Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#45 розцінювати як писану à thèse <g/> : " <g/> вербалізація <g/> " речення замість номінальних або невизначених
doc#15 Киев <g/> , 1948. - Т. II <g/> . </p><p> БУЛАХОВСЬКИЙ Л. </p><p> До поняття " <g/> речення <g/> " // Науковий збірник Харківської науково-
doc#9 , приросток <g/> <g/> ) <g/> , назви синтаксичних понять ( <g/> речення <g/> , підмет <g/> , присудок <g/> <g/> ) <g/> , назви розділових знаків
doc#40 , якби мовець мав змогу договорити ( <g/> додумати <g/> ) речення <g/> . У дальшому прикладі апосіопеза викликана не
doc#40 повторення того самого слова <g/> . Напр <g/> . <g/> , речення « <g/> Надійна підійшла до сина <g/> , розпатлала йому
doc#40 відбувається в двох напрямах <g/> , напр <g/> . <g/> , речення « <g/> 3 народною волею народилася і любов до меншого
doc#40 , — що про них мова була в цьому § вище <g/> . Напр <g/> . <g/> , речення « <g/> Небо хмарами сизими вкрито <g/> » ( <g/> Ол <g/> . <g/> ) доцільніше
doc#15 . Або гору брали тенденції відцентрові <g/> , речення розпадалося на окремі одиниці <g/> , і тоді ці
doc#15 , поодинокого <g/> , даного <g/> . </p><p> і </p><p> Сполучаючи загальне <g/> , речення цим самим уже приводить його в співвідношення з
doc#15 , відмежувати номінативні <g/> , як він їх називає <g/> , речення від неповних <g/> . Відмінно від Шахматова він
doc#40 розрив при узгодженні <g/> , і <g/> , наприклад <g/> , речення « <g/> Полюбила чорнобрива козака дівчина <g/> » ( <g/> Шевч <g/> . <g/> )
doc#59 її неґативних рис зсередини <g/> . Ось <g/> , наприклад <g/> , речення <g/> , що змальовує аборигенів наддністрянського
doc#40 відмінком буває сильніше <g/> . Наприклад <g/> , речення Я студіював цілком можливе і без об'єкта <g/> , тут бо
doc#40 , не відокремлюються в вимові <g/> . Наприклад <g/> , речення « <g/> Ми відійшли в глибінь віків <g/> » ( <g/> Клен <g/> ) <g/> , записане
doc#40 там пахне <g/> … » ( <g/> Дудко <g/> ) <g/> . Формально розглядаючи <g/> , речення починаються тут різно <g/> : то присудком <g/> , то
doc#40 , а речення 11-22 — Воликові <g/> , але <g/> , скажімо <g/> , речення 5-7 з таким же правом можна вважати за авторові <g/> ,
doc#40 тлумачення <g/> . </p><p> В асиндетоні <g/> , як уже сказано <g/> , речення в'яжуться інтонацією <g/> . Тож природно <g/> , що
doc#15 називних речень з дієслівними в одне складне <g/> , речення <g/> . Такі сполуки можуть мати гіпотактичний
doc#15 додати зв'язку byti <g/> " <g/> . Відповідно до цього <g/> , речення Орел для Травнічка означає орел летить або це є
doc#15 один доказ на користь того <g/> , що називні речення - речення <g/> , а не просто слова чи словосполуки <g/> ) <g/> . Отже <g/> ,