Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#71 [ <g/> 18 <g/> , т. 1 <g/> , с. 242 <g/> ] <g/> . </p><p> У поезії Шевченка мотив мови ( <g/> слова <g/> ) належить до найважливіших <g/> . За допомогою
doc#40 фразеологічними зворотами <g/> , або ідіомами ( <g/> слова ідіом уживають ще в іншому значенні <g/> , про що мова
doc#40 варених <g/> , курей <g/> , гусей <g/> , качок печених <g/> » ( <g/> Котл <g/> . <g/> ) слова варе́ный <g/> , пече́ний <g/> , хоч вони і утворені від
doc#65 змога <g/> , вони вибирали ( <g/> або впроваджували <g/> ) слова <g/> , близькі до російських <g/> , лишаючи поза межами
doc#40 від цього прикметника ( <g/> або дієприкметника <g/> ) слова стояли вже далі <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Забута верства Богом
doc#72 можна <g/> , вони вибирали ( <g/> або запроваджували <g/> ) слова <g/> , близькі до російських <g/> , і пропускали синоніми
doc#40 і називається полісемією ( <g/> много- значністю <g/> ) слова <g/> . </p><p> У прикладах 1-7 ми все таки кожного разу мали
doc#71 польська мова <g/> . Польські ( <g/> та латинські <g/> ) слова й звороти її заполонили <g/> . Розпадалася й
doc#9 галичанщини <g/> »3. Останні ( <g/> підкреслені мною <g/> ) слова показують <g/> , що цю філіпіку спрямовано не тільки
doc#40 , ковадло <g/> , кружало <g/> , намисто <g/> , свічадо <g/> ) <g/> , слова з наростком -ище <g/> , -исько ( <g/> явище <g/> , прізвище <g/> ) <g/> , а
doc#40 що ця ознака не може бути вирішальною ( <g/> напр <g/> . <g/> , слова без <g/> , від <g/> , і здебільшого не мають наголосу <g/> ; а
doc#40 погляду лексичний фонд мови <g/> . Напр <g/> . <g/> , слова воїн <g/> , мечоносець належать до архаїчного фонду
doc#40 ( <g/> напр <g/> . <g/> , копію з оригіналу <g/> ) <g/> , вписати ( <g/> напр <g/> . <g/> , слова в текст <g/> ) <g/> , прописати ( <g/> напр <g/> . <g/> , у листі про щось <g/> ) <g/> ,
doc#40 подвоєння <g/> , як ми бачили <g/> , тут нема <g/> ; напр <g/> . <g/> , слова обіддя <g/> , Ганна діляться на склади обід'-дя <g/> ,
doc#40 . Лазар притакував« <g/> . Тут усе оповідає автор <g/> , слова жандарма передано в головному непрямою мовою <g/> ,
doc#55 мали продовжувати тип клас — агонія <g/> , слова латинського походження — тип кляса — аґонія <g/> .
doc#40 ще ой якої завдати школи <g/> » ( <g/> Ле <g/> ) <g/> . </p><p> З другого боку <g/> , слова з інших частин мови <g/> , втрачаючи своє називне
doc#84 і який умер <g/> , а не скорився ворогові <g/> , слова до нього не промовив <g/> ; не знає помсти страшного
doc#72 передавати в українському письмі через л і г <g/> , слова з латини або інших європейських мов з середнім
doc#9 Голоскевич <g/> , О. Ізюмов — О. Панейкоxliv ( <g/> у Грій <g/> , слова нема ще зовсім <g/> ) <g/> ; але в живій мові досить часто є і