Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 <p> Важливо <g/> , одначе <g/> , що ніхто не карав запопадливих індивідів за їхні безвідповідальні вчинки <g/> , хоч би вони й розбігалися з загальною настановою <g/> , зформульованою ( <g/> аж 1919 р. <g/> !
doc#72 Освітню роботу серед дорослих провадило товариство “ <g/> Просвіта <g/> ” <g/> , засноване 1862 р. На 1900 р. " <g/> Просвіта <g/> " нараховувала 22 філії <g/> , 924 читальні та 1248 бібліотек ( <g/> ЕУ 2 <g/> , 2366 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 " <g/> , запитує В. Самійленко ( <g/> 437 <g/> ) <g/> ; “ <g/> Я тільки кажу <g/> , що мова мусить бути — щиро народною <g/> " <g/> , обстоює П. Грабовський 1891 р. ( <g/> 185 <g/> ) <g/> ; Іван Франко 1907 р. стверджує це як історичний факт <g/> : “ <g/> …
doc#65 Один єдиний термінологічний словник дещо ширшої програми був “ <g/> Словник медичної термінології <g/> " 1936 р. ( <g/> 220 с. <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 За приклад може правити список доповідей у “ <g/> Звідомленні <g/> ” за 1922 р. ( <g/> 46 і далі <g/> ) <g/> : з 52 <g/> , виголошених членами Зоологічної секції <g/> , сім були українською мовою <g/> , а решта російською <g/> .
doc#72 І Скрипник і ЦК оминають мовчанкою політику українізації <g/> , спрямовану на усунення російської мови в містах <g/> , а в загальних настановах з 6 липня 1927 р. ( <g/> §8 <g/> ) прямо сказано <g/> , що міста й містечка не можна перетворювати на окремішні “ <g/> національно-територіяльні адміністративні одиниці <g/> ” ( <g/> Дур- деневский 146 <g/> ) <g/> .
doc#31 хохлацького " <g/> просвітительства <g/> "» <g/> , що знову в'яжеться тисячами ниток із попередніми памфлетами Хвильового <g/> , знаходимо вже славословіє Москві <g/> : повторюючи мало не буквально статтю В. Чубаря в « <g/> Комуністі <g/> » з 30 травня 1926 р. ( <g/> « <g/> Про вивихи <g/> » <g/> ) <g/> , Хвильовий посилається на Драгоманова ( <g/> « <g/> В свій час іще Драгоманів про це ( <g/> впливи руської культури й літератури <g/> ) писав як про факт дуже втішний <g/> » <g/> ) і додає від себе <g/> : « <g/> А потім Роза Люксембурґ підкреслювала світове значення руської літератури <g/> » <g/> , — і далі <g/> : « <g/> Наша орієнтація на Москву <g/> !
doc#72 Перша окупація тривала від січня до березня-квітня 1918 року <g/> ; друга — від січня до серпня 1919 <g/> ; третя — з грудня 1919 р. ( <g/> а в деяких районах на півдні України з лютого 1920 <g/> ) — до початку політики українізації <g/> , що її Рада Народних Комісарів ( <g/> Раднарком <g/> ) формально проголосила 23 липня 1923 р. <g/> , а фактично почала впроваджувати з квітня 1925 р. Отже <g/> , тут буде мова про роки 1918-1924 за винятком періодів часу <g/> , коли радянське військо було змушене покинути Україну <g/> .
doc#81 Такий надмір ніжности мені докучав <g/> , особливо тоді <g/> , коли я вже опанував спершу ж <g/> , а потім <g/> , не без свідомого зусилля <g/> , і р. ( <g/> Але я довго не міг вимовити твердого л <g/> , кажучи замість нього губогубне в. І досі не знаю <g/> , чи це не був польський вплив <g/> , — але як <g/> , коли не було контактів з поляками <g/> ?
doc#26 Семенкового Кобзаря 1924 р. ( <g/> багато разів у критиці підкреслювалося його <g/> , Семенка <g/> , виклик і глум супроти Шевченка <g/> , але досі не показано <g/> , як він продовжував Шевченка <g/> ) і інтермедій Літературного ярмарку <g/> .
doc#98 , довгенько йшла поштою <g/> , бо одержав я її лише в перших числах лютого 1996 р. ( <g/> Ваш напис датований листопадом 1995 р. <g/> ) <g/> . </p><p> Тричі дивувався незвичній назві <g/> , почав
doc#55 <p> Український правопис 1928 р. ( <g/> далі УП 28 і т. д. <g/> ) був обов'язковий менше <g/> , ніж 5 років <g/> , Після перевороту <g/> , вчиненого Сталіним у січні 1931 р. <g/> , і призначення П.Постишева на диктатора правопис драстично переглянено без будь-якої дискусії або застереження <g/> , без будь-якої гри в демократію <g/> .
doc#45 Опріч поїздки до Москви на Перший Археологічний з'їзд 1865 р. <g/> , ми знаємо лише про його побут в Італії ( <g/> на пораду лікаря <g/> ) 1891 р. ( <g/> де саме <g/> ?
doc#40 Практичне значення з них і тепер мають словник Уманця і Спілки ( <g/> М. Комаря <g/> ) <g/> , що вийшов 1893-1898 р. ( <g/> друге видання 1923 р. <g/> ) і особливо словник Б. Грінченка <g/> , що побачив світ <g/> , правда <g/> , вже в XX ст <g/> .
doc#72 486 <g/> , 483 і далі — Відділ 2 <g/> ) <g/> ; про українізацію канцелярської роботи на товарових біржах з 15 червня 1926 р. ( <g/> Дурденевский 158 <g/> ) та інші <g/> .
doc#72 Хоч технічна база її видавництва не була ще належною <g/> , Академія протягом 1925 року видала 46 книжок ( <g/> “ <g/> Звідомлення <g/> ” за 1926 р. <g/> , 5 <g/> , 11 <g/> ) <g/> , число видань зросло до 75 в 1926 році ( <g/> там таки <g/> , 125 і далі <g/> ) <g/> , до 93 в 1927 р. ( <g/> “ <g/> Звідомлення <g/> ” за 1927 р. <g/> , 15 <g/> ) <g/> , лишилося на рік незмінним <g/> : 90 у 1928 р. і підскочило до 136 в 1929 р. ( <g/> ЕУ 2 <g/> , 3336 <g/> ) <g/> .
doc#10 Що було причиною цього — переобтяження працею над словником <g/> , чи обставини особистого життя <g/> , чи може усвідомлення безперспективності культурної праці в совєтських умовах <g/> , що проявилося в його участі в СВУ — якраз від жовтня 1926 р. ( <g/> Звіт СВУ <g/> , 95 <g/> ) <g/> , — дати відповідь на ці питання нема поки що фактичних даних <g/> .
doc#72 Вакаційні курси української мови <g/> , засновані по селах коло 1926 року <g/> , що поволі набирали популярности <g/> , заборонено 1933 р. і повторно 1934 р. ( <g/> Квітковський 676 і далі <g/> ) <g/> .
doc#26 Один побачив світ 1843 р. <g/> , другий аж 1857 р. ( <g/> коли закінчився « <g/> період застою <g/> » <g/> , а починалася « <g/> перебудова <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#71 <p> vii Остаточне уодностайнення судоустрою в Польщі Володислав Ягайло задекретував у січні 1433 р. ( <g/> Краківський привілей <g/> ) <g/> , розширивши в такий спосіб дію Едлинського привілею <g/> , виданого 4 березня 1430 р. То був кінець temporis iuris ruthenicalis і руської мови в судочинстві та врядуванні на галицьких теренах [ <g/> див <g/> .