Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#28 Він звик бути сам і поринати « <g/> у хатню тишу і самотню думу <g/> » ( <g/> « <g/> Poor Yorick <g/> » <g/> ) <g/> , але йому тяжко відчувати <g/> , що вже стільки « <g/> літ один німує він у нетрях захололих <g/> » ( <g/> « <g/> Чернишевський у Вілюйську <g/> » <g/> ) <g/> , і він з болем і страхом бачить себе « <g/> старого <g/> , кволого <g/> , забутого всіма <g/> » ( <g/> « <g/> Овідій <g/> » <g/> ) <g/> , Він знудився щоденним сірим побутом <g/> , потребою « <g/> всякдень стрівати на річнім кругу <g/> » все те саме ( <g/> « <g/> Все те – тріюмф заведеного ладу <g/> » <g/> ) <g/> , а чужа радість у ньому хіба « <g/> лиш нудьгу всередині сколише <g/> » ( <g/> « <g/> Ворожіння <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#45 А дванадцять літ перед Цим те саме ( <g/> тільки значно гострішим тоном <g/> ) закидалося Петебні <g/> . </p>
doc#72 триєдиного російського народу ( <g/> Струве не вживає цього чорносотенського виразу <g/> , але в суті речі обстоює те саме <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 А галицька мова <g/> , мовляв <g/> , дуже погана і антинародна ( <g/> Нечуй-Левицький не пояснює чому саме <g/> ) <g/> .
doc#40 Подеколи вони рекрутуються з прислівників і займенників ( <g/> що <g/> , як <g/> , ся <g/> , невже <g/> , тільки <g/> , саме <g/> ) <g/> ; поза тим типова для них властивість зліплюватися між собою <g/> , так само <g/> , як і приклеюватися до інших слів <g/> .
doc#40 За приклад такого гнізда може правити гніздо вигука тап <g/> : </p><p> тап ( <g/> звук удару по воді <g/> ) <g/> ; талап ( <g/> падіння в рідину або багно <g/> ) <g/> ; таляп ( <g/> те саме <g/> ) <g/> ; тіп ( <g/> легкий удар або посмик <g/> ) <g/> ; тіліп ( <g/> гойдання <g/> ) <g/> ; теліп ( <g/> те саме <g/> ) <g/> ; телеп ( <g/> звук падіння в багно або рідину <g/> ) <g/> ; топ ( <g/> звук топання <g/> ) <g/> ; топу і топу-топу ( <g/> звук повторюваного топання <g/> ) <g/> ; тьоп ( <g/> звук удару по людському тілу <g/> ; звук ходи по багні <g/> ) <g/> ; тьоп-тьоп ( <g/> звук ходи по багні <g/> ) <g/> ; туп ( <g/> звук тупання ногами <g/> ) <g/> ; тупу-тупу ( <g/> те саме інтенсивно <g/> ) <g/> ; тюп ( <g/> звук ходи дрібними кроками <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 За приклад такого гнізда може правити гніздо вигука тап <g/> : </p><p> тап ( <g/> звук удару по воді <g/> ) <g/> ; талап ( <g/> падіння в рідину або багно <g/> ) <g/> ; таляп ( <g/> те саме <g/> ) <g/> ; тіп ( <g/> легкий удар або посмик <g/> ) <g/> ; тіліп ( <g/> гойдання <g/> ) <g/> ; теліп ( <g/> те саме <g/> ) <g/> ; телеп ( <g/> звук падіння в багно або рідину <g/> ) <g/> ; топ ( <g/> звук топання <g/> ) <g/> ; топу і топу-топу ( <g/> звук повторюваного топання <g/> ) <g/> ; тьоп ( <g/> звук удару по людському тілу <g/> ; звук ходи по багні <g/> ) <g/> ; тьоп-тьоп ( <g/> звук ходи по багні <g/> ) <g/> ; туп ( <g/> звук тупання ногами <g/> ) <g/> ; тупу-тупу ( <g/> те саме інтенсивно <g/> ) <g/> ; тюп ( <g/> звук ходи дрібними кроками <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 <p> Тут він посилався на те <g/> , що в умовах двомовности люди можуть кувати нові слова <g/> , що складаються з двох слів <g/> , кожне з яких у двох мовах означає те саме <g/> , в даному випадку — мордовське му і російське земь <g/> , 'земля‘ <g/> . </p>
doc#84 Давно відома істина <g/> : якщо двоє роблять те саме <g/> , вони роблять не те саме <g/> .
doc#72 Така “ <g/> криза мотивації <g/> ” вела до невмотивованого існування української мови або <g/> , що фактично те саме <g/> , до вмотивування самою її наявністю <g/> .
doc#58 Той <g/> , хто підробляється до свого хлібодавця або <g/> , що сходить на те саме <g/> , до своєї авдиторії <g/> , ніколи не напише мистецького твору <g/> .
doc#40 Те саме <g/> , з протилежним відтінком шкідливого або абсурдного результату — з приростком до- <g/> : договоритися <g/> , добігатися <g/> . </p>
doc#81 Усе було те саме <g/> , Львів був той самий <g/> , але чи ми були цілком ті самі <g/> ?
doc#81 Їм не треба було навіть договорюватися <g/> , коли співати і щу <g/> , — роти самі відкривалися і виспівували те саме <g/> , не умовляючися <g/> .
doc#40 <p> 3. Асиміляції за місцем вимови відбуваються звичайно тоді <g/> , коли середньо-піднебінний приголосний опиняється перед зубним або навпаки <g/> , а саме <g/> , опиняючися перед зубним ц' середньо-піднебінні звуки переходять відповідно <g/> : </p><p> ж — у з' <g/> , </p><p> ш — у с' <g/> , </p><p> а ч ( <g/> так само <g/> , які т <g/> ) зливається з наступним ц' у довге ц' <g/> , напр <g/> .
doc#15 Варт відзначити <g/> , що при деяких із цих слів іменникового походження <g/> , а саме <g/> , очевидно <g/> , при тих <g/> , які частіше фігурують у мові як іменники <g/> , можливі не всі дієслівні зв'язки в безособовій формі <g/> , тоді як при прислівниках усі <g/> .
doc#15 В своїй « <g/> Українській фразі <g/> » він говорить про " <g/> слова-назви і цілі назовні сполучення <g/> " <g/> , встановлюючи певні типи їх <g/> , а саме <g/> , поперше <g/> , " <g/> назви окремих творів <g/> , книжок <g/> , установ <g/> , сіл <g/> , вулиць і т. ін <g/> .
doc#100 А ще більше <g/> , і боронь Боже <g/> , боюся <g/> , щоб не вийшло перемальовування фасаду від « <g/> осяйних верховин комуністичного майбутнього <g/> » на те саме <g/> , тільки « <g/> незалежної України <g/> » <g/> .
doc#85 Але при теперішньому рівні нашого знання про світ вони обоє скажуть те саме <g/> , тільки різними словами <g/> .
doc#25 А саме <g/> , через те <g/> , що один тип е ( <g/> перед занепалим ь <g/> ) уже чергувався з і <g/> , це чергування перенеслося й на другий тип е ( <g/> перед занепалим ъ <g/> ) <g/> .