This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 | процеси - один із виявів того процесу " <g/> розпаду | речення | <g/> " ( <g/> la dislocation des membres de phrase <g/> ) <g/> , якому |
doc#15 | ] реченню <g/> " <g/> , про " <g/> незакінчені <g/> , недоговорені | речення | <g/> " <g/> , він додає <g/> : " <g/> Далі сюди належать заголовки ( |
doc#15 | Пєшковського " <g/> номінативні екзистенціяльні | речення | <g/> " - в такому значенні в цій роботі і вживаю термін |
doc#15 | називному <g/> , висуваючи його з ряду інших членів | речення | <g/> " - писав Потебня <g/> . І далі він зв'язує подібні |
doc#15 | значенні в цій роботі і вживаю термін " <g/> називне | речення | <g/> " <g/> . Але цією властивістю не володіють ті речення |
doc#15 | незгоду з терміном Пєшковського " <g/> номінативні | речення | <g/> " <g/> . </p><p> Випадки з обставинними членами ( <g/> цього |
doc#15 | в примітці <g/> : " <g/> звичайно <g/> , не ті <g/> , що становлять | речення | <g/> " <g/> . </p><p> Отже <g/> , поза назвами-заголовками називні |
doc#15 | називне речення до складу складного | речення | <g/> " <g/> . </p><p> Отже <g/> , виходить <g/> , що поширення називних |
doc#15 | Киев <g/> , 1948. - Т. II <g/> . </p><p> БУЛАХОВСЬКИЙ Л. </p><p> До поняття " <g/> | речення | <g/> " // Науковий збірник Харківської науково- |
doc#15 | випадки <g/> , коли на їх місці бувають дієслівні | речення | " <g/> Бедность - не порок <g/> " <g/> , " <g/> Свои люди - сочтемся <g/> " <g/> , " |
doc#15 | теоретично <g/> : але на практиці термін " <g/> називне | речення | <g/> " закріпився і <g/> , пропагований шкільними |
doc#15 | тим <g/> , що в ряд їх вставлено двоелементне | речення | " <g/> кайдани брязкають <g/> " <g/> . </p><p> Чи зустрічалися випадки |
doc#15 | " <g/> , підкреслюючи там же <g/> , що номінальні | речення | " <g/> найрізноманітніших видів [ <g/> … <g/> ] існують в |
doc#10 | на прикметник <g/> , дієприслівник чи підрядне | речення | ( <g/> 5 <g/> , 13 і далі <g/> ) <g/> ; поради щодо вживання |
doc#9 | кінцевої межі тривання дії головного | речення | ( <g/> « <g/> Вона варила <g/> , аж стала старою дівкою <g/> » — « <g/> Fata |
doc#40 | . <g/> ) <g/> , тепер конче стоять на початку підрядного | речення | ( <g/> »Читайте ж <g/> , що муза бормоче« <g/> ; це не стосується |
doc#40 | нашої політичної думки <g/> » ( <g/> Донц <g/> . <g/> ) <g/> . У середині | речення | ( <g/> а іноді також і наприкінці <g/> ) самостійний |
doc#40 | вивчає <g/> , як слова поєднуються між собою в | речення | ( <g/> або творять собою речення <g/> ) і як поєднуються |
doc#40 | що її завдання якраз зв'язувати в цілість члени | речення | ( <g/> в межах рядів <g/> ) і речення в одну цілість <g/> . Це |
doc#40 | мови суперечить одноцентровості | речення | ( <g/> в обох прикладах підмет мав би стояти після |