Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 <p> Я. Лось у своїй синтаксі розглядає називний відмінок <g/> , що стоїть поза реченням і дублюється далі займенником ( <g/> за Пєшковським - називний відмінок уявлення <g/> ) <g/> , при чому вважає <g/> , що " <g/> такі вирази є <g/> , власне <g/> , поєднанням окличних називних відмінків з власне реченнями в стосунку сурядности [ <g/> współrzędności <g/> ] " <g/> . </p>
doc#65 Це або іменники високої частоти вживання ( <g/> такі <g/> , як користь <g/> , лють <g/> , мідь <g/> , осінь <g/> , подорож <g/> , сіль <g/> , смерть <g/> ) або книжні ( <g/> міць <g/> , честь <g/> , обитель <g/> , суть <g/> ) <g/> .
doc#72 Після радянської окупації у вересні 1939 р. нова влада відразу <g/> , без жадного обговорення <g/> , запровадила київські норми ( <g/> такі <g/> , які існували в той час <g/> , див <g/> .
doc#36 Цілком імовірно <g/> , що ідея Товариства вперше замріла у розмовах Ґе з Мясоєдовим <g/> , коли вони стрілися у Фльоренції ( <g/> такі балачки напевне точилися і в Росії <g/> ) <g/> .
doc#15 Він розглядає як однотипні ( <g/> генетично <g/> , але в нього взагалі підхід генетичний <g/> ) такі речення <g/> , як <g/> : пожар <g/> , время <g/> , стыд <g/> , стыдно <g/> , хорошо <g/> , хожено <g/> , убито - на тій підставі <g/> , що всі ці слова - іменного походження <g/> ; сюди ж відносить він і переліки <g/> , заголовки і т. п. </p><p> Томсон знає тільки ті бездієслівні речення <g/> , в яких нема ні присудка <g/> , ні підмета <g/> , а для безпосереднього повідомлення всього складного </p><p> уявлення означається словом та частина його <g/> , яка випадково найбільше збуджена в душі мовця <g/> , бо звичайно нема таких слів <g/> , якими можна позначити все складне уявлення в сукупності <g/> .
doc#12 Головніші слова цього типу ( <g/> де и історично постало з ъ <g/> , ь <g/> , незалежно від наголосу <g/> ) такі <g/> : блискавка <g/> , блискуний <g/> , блищати ( <g/> а також за аналогією до них блиск <g/> ) <g/> , бриніти <g/> , глибокий <g/> , глитати <g/> , гримати <g/> , гриміти <g/> , дриґати <g/> , дрижати <g/> , кривавий <g/> , криниця <g/> , кришити <g/> , стрижень <g/> , стриміти <g/> , тривати ( <g/> напр <g/> .
doc#40 , такі слова <g/> , як лямпа <g/> , ваза <g/> , сорт <g/> , портфель <g/> , парада <g/> , атака <g/> , жандарм <g/> , партія <g/> , бюро <g/> , парлямент <g/> , спорт <g/> , бокс <g/> , мітинг <g/> , клюб <g/> , трамвай є в більшості європейських мов <g/> , а через те <g/> , що європейські мови тепер розповсюджені й поза межами Европи <g/> , дехто називає такі слова інтернаціоналізмами <g/> .
doc#40 , такі конструкції <g/> , як співчувати з ким <g/> , тікати перед ким <g/> , украсти кому ( <g/> замість поправних співчувати кому <g/> , тікати від кого <g/> , украсти в кого <g/> ) пояснюються кінець-кінцем німецькими впливами <g/> .
doc#9 , такі науковці <g/> , як С. Рудницький <g/> , М. Яворський та ін <g/> .
doc#81 Петрицького ( <g/> як « <g/> Принцеси Турандот <g/> » Пуччіні або « <g/> Князя Ігоря <g/> » в Харківській опері <g/> ) <g/> , або Вадима Меллера в « <g/> Березолі <g/> » <g/> , такі як « <g/> Алло на хвилі 477 <g/> » Йогансена та інших або « <g/> Змова Фієско в Ґенуї <g/> » Шіллера <g/> , хоч і були вони високо кваліфіковані <g/> . </p>
doc#35 І якщо недоцінена ця перлина нашої поезії <g/> , то що ж дивуватися <g/> , що не знайшли зрозуміння й визнання твори Лазаря Барановича <g/> , такі далекі від читача XIX і початку XX століття і своєю добою і своєю мовою <g/> . </p>
doc#28 Такі є чудові сонети його про романи Теккерея <g/> , Діккенса <g/> , С. Ляґерлеф <g/> , Ж. Верна <g/> ; такі є його сонети <g/> , навіяні « <g/> Словом о полку Ігоревім <g/> » ( <g/> « <g/> Сон Святослава <g/> » <g/> , « <g/> Князь Ігор <g/> » <g/> ) <g/> , « <g/> Саломеею <g/> » Вайлда <g/> , такі почасти його « <g/> портретні <g/> » сонети ( <g/> « <g/> Турчиновський <g/> » <g/> , « <g/> Куліш <g/> » <g/> , « <g/> Горленко <g/> » та ін <g/> .
doc#75 Той таки Сенченко писав <g/> : « <g/> Ми ( <g/> мова йде про автора з вантажниками елеватора <g/> ) пересиділи дощ <g/> , ми пересиділи вечір <g/> , ми пересиділи ніч <g/> , ми випили ввесь самогон <g/> , скільки лише могли здобути <g/> , але ми всі були щасливі і співали пісень і плакали <g/> , бо знали — життя пролітає <g/> , і горбляться плечі <g/> , і усіх мішків не переносити <g/> , і не залатаєш усіх дірок <g/> , бо їх багато <g/> , бо вони великі <g/> , такі великі <g/> , що навіть мільйони пудів жита й пшениці й борошна не зможуть засипати їх своєю вагою <g/> .
doc#72 <p> Мирний був проти будь-якої неукраїнської тематики в українській літературі ( <g/> він <g/> , приміром <g/> , не схвалював кримські оповідання Коцюбинського <g/> ) <g/> ; проти перекладів ( <g/> хоч сам переклав “ <g/> Короля Ліра <g/> ” <g/> , та ніколи його не друкував <g/> ) <g/> ; проти не-народних слів <g/> , включно з позиченими словами ( <g/> “ <g/> слова <g/> , котрі народ не вживає <g/> , такі як нерви <g/> , енерґія <g/> " <g/> ) <g/> , а обстоював послідовну чистоту народної мови в літературі ( <g/> Мирний 491 <g/> , 461 <g/> ) <g/> .
doc#40 От <g/> , власне <g/> , такі слова звичайно і називають неологізмами ( <g/> новотворами <g/> ) <g/> .
doc#69 Усі вони <g/> , такі слова <g/> , анонімні <g/> , усі безбатченки <g/> , їхні автори соромляться й ховаються <g/> .
doc#70 Усі вони <g/> , такі слова <g/> , анонімні <g/> .
doc#91 Проте в межах радянської системи « <g/> республік <g/> » <g/> , триманих на міцних мотузках різної довжини <g/> , такі твори публікуються й читаються <g/> ; якщо вони не література <g/> , то вони виконують обов'язки літератури <g/> .
doc#45 І починав розвивати власні думки <g/> , такі далекі від Буслаєва <g/> , як тільки може бути <g/> .
doc#40 Одначе в письменників <g/> , що хочуть надати своїй мові народного забарвлення <g/> , такі <g/> " конструкції ( <g/> як і згадані в попередньому абзаці <g/> ) можливі й культивовані <g/> , напр <g/> .