Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#62 <p> У вивченні ідеологічної еволюції <g/> , у вивченні стильової еволюції " <g/> вісниківства <g/> " Скорупська мала деяких попередників <g/> , - згадаймо <g/> , наприклад <g/> , книжку Михайла Сосновського про Донцова <g/> , ті ж таки " <g/> Координати <g/> " <g/> , але в частині біографічній вона стояла перед неораним полем <g/> , і майже все <g/> , що читаємо в її коментарях <g/> , - це плід її власного допитливого <g/> , проникливого і ділового дослідження <g/> .
doc#31 » <g/> ; « <g/> Смердюча атмосфера <g/> » <g/> ) <g/> ; розпаношеність « <g/> просвіти <g/> » ( <g/> « <g/> Чому цих же таки " <g/> просвітянських традицій <g/> " не хоче ліквідувати наша молода марксистська критика <g/> ?
doc#81 Це відбувалося в будинку <g/> , що донедавна був будинком Раднаркому <g/> , на Раднаркомівському таки ( <g/> перед тим Мироносицькому <g/> ) провулку проти того цегляного будинку <g/> , де колись містилася школа Євгенії Помпеївни Дружкової <g/> , в якій колись починалася моя освіта <g/> .
doc#81 Саме перед тим він одружився з нашою таки ( <g/> університетською <g/> ) студенткою <g/> .
doc#78 Оточення мочеморд мало за осередок маєток Віктора Закревського Березові Рудки на Пирятинщині <g/> , роман Шевченка з В. Рєпніною відбувався там таки ( <g/> Яготин <g/> ) <g/> .
doc#72 7 листопада 1930 р. міністер освіти Чехо-Словаччини дозволив уживати російських підручників у школах ( <g/> там таки <g/> ) <g/> , а 1 жовтня 1936 р. уже рекомендував їх до вжитку ( <g/> Штець 27 <g/> ) <g/> .
doc#78 Проте <g/> , можна висловити припущення <g/> , базуючися між іншим на позначках у словнику Грінченка <g/> , що північно-український характер мають такі вжиті Шевченком слова <g/> , як заверюха ( <g/> « <g/> Катерина <g/> » <g/> ) <g/> , покотьоло ʾкружалоʾ ( <g/> там таки <g/> ) <g/> , ралець ( <g/> « <g/> Гамалія <g/> » <g/> ) <g/> , буцім ʾначеʾ ( <g/> « <g/> Сон <g/> » <g/> ) <g/> , бадьоритися ( <g/> там же <g/> ) <g/> , шматок ʾкусеньʾ <g/> , ʾкавалокʾ <g/> , ( <g/> « <g/> Сліпий <g/> » <g/> ) <g/> , багно ʾболотоʾ ( <g/> « <g/> Посланіє <g/> » <g/> ) <g/> , цуратися ʾзрікатисяʾ <g/> , ( <g/> « <g/> Посланіє <g/> » <g/> ) <g/> , вадить ʾнудитьʾ ( <g/> там же <g/> ) <g/> , луда ( <g/> там же <g/> ) <g/> , ковтун ( <g/> « <g/> Відьма <g/> » <g/> ) <g/> , стужа ( <g/> там же <g/> ) <g/> , стрига ( <g/> там же <g/> ) <g/> .
doc#72 Піхно відкликав цей дещо наївний додаток 6 квітня ( <g/> там таки <g/> ) <g/> , щоб заступити його 7 квітня таким <g/> : “ <g/> У місцевостях з малоросійським і білоруським населенням усі предмети викладаються російською мовою з першого року навчання <g/> " ( <g/> там таки <g/> , ст <g/> .
doc#80 Вона ще ніколи не бачила ні Прометея <g/> , ні Ієзекіїла <g/> » ( <g/> Там таки <g/> ) <g/> .
doc#72 Завершальним виявом цієї тенденції було визнання рівноправности української й російської мов 15 липня 1937 р. ( <g/> там таки <g/> ) <g/> .
doc#80 І <g/> , як завершення <g/> , сюрреалістичний образ <g/> : « <g/> Він іде <g/> , людина без голови <g/> , і свою одрубану голову він несе в простягненій руці перед собою <g/> » ( <g/> Там таки <g/> ) <g/> .
doc#72 і таким чином результат академічної праці на всіх відділах однаково є український <g/> ” ( <g/> там таки <g/> ) <g/> .
doc#72 Розвиток української культури був для нього “ <g/> націоналістичним розмноженням культур <g/> ” ( <g/> там таки <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 У відповідь українські комуністи взяли участь у з'їзді “ <g/> Просвіт <g/> ” ( <g/> жовтень 1937 р. <g/> ) <g/> , що стало зародком “ <g/> українського бльоку <g/> " ( <g/> там таки <g/> ) <g/> .
doc#45 Про пізніші <g/> , студентські роки <g/> : " <g/> В Харькове <g/> , который был тогда городом более Малороссийским <g/> , чем теперь <g/> , я освежил печатления своего детства <g/> " ( <g/> там таки <g/> ) <g/> .
doc#45 в доме своей бабки по матери <g/> , где в то время говорили по Малороссийски <g/> " ( <g/> там таки <g/> ) <g/> .
doc#45 Свій раптовий від'їзд з Німеччини він виправдовує міркуваннями <g/> , що їх Яґіч ( <g/> 1910 <g/> , 552 <g/> ) не без підстави називає " <g/> мало объясняющими <g/> " <g/> : " <g/> стала одолевать тоска <g/> , и я через год самовольно вернулся в Россию <g/> " ( <g/> там таки <g/> ) <g/> .
doc#45 воно — так само як основний напрям праць Потебні <g/> , — підкріплює думку Овсянико-Куликовського ( <g/> 183 <g/> ) <g/> , який показує <g/> , що Потебня сам намагався спростувати всією своєю працею свій же висновок про загрозу втрати української мови й культури <g/> : " <g/> Ее жизнеспособность - в моих глазах — засвидетельствована ее одухотворенностью ( <g/> вообше и — в частности — не только фактом появлення такого ( <g/> национального поэта <g/> , как Шевченко <g/> , но й возможностью такого <g/> ) чрезвьічайного явлення <g/> , как сам А. А. Потебня <g/> , возникщего из [ <g/> глубиньї Полтавщиньї <g/> , на почве того же « <g/> зтнографического материала <g/> »" ( <g/> там таки <g/> ) <g/> . </p>
doc#53 ; подруге <g/> , твори нового красного письменства — І.Котляревський <g/> , Г.Квітка-Основ'яненко <g/> , П.Гулак-Артемовський <g/> , Є.Гребінка <g/> , П.Куліш <g/> , Марко Вовчок <g/> , Л.Глібов <g/> , І.Манжура ( <g/> але не Т.Шевченко <g/> , знову ж таки <g/> ) <g/> .
doc#80 А ось Куліш перед Марком Вовчком <g/> : « <g/> Куліш пишновеличною павою розпускав свій райдужний хвіст риторичного захопленого піднесення перед Марком Вовчком <g/> » ( <g/> Там таки <g/> ) <g/> . </p>