This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#62 | р. Вона просить порад у Лівицької-Холодної <g/> , бо | та | " <g/> добре знає мову <g/> , і то не вивчено <g/> , а стихійно <g/> " <g/> , |
doc#56 | Щирий з Винниченкового «" <g/> Уміркований <g/> " | та | " <g/> щирий <g/> "» <g/> , що — пам'ятаєте <g/> ? — договорився до « |
doc#40 | цілий день з матір'ю ( <g/> вона <g/> ) сидітиме <g/> , то коли | та | ( <g/> себто мати <g/> ) до дочки не заговорить <g/> , то й не |
doc#10 | з дієсловом за допомогою сполучника | та | ( <g/> типу <g/> : Увійшовши <g/> , та став <g/> , — 5 <g/> , 33 <g/> ) <g/> ; спроба |
doc#78 | , тулко <g/> ; рабои <g/> , курат ( <g/> = рябої <g/> , курять <g/> ) <g/> , да ( <g/> = | та | <g/> ) тощо 13 <g/> ) <g/> . Вірша на Великдень своєю мовою не |
doc#9 | , тулко <g/> ; рабои <g/> , курат ( <g/> рябої <g/> , курять <g/> ) <g/> , да ( <g/> | та | <g/> ) тощоlxxxi <g/> . Вірша на Великдень своєю мовою не |
doc#28 | ішов туди <g/> , куди його штовхала течія – то та <g/> , то | та | <g/> , в цій атмосфері безнастанного й часто |
doc#22 | » — вулкан <g/> , його труйні випари <g/> . </p><p> І сама героїня не | та | <g/> , вона теж змінилася за це півсторіччя <g/> . Фатьма |
doc#31 | їх як таку ж повноважну частину тексту <g/> , як і | та | <g/> , де автор справді висловлює свої власні думки <g/> . </p> |
doc#52 | - з усіх поганих систем правління найкраща | та | <g/> , де влада не в серці ( <g/> Бердник — як символ <g/> , не як |
doc#72 | особливо чітко проступає в питаннях правопису | та | <g/> , до певної міри <g/> , термінології <g/> . </p><p> “ <g/> Найголовніші |
doc#87 | ( <g/> говоримо про літературу <g/> , не про макулятуру — | та | <g/> , звичайно <g/> , щось верзла про стахановців <g/> , про |
doc#69 | , відповідає на силу питань <g/> , і рада її безцінна <g/> , | та | <g/> , звісно <g/> , не на всі <g/> . Крім минулого <g/> , е ще сучасне і |
doc#81 | , але на цьому його українська кар'єра <g/> , | та | <g/> , здається <g/> , і театральна кар'єра взагалі |
doc#12 | дістав“ ( <g/> Франко <g/> ) <g/> ; „Ідуть дівчата в поле жати <g/> , | та | <g/> , знай <g/> , співають ідучи“ ( <g/> Шевченко <g/> ) <g/> . </p><p> 7. Після |
doc#72 | для нормального розвитку мови української <g/> , | та | <g/> , зрештою <g/> , й не тільки самої мови <g/> . Тут маємо |
doc#81 | уже був написав <g/> , до Києва ніхто мене не тягтиме <g/> , | та | <g/> , зрештою <g/> , й самому Інститутові невідомо <g/> , де |
doc#45 | й наукові роботи писані російською мовою <g/> , | та | <g/> , коли справа торкнулася поезії <g/> . Потебня |
doc#81 | жила більшість львівської інтеліµенції <g/> , | та | <g/> , либонь <g/> , і галицького селянства <g/> , вихованого в |
doc#81 | там опинився штат « <g/> Українського видавництва <g/> » | та | <g/> , либонь <g/> , і інша « <g/> еліта <g/> » <g/> . Серед решти теж була |