Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 ) таку другорядну предикацію супроти ряду має в собі слово ( <g/> таки <g/> ) панну — сумарне слово <g/> .
doc#99 Такою революцією був <g/> , геть пізніше <g/> , « <g/> Цвіт яблуні <g/> » Коцюбинського і Франкове ( <g/> таки Івано-Франкове <g/> ) « <g/> Сойчине крило <g/> » <g/> , пізніше ( <g/> і не надто вдало <g/> ) еротика Валер'яна Поліщука <g/> …
doc#76 Але не виключено <g/> , що й вираз общий русский був створений ( <g/> а вже напевно поширений <g/> ) таки ним же <g/> . </p>
doc#97 Бо понад двадцять років він працює над біографією Шевченка <g/> , зокрема від часу його вивезення з Петербургу <g/> , 1847 <g/> , до часу вивезення з Оренбургу <g/> , 1850. Про цей короткий період Шевченкового життя він опублікував кілька книжок <g/> , не один нарис-статтю <g/> , зокрема в « <g/> Шевченківському словнику <g/> » <g/> , 1976. Користаюся з нагоди появи його тритомника тепер <g/> , « <g/> Быль о Тарасе <g/> » <g/> , таки Оренбург <g/> , 1993 <g/> , щоб упровадити нашого читача в Большаковську працю і <g/> , в міру можливости <g/> , поставити деякі крапки над кількома <g/> , навіть багатьма <g/> , і. </p><p> « <g/> Бувальщина <g/> » <g/> , так зватиму Большаковську « <g/> Быль <g/> » <g/> , вся про аральсько-оренбурзькі роки життя Шевченкового <g/> .
doc#0 І він <g/> , хлопчисько <g/> , пам'ятав гори <g/> , таки гори трупів <g/> , сморід <g/> , уже сморід <g/> , ще недавно живих <g/> , ледь присипаних землею <g/> .
doc#96 промислу в розбурханому морі <g/> , а <g/> , радше <g/> , в своєрідній патріярхальності сучасного життя <g/> , таки цілком сучасного <g/> , з усіма здобутками новітньої техніки <g/> . Символ цього — ісландська телевізія <g/> .
doc#81 А може <g/> , якось підсвідомо <g/> , самі того не знаючи <g/> , таки були <g/> ?
doc#52 Чи цей народ <g/> , цього разу не абстрактний <g/> , а конкретний <g/> , таки кусає в п'яту <g/> ? </p>
doc#26 У свідомості Шевченко схилявся в пошані перед автором « <g/> Енеїди <g/> » <g/> , в підсвідомості і <g/> , либонь <g/> , таки і в свідомості він діло Котляревського заперечує <g/> .
doc#46 За штучною позою й бляшаним патосом <g/> , мабуть <g/> , таки була жива душа <g/> , власний стиль і біль <g/> .
doc#12 <p> ґ <g/> ) Частки бо <g/> , но <g/> , таки пишуться окремо <g/> , напр <g/> .
doc#12 : спи но <g/> , таки сказав <g/> , тільки но <g/> . </p>
doc#40 В подібних випадках підсильний інфінітив показує <g/> , що дія <g/> , ним означена <g/> , таки відбувається всупереч перешкодам <g/> . </p>
doc#40 <p> Частки хай <g/> , нехай <g/> , бодай <g/> , хіба <g/> , невже <g/> , чи звичайно висуваються в реченні на перше місце <g/> , частки ж ( <g/> е <g/> ) <g/> , бо <g/> , но <g/> , то <g/> , пак <g/> , таки <g/> , що мають енклітичний характер <g/> , як і в інших індоєвропейських мовах <g/> , тяжать до другого місця в реченні <g/> , себто ставляться після першого повнозначного слова ( <g/> це так званий закон Й. Вакернаґеля <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#81 Це був інший стиль виконання <g/> , і на честь харківської публіки треба сказати <g/> , що вони <g/> , особливо Петрі <g/> , таки скорили місто <g/> .
doc#82 Гармонія свого <g/> , успадкованого <g/> , недавно ще єдино наявного й природного <g/> , з набуваним ніби чужим <g/> , а в дійсності <g/> , по-своєму <g/> , таки теж своїм <g/> , тільки досі не усвідомленим <g/> , — ця гармонія ніколи не вивершується <g/> , вона існує в прагненні <g/> , але ніколи не в якійсь остаточній досконалості <g/> .
doc#40 З цих часток аж <g/> , та <g/> , і <g/> , не <g/> , все вживаються перед тим словом <g/> , яке посилюють <g/> , таки перед або після нього <g/> , а всі інші — після <g/> , напр <g/> .
doc#37 У виданнях — так <g/> , бо те <g/> , що виходило з апробатою й заходом <g/> , під контролем мурівського проводу <g/> , таки різнилося різко від виступів і писань цих « <g/> діячів опозиції <g/> » <g/> , але в щоденній діяльності тяжко було МУРові вберегтися від проявів низькочолости <g/> .
doc#81 <p> Гіперболізовано цей комплекс вражень і почувань визначив мій вірш <g/> , написаний свіжими слідами <g/> , таки в Заліщиках <g/> .
doc#30 Воістину спасибі <g/> , таки й до Сталінки з суржиком не треба вдаватися2. А воно ж хоч і з стилізацією <g/> , а до чудотворного воскресіння веде <g/> …