Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Вона йшла недовго <g/> , успіху особливого не мала <g/> , бо єврейський глядач шукав у театрі свого <g/> , а не міжнародного <g/> , а неєврейський глядач до театру їдиш рідко показувався <g/> .
doc#10 Мова йде <g/> , таким чином <g/> , про визбирування й культивування “ <g/> свого <g/> , одмітного <g/> ” ( <g/> 5 <g/> , 10 <g/> ) <g/> .
doc#72 Через нестачу або недосконалість свого <g/> , прогалини в українській мові й культурі заповнювалися термінами з розвиненіших мові і культур <g/> : в суті речі вся інтеліґенція була або двомовна ( <g/> мови українська <g/> , польська <g/> ) <g/> , або тримовна ( <g/> українська <g/> , польська <g/> , німецька <g/> ) <g/> .
doc#91 Але вона спричиняє боротьбу цих чинників у душі свого <g/> , підрадянського читача <g/> .
doc#63 Але коли неоклясицизм знаменував собою вищу хвилю європеїзації й заперечення свого <g/> , то в накреслюваній синтезі намічався початок нового руху <g/> , спрямованого вже знову на своє <g/> , глибинне <g/> , але на вищому щаблі — вже не на щаблі примітивного етнографізму <g/> , а органічно засвоєного европеїзму <g/> . </p>
doc#82 Гармонія свого <g/> , успадкованого <g/> , недавно ще єдино наявного й природного <g/> , з набуваним ніби чужим <g/> , а в дійсності <g/> , по-своєму <g/> , таки теж своїм <g/> , тільки досі не усвідомленим <g/> , — ця гармонія ніколи не вивершується <g/> , вона існує в прагненні <g/> , але ніколи не в якійсь остаточній досконалості <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Пермяков був би добився свого <g/> , щоб не кучерявий <g/> » ( <g/> Йог <g/> .
doc#37 ) Він сіяв поголоски про шкідливість МУРу <g/> , друкував пародії й пасквілі на мурівців <g/> , а водночас був аж надміру чемний при кожній зустрічі і завжди жебрав від кожного <g/> , не виключаючи й найактивніших мурівців <g/> , їхні писання для свого <g/> , як казали дотепники <g/> , « <g/> Бідного слова <g/> » <g/> . </p>
doc#87 Воно інстинктовно тягнеться до такого свого <g/> , яке відкрите всьому доброму чужому <g/> .
doc#97 З тими <g/> , що говорять про благоденствіє казахів ( <g/> нагадаю <g/> : вислів Шевченків <g/> , з « <g/> Трьох літ <g/> » <g/> ) <g/> , чи з тими <g/> , що бачать мертвий хват Миколаївської імперії на горлянці і свого <g/> , і давнопідбитих <g/> , і новоколонізованих народів <g/> ?
doc#35 ) <g/> , але чимраз більше виходить на передній плян і той тип <g/> , який існував може завжди <g/> , але досі перебував у тіні і не смів голосно себе заявити <g/> , тип людини <g/> , що сама приборкує свої сили і шукає порятунку свого <g/> , — так <g/> , уже тільки свого <g/> , існування у вростанні в систему московської рабсько-холопської держави <g/> .
doc#35 ) <g/> , але чимраз більше виходить на передній плян і той тип <g/> , який існував може завжди <g/> , але досі перебував у тіні і не смів голосно себе заявити <g/> , тип людини <g/> , що сама приборкує свої сили і шукає порятунку свого <g/> , — так <g/> , уже тільки свого <g/> , існування у вростанні в систему московської рабсько-холопської держави <g/> .
doc#44 Новий стиль — він ще не має назви <g/> , ще не витворив свого -ізму <g/> , - може допускати буяння метафор <g/> , як у Рубчака <g/> , може хизуватися повною оголеністю від будь-яких поетизмів <g/> , як у Смотрича <g/> , але в усіх своїх проявах він відкидає беззастережно штампи символістичної й неоклясицистичної поезії <g/> , бляшану умовність голосної або псевдоінтимної реторики <g/> .
doc#19 Поверхово сприйняте чуже не може заступити глибинного <g/> , органічного свого <g/> . </p>
doc#0 Своїх і свого <g/> .
doc#81 <p> Журба дивилася в себе <g/> , інші були для неї тільки приводом для вибуху свого <g/> .
doc#43 — Зроблю по-вашому <g/> , але допну й свого <g/> .
doc#21 І він дотримався свого <g/> .
doc#37 Во істину <g/> , якщо МУР заслуговує на згадку й місце в історії української еміграційної літератури <g/> , доречною буде й коротка згадка про моїх господарів <g/> , що наче аж тішилися діяльністю свого Herr Professor-a і його матері <g/> , за німецьким звичаєм <g/> , — Frau Professor <g/> .
doc#81 Тікання від росіян чехи одностайно розглядали як зраду <g/> , як запроданість німцям <g/> , українських мрій про визволення вони не розуміли й не хотіли розуміти <g/> , кожний у Празі тільки й думав про те <g/> , як « <g/> руси <g/> » ввійдуть до Праги <g/> , і вже тримав свого husa pro Rusa <g/> .