This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#11 | ) Свої подорожні враження Гайне списав на папір у циклі ( <g/> третьому <g/> ) своїх « <g/> Reisebilder <g/> » <g/> . |
doc#25 | Статті Михальчука Драгоманов не опублікував <g/> , обмежившися на оголошенні ( <g/> в „Громаді <g/> ” <g/> ) своїх заперечень цьому „Українцеві <g/> ” <g/> , як підписався був Михальчук <g/> . |
doc#81 | Призначені на евакуацію не мали змоги розпрощатися з близькими <g/> , якось забезпечити збереження своїх бібліотек <g/> , своїх речей <g/> . |
doc#81 | Він був повний <g/> , думаю <g/> , своїх сільських вражень і тих віршів <g/> , що тоді формувалися в його свідомості <g/> , і мовознавчі мудрощі явно були для нього чимсь зовсім зайвим <g/> , силоміць накиненим <g/> . |
doc#84 | Здавалось би <g/> : треба вивчати ворога <g/> , треба знайти у нього свою п яту колону <g/> , своїх квіслінґів <g/> . |
doc#81 | Перший виступ був ще поміркований <g/> , своїх супротивників Каганович обвинувачував у народництві ( <g/> в чому була частка правди <g/> ) <g/> , але далі він <g/> , видно <g/> , знайшов покровителів у партійних колах <g/> , і його критика ставала дедалі більше погромницькою <g/> . |
doc#84 | намагатися зрозуміти свій час і знайти в його русі засновки для здійснення своєї програми <g/> , своїх бажань <g/> . Зрозумівши — діяти <g/> . Позиція Дон Кіхота <g/> , позиція здонкіхоченого в наш час |
doc#9 | Ось як Н. Романович-Ткаченко змальовує враження своїх героїв — молодих революціонерів з Великої України — відмови галичан на мітингу <g/> : « <g/> Тут <g/> , серед сеї блискучої юрби <g/> , в залі <g/> , залитій світлом — він чує мову своїх степів <g/> , своїх ланів <g/> , мову <g/> , якою говорять ті брати його <g/> , що живуть в тісних халупках без світу й повітря <g/> . |
doc#72 | Ось як змальовує авторка враження своїх героїв — молодих революціонерів з підросійської України — від мітингу у Львові <g/> : “ <g/> Тут <g/> , серед сеї блискучої юрби <g/> , в залі <g/> , залитій світлом — він чує мову своїх степів <g/> , своїх ланів <g/> , мову <g/> , якою говорять ті брати його <g/> , що живуть в тісних халупках без світу й повітря <g/> . |
doc#29 | Але боронили « <g/> своїх <g/> » із запалом <g/> , із пристрастю такими <g/> , ніби вони ніколи не жили на селі <g/> , де <g/> , як відомо <g/> , театру не бачили <g/> . </p> |
doc#73 | Розколеність на дрібні групи породжувала атмосферу <g/> , сприятливу для нездар <g/> , — адже амбіцією кожної групи було заповнити власні видання <g/> , а що дрібні угруповання не могли постачати досить повновартісних творів <g/> , то мимоволі доводилося друкувати твори <g/> , негідні друку <g/> , аби вони походили від « <g/> своїх <g/> » <g/> . |
doc#92 | Бувши людиною дзеркального типу <g/> , що хоче бачити себе в захоплених очах інших — mirror-man <g/> , він прагнув знайти « <g/> свого <g/> » чи « <g/> своїх <g/> » українців <g/> . |
doc#47 | <p> Або характеристика еміграції <g/> , не чужих уже <g/> , а своїх <g/> : </p><p> Ність тишини ніде у нас в таборі <g/> . </p> |
doc#89 | Емпсон не накидає аналізованим творам й авторам своїх вимог <g/> , а вслухається в ці твори <g/> , намагається вловити їхню неповторність і внутрішню закономірність <g/> . </p> |
doc#81 | Семененка я не переконав <g/> , але своїх науково-патріотичних позицій не здав і виходив із бурµомістерського кабінету непохитним і незахитаним <g/> . |
doc#81 | <p> Але своїх майбутніх товаришів на понад три роки я тоді ще не знав <g/> , не знав я ще й своїх майбутніх учителів <g/> , за винятком першої зустрічі з Німчиновим <g/> . |
doc#92 | Подібно </p><p> великий бос керує армією своїх Гангстерів <g/> . |
doc#6 | Багато своїх картин Курилик угрунтовує топографічно <g/> , докладно зазнаючи <g/> , яка місцевість на них зображена ( <g/> фактично майже всі з торонтської серії <g/> , але далеко не тільки вони <g/> ) <g/> . |
doc#17 | У багатстві своїх відмін він дав нам <g/> , з одного боку <g/> , типові в побуті « <g/> полтавські <g/> » <g/> , « <g/> дядьківські <g/> » інтонації тощо <g/> , з другого боку <g/> , мистецьки трансформований <g/> , він породив мистецькі скарби народніх дум і голосінь <g/> , він позначився виразно на поетичній інтонації віршів Павла Тичини ( <g/> « <g/> Чистила мати картоплю <g/> » <g/> ) <g/> , Тодося Осьмачки <g/> , Василя Барки <g/> . </p> |
doc#73 | Це було однією з причин <g/> , чому українська література довго зберігала в багатьох своїх проявах посмак провінційносте <g/> . </p> |