <g/> , але я думаю <g/> , що одним із стимулів для Гриця було те <g/> , що вона була типово сільська і скромна <g/> , а її мова була природна українська <g/> .
doc#81 Знаком доби було те <g/> , що замість столичних почали наїздити сумежні з російської провінції <g/> .