Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#36 » що за слово <g/> !
doc#81 Яке дурне слово <g/> !
doc#72 та книги Ігнатієнка ( <g/> 1968 <g/> , 116 і далі <g/> ) ( <g/> вони можуть бути неповними <g/> ) <g/> , 1900 р. в Галичині виходило 25 періодичних видань ( <g/> за Ігнатієнком [ <g/> 1926 <g/> , 40 <g/> ] <g/> , на всю Австро-Угорщину таких видань було 20 <g/> ) <g/> , а саме <g/> : 4 щоденні ( <g/> “ <g/> Діло <g/> ” 1880 <g/> , ® орган Української націонал-демократичної партії <g/> ; “ <g/> Народна часопись <g/> ” 1896 <g/> , напівурядовий орган <g/> ; “ <g/> Руслан <g/> ” 1897 <g/> , католицький <g/> , і “ <g/> Галичанин <g/> ” 1893 <g/> , москвофільський <g/> ) <g/> ; два тижневики ( <g/> “ <g/> Свобода <g/> ” 1897 <g/> , орган УНДП <g/> , та москвофільське “ <g/> Русское слово <g/> " 1890 <g/> ) <g/> ; дев'ять двотижневиків ( <g/> “ <g/> Громадський голос <g/> ” 1895 <g/> , орган Української радикальної партії <g/> ; “ <g/> Воля <g/> ” 1900 <g/> , орган Української соціял-демократичної партії <g/> ; “ <g/> Місіонар <g/> ” 1897 <g/> , католицький <g/> ; “ <g/> Дзвінок <g/> ” 1890 <g/> , дитячий <g/> ; “ <g/> Русская рада <g/> ” 1871 <g/> , москвофільський <g/> ; “ <g/> Посланник <g/> ” 1889 <g/> , москвофільсько-католицький <g/> ; “ <g/> Зеркало <g/> ” 1890 <g/> , гумористичний <g/> ; “ <g/> Комар <g/> ” 1900 <g/> , гумористичний <g/> , і “ <g/> Страхопуд <g/> ” 1880 <g/> , москвофільський гумористичний <g/> ) <g/> ; п'ять місячників ( <g/> “ <g/> Літературно-науковий вістник <g/> ” 1898 <g/> ; “ <g/> Молода Україна <g/> ” 1900 <g/> , студентський <g/> ; “ <g/> Прапор
doc#62 Якби автор не полінувався придивитися <g/> , як часто слово " <g/> народ <g/> " виступає в поезіях Маланюка <g/> , він побачив би <g/> , що кількість таких випадків нульова або майже нульова <g/> .
doc#15 Так <g/> , назви газет в устах їх продавця віднесено до речень розумових <g/> , а слово " <g/> цигарки <g/> " в діялозі <g/> : Co pan każe <g/> ?
doc#71 <p> Я на сторожі коло їх </p><p> Поставлю слово </p><p> ( <g/> « <g/> Подражаніє ХІ псалму <g/> » <g/> , 1859 р. <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 <p> Керівне слово ( <g/> в поданому реченні веде <g/> ) може мати ще й інші керування ( <g/> напр <g/> .
doc#9 Іноді І. Нечуй-Левицький пропонує явні русизми ( <g/> взрив замість вибух <g/> ) <g/> , а особливо цікаві ті випадки <g/> , де він замість того слова <g/> , яке вважає за галицьке <g/> , пропонує сам якраз галицьке слово ( <g/> добуток <g/> , стосунки <g/> , почасти назвище <g/> ) <g/> .
doc#40 , шістсот сорок три — шістсот сорок трьох і т. д. <g/> , себто практично вони становлять собою одно слово ( <g/> з головним наголосом на останньому члені <g/> ) <g/> , хоч і пишуться нарізно <g/> .
doc#81 Скрипник не був добрим промовцем <g/> , він запинався <g/> , шукав слів <g/> , часто повторював те саме слово ( <g/> зокрема запало в пам'ять <g/> , як часто він повторював слово терен <g/> , що прийшло з Галичини і було мені <g/> , харків'янинові <g/> , чуже <g/> ) <g/> .
doc#40 Вжи- ваючися без змін <g/> , форма було ( <g/> а при відтінку повторности — бувало <g/> ) втрачає ознаки складника часової форми <g/> , а переходить у своєрідне вставне слово ( <g/> модальне <g/> ) <g/> .
doc#40 , фігура <g/> ) або слова <g/> , що не мають таких виразних зовнішніх ознак чужости і вже виділяють значущі частини <g/> , але ці останні надто довгі <g/> , як на нормальне українське слово ( <g/> напр <g/> .
doc#40 <p> слово </p><p> ( <g/> ОСНОВИ ЛЕКСИКИ І СЕМАНТИКИ <g/> ) </p><p> § 4. ПОЛІСЕМІЯ СЛОВА І ГОМОНІМИ </p><p> Що таке слово <g/> ?
doc#40 ) таку другорядну предикацію супроти ряду має в собі слово ( <g/> таки <g/> ) панну — сумарне слово <g/> .
doc#40 Типовий граматичний вираз підмета — називний відмінок імени або якесь слово ( <g/> член речення <g/> ) <g/> , що виступає в функції імени в називному відмінку <g/> .
doc#40 Тому в вимові здебільшого буває відокремлене постпозитивне сумарне слово ( <g/> якщо воно не надто коротке і не становить собою головного члена речення <g/> ) або постпозитивний ряд ( <g/> Наша пунктуація в цьому випадку не завжди відбиває інтонаційне відокремлення <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Це <g/> , правда <g/> , буває не завжди ( <g/> бо не завжди мова має вироблене відповідне слово <g/> ) <g/> , але це характеристично для цілісности фразеологічного звороту <g/> .
doc#81 Запис у фольксдойчі ( <g/> як тоді відміняли це слово <g/> ) µарантував вижити <g/> , мінімальну опіку <g/> , харч і паливо <g/> .
doc#40 У першому прикладі сполучник ( <g/> сполучне слово <g/> ) де <g/> , що має місцеве значення <g/> , вжитий не в цьому значенні <g/> , а радше в часовому <g/> ; у другому прикладі тричі вжито сполучника як — кожного разу в іншому значенні <g/> . </p>
doc#93 Актори замінили цей стиль штампами щоденної мови канадської провінції ( <g/> дію перенесено до Лондона в Онтаріо <g/> ) <g/> , тему розміняно на газетчину про « <g/> визволення <g/> » жінки <g/> , вчинки взято з шабльонів щоденного побуту <g/> : героїні засмагають на сонці <g/> , мастяться відповідними мастилами <g/> , чешуть волосся <g/> , вбивають надокучливих комарів <g/> , варять страви <g/> , клінують ( <g/> прости Господи за слово <g/> ) хату тощо <g/> .