This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 | Гумбольдта й Потебні про внутрішню форму | слів | ( <g/> 69 <g/> ) <g/> , Фінкель пробує довести <g/> , що терміни без |
doc#40 | речення <g/> , а саме — з павзами на межах цієї групи | слів | ( <g/> або навколо цього слова <g/> ) <g/> ; з більшим <g/> , ніж при |
doc#40 | членах речення <g/> , наголошенням цієї групи | слів | ( <g/> або слова <g/> ) <g/> ; з рухом підвищень і знижень тону <g/> , |
doc#40 | засіб <g/> ) <g/> , подруге <g/> , саме лексичне значення | слів | ( <g/> бож не можна собі уявити <g/> , щоб справді торс |
doc#53 | , впадала в око непослідовність у написаннях | слів | ( <g/> в світи — в світі <g/> , пристаньще тощо <g/> ) <g/> . У його |
doc#9 | можна сказати <g/> , що жадної географії поширення | слів | ( <g/> Вортґеоґрафі <g/> ) ми не маємо <g/> . І досі для багатьох |
doc#40 | до вставного речення або навіть вставних | слів | ( <g/> див <g/> . § 68 <g/> ) <g/> . Затуш- кування це буває не таке |
doc#40 | них перебуває ще на проміжній стадії сполучних | слів | ( <g/> див <g/> . § 24 <g/> ) <g/> . Поєднанням вказівної і питальної |
doc#1 | цього чималу кількість грецьких і латинських | слів | ( <g/> за підрахунками Євгена ГІеленського 1 <g/> , 80 |
doc#72 | наявність звука ґ у вимові деяких українських | слів | ( <g/> звуконаслідуваннях <g/> , зукраїнізова- них |
doc#72 | ) <g/> , назагал відкинено <g/> , залишивши хіба горстку | слів | ( <g/> сотня <g/> , шанці та ін <g/> . — Якубські під |
doc#40 | . У словнику українця-степовика нема* деяких | слів | ( <g/> і понять <g/> ) <g/> , характеристичних для мови |
doc#40 | окремих характеристичних слів <g/> , форм | слів | ( <g/> і синтаксичних конструкцій <g/> ) <g/> . Тому перед |
doc#12 | . </p><p> 2. Після недописаних ( <g/> скорочено написаних | слів | <g/> ) <g/> , напр <g/> . <g/> : У газ <g/> . „День“ ( <g/> у газеті <g/> ) <g/> ; але після |
doc#72 | ( <g/> визначити закінчення відмінюваних | слів | <g/> ) <g/> , пунктуацію й деякі елементи ортоепії та |
doc#40 | бажанні розсмішити <g/> , будуючи калямбури ( <g/> гру | слів | <g/> ) <g/> , — загалом у гумористиці <g/> , напр <g/> . <g/> , « <g/> Я Наум |
doc#72 | правопис із словничком <g/> ” ( <g/> близько 6.500 | слів | <g/> ) 1929 р. Але непослідовність правопису <g/> , |
doc#40 | об'єкт <g/> , що стоїть у знахідному відмінку ( <g/> троє | слів | <g/> ) або в родовому ( <g/> партитивному <g/> : бараболі <g/> ) <g/> , але |
doc#72 | . Вводячи у твори цілу низку менше знаних | слів | <g/> , 39 Коцюбинський <g/> , проте <g/> , не спускає з ока |
doc#40 | показників — закінчень або службових | слів | <g/> , а використовує для свого вияву головне засоби |