Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#28 І нарешті особливо красномовно про символістичні основи поетового світосприйняття говорять рядки <g/> , що характеризують безпосередньо його творчий процес <g/> : </p><p> Епітет серед них ( <g/> слів поезії <g/> ) як напасть <g/> : </p><p> уродиться <g/> , де й не чекав <g/> , </p><p> і тільки ямби та анапест </p><p> потроху бережуть устав <g/> . </p>
doc#40 Другі — це чужі слова <g/> , що стали в нашій мові такі звичні і так припасувалися до її норм <g/> , що в системі мови не відрізняються від решти ( <g/> невтральних <g/> ) слів <g/> . </p>
doc#99 Це кінець епохи <g/> , втрата місця <g/> , де якось жилося <g/> , девальвація вартостей <g/> , слів <g/> , понять <g/> , захитання раси <g/> , нації <g/> , культури <g/> .
doc#63 Образи « <g/> Слова о полку Ігоревім <g/> » <g/> , дум <g/> , пісні народньої <g/> , - відновлення таких одіозних у нашій поезії речей <g/> , як димінутиви <g/> , слів типу ненька <g/> , дієслівних рим - чи це новаторство <g/> ? </p>
doc#40 До таких надто спрощених правил належать <g/> , наприклад <g/> , правило про те <g/> , що на початку слів пишеться завжди і- <g/> , а не и- <g/> , в наслідок чого нерідко затираються відміни вимови <g/> , наприклад <g/> , слів історія і ірій <g/> , інший і індик ( <g/> характеристично <g/> , що в слові ірій <g/> , коли на початку з'являється на- ставне в- <g/> , то таки й пишеться -и- <g/> : вирій <g/> ) <g/> .
doc#9 Він пише <g/> : « <g/> За ввесь час <g/> , одколи розвивається галицьке письменство <g/> , я знайшов у йому тільки трохи більше десятка неологізмів <g/> , слів вищого порядку ( <g/> типове визнання <g/> .
doc#40 Більше є <g/> , отже <g/> , слів <g/> , де цей перехід відбувається <g/> ; пор <g/> .
doc#28 <p> Поет-клясицист залюбки милується в традиційних алегоріях <g/> , особливо антично-мітологічного або просто античного походження <g/> , бо це відповідає його раціоналізмові <g/> , його нахилові до чіткого <g/> , пластичного <g/> , на всі епохи усталеного <g/> , його любові до слів містких <g/> , пластичних <g/> , слів <g/> , що підносять явище до суті <g/> .
doc#45 Мови — в основному системи замкнені що повністю відкриваються тільки перед членами даної національности <g/> ; </p><p> 3. Часткова герметичність кожної мови передусім реалізується в її внутрішній формі ( <g/> та внутрішній формі окремих її складників <g/> : речення <g/> , слів тощо <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> Якщо і має здрібніла форма іменника жіночого або середнього роду 1-ої відміни <g/> , то має його звичайно і форма родового відмінка множини з нульовим закінченням <g/> : сиріт <g/> , слів <g/> , ніг <g/> , доліт <g/> , борід <g/> , голів <g/> , доріг <g/> , корів <g/> , воріт <g/> , беріз ( <g/> і берез <g/> ) <g/> , — але мереж <g/> , огорож <g/> …
doc#40 , крім уже наведених <g/> : бліх <g/> , брів <g/> , вдів <g/> , гір <g/> , діб <g/> , дібр <g/> , зір <g/> , кіз <g/> , кіл <g/> , кіс <g/> , ніг <g/> , озір ( <g/> і озер <g/> ) <g/> , осіб <g/> , панчіх <g/> , пліс <g/> , пліч <g/> , ріс <g/> , сіл <g/> , слів <g/> … </p>
doc#72 Нерідко періодичні видання вживали теоретично неприпустимих діялектних форм <g/> , слів і конструкцій <g/> .
doc#40 Вживати в реченнях на -но <g/> , -то слів було <g/> , буде наші пуристи не радять <g/> , і справді ці допоміжні дієслова <g/> , особливо буде <g/> , трапляються тут покищо не дуже часто <g/> , але не можна не помітити <g/> , що подібні факти дедалі частішають <g/> . </p>
doc#72 слів лише близько двох тисяч архаїчних <g/> , усі вони мають редакторську позначку стар <g/> .
doc#40 Зокрема словник Грінченка з його 68 000 слів дає величезне багатство лексичного матеріялу <g/> , хоч треба мати на увазі <g/> , що це словник народної мови <g/> , отже <g/> , в ньому тільки випадково трапляються іншомовні слова й новотвори книжної мови <g/> , а конкретна лексика фігурує куди повніше <g/> , ніж абстрактна <g/> . </p>
doc#40 Наприклад <g/> , відомий дослідник мови й мислення первісних народів Л. Леві-Брюль підкреслював <g/> , що не дурно в мешканців Заполяр'я лопарів є 20 слів на позначення різних Гатунків льоду <g/> , 41 слово на позначення різних Гатунків снігу і 26 слів на позначення різних Гатунків розтавання <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , відомий дослідник мови й мислення первісних народів Л. Леві-Брюль підкреслював <g/> , що не дурно в мешканців Заполяр'я лопарів є 20 слів на позначення різних Гатунків льоду <g/> , 41 слово на позначення різних Гатунків снігу і 26 слів на позначення різних Гатунків розтавання <g/> .
doc#72 З дорученням НТШ М. Возняк підготував “ <g/> Український правопис із словничком <g/> ” ( <g/> близько 6.500 слів <g/> ) 1929 р. Але непослідовність правопису <g/> , зумовлена намаганням поєднати дві традиції <g/> , відчувалася на підпольській Україні не менш сильно <g/> , ніж на радянській ( <g/> див <g/> .
doc#1 А коли додати до цього чималу кількість грецьких і латинських слів ( <g/> за підрахунками Євгена ГІеленського 1 <g/> , 80 слів ужито 180 разів для позначення реалій римського життя <g/> , але вжиті вони в химерній послідовності <g/> , поряд із сучасними словами з затертим <g/> , буденним значенням <g/> ) <g/> , стає зрозумілішим те відчуття крайнього подиву і збентеження <g/> , що його викликала ця поема і серед Шевченкових сучасників <g/> , і в новому поколінні <g/> … </p>
doc#53 Навіть <g/> , скажімо <g/> , Василь Мова чи Павло Грабовський <g/> , що творили осторонь від провідних течій <g/> , були активними « <g/> ковалями <g/> » слів <g/> .