Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 , до з родовим <g/> , крізь з знахідним <g/> , при <g/> , з місцевим <g/> ) <g/> , а іноді — з кількома ( <g/> тоді <g/> , звичайно <g/> , з різним значенням <g/> , напр <g/> .
doc#40 У сучасній літературній мові при <g/> , частіше вживається не на означення самої територіальної близькости <g/> , а щоб показати приналежність <g/> , приписаність до чогонебудь <g/> , напр <g/> .
doc#40 Це саме стосується в родовому і знахідному відмінку і до особових займенників я <g/> , ти і зворотного себе <g/> : мене — до мене <g/> , тебе — з тебе <g/> , себе — на себе ( <g/> але в місцевому відмінку тут наголос лишається на кінці <g/> : при <g/> .
doc#40 ) при 12 членах речення знаходимо аж 17 граматичних пар <g/> , що їх сконструювати полишаємо читачеві <g/> .
doc#3 Назви чисел від 1 до 4 мали властивости прикметників з тим <g/> , одначе <g/> , винятком <g/> , що як правило числові назви ці узгоджувалися зі своїми іменниками <g/> , але — проти всіх інших випадків вимагали — в протилежному напрямі — від свого іменника відповідного числа <g/> , двоїни при 2 і множини при 3 і 4. Самі вони граматичного числа не мали <g/> .
doc#3 Назви чисел від 1 до 4 мали властивости прикметників з тим <g/> , одначе <g/> , винятком <g/> , що як правило числові назви ці узгоджувалися зі своїми іменниками <g/> , але — проти всіх інших випадків вимагали — в протилежному напрямі — від свого іменника відповідного числа <g/> , двоїни при 2 і множини при 3 і 4. Самі вони граматичного числа не мали <g/> .
doc#72 <p> Які б причини на те не склалися <g/> , а факт <g/> , що <g/> , скажімо <g/> , 1908 р. дев'ять українських часописів розходилися — в найкращому випадку — загальним накладом 20 тисяч примірників ( <g/> а в дійсності <g/> , либонь <g/> , меншим <g/> ) при 30-мільйоновому населенні <g/> , говорить сам за себе <g/> .
doc#40 Одначе в однині жіночого і середнього роду вони відміняються за прикметниковим типом <g/> : Черкашина — Черкашиної — Черкашиній і т. д. <g/> ; Синельникове — Си- нельникового — Синельниковому і т. д. Щождо прізвищ на -ів ( <g/> -ов <g/> ) <g/> , то вони в чоловічому роді в однині відміняються як іменники <g/> , але мають прикметникову форму орудного відмінка <g/> : Зеров — Зерову —Зеровим — при 3єрові <g/> , а множину мають прикметникову <g/> , за винятком іменникового називного відмінка <g/> : Зерови — Зерових — Зеровим — Зеровими — при Зерових <g/> .
doc#40 Якщо при а то вживається ще і ( <g/> й <g/> ) <g/> , то сполучник набирає відтінку можливости <g/> , ймовірности факту <g/> , напр <g/> .
doc#72 Коли при Академічній гімназії у Львові організувалася футбольна команда <g/> , ЇЇ названо кружок гри ніжної пилки <g/> .
doc#80 До цього згодом додалася праця при Академії Наук у Києві <g/> .
doc#72 Він бажав — як того бажала партія — всю роботу мовознавців при Академії спаплюжити й викинути геть <g/> , усіх співробітників звільнити й ліквідувати ( <g/> що тоді зрештою й трапилося <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 1921 р. при Академії створено Інститут української наукової мови <g/> , на чолі якого до 1925 р. стояв А. Кримський <g/> .
doc#37 Єдиним новим була брошура про правила українського правопису ( <g/> 1946 <g/> ) <g/> , на що була кричуща потреба при активізації українських повоєнних публікацій у Німеччині та Австрії <g/> , — але нічого оригінального й творчого в цьому виданні не було <g/> . </p>
doc#13 <p> Становище « <g/> дійшлого критика <g/> » при аналізі « <g/> Чорної Долини <g/> » буде не авантажне <g/> .
doc#9 <p> Ще численніші матеріяли можна наводити з побутової лексики в тому широкому розумінні <g/> , якого ми надавали цьому поняттю вище <g/> , при аналізі мови П. Куліша і М. Старицького <g/> . </p>
doc#72 На це звертає увагу Сулима ( <g/> 264 <g/> ) при аналізі мови Хвильового <g/> : “ <g/> Коли Хвильовий пише ламаною мовою <g/> , то це таки справді — “ <g/> для інтеліґентів <g/> ” <g/> .
doc#15 <p> Подібний погляд теж ані трохи не наближає нас до розуміння ви- окремлености і природи називних речень і становить інтерес лише при аналізі природи неповних речень <g/> . </p>
doc#40 Наприклад <g/> , первісно однозначні були слова в таких парах <g/> , як супровід і конвой <g/> , жах і терор <g/> , прохід і пасаж <g/> , повідомлення і рапорт <g/> , справа і афера <g/> , а тепер іншомовні слова набрали особливого <g/> , звуженого значення <g/> : конвой означає не всякий супровід <g/> , а при арештантах <g/> , терор — не взагалі жах <g/> , а систему жахних політичних переслідувань <g/> , пасаж — не взагалі прохід <g/> , а прохід між крамницями в будинку <g/> , рапорт — не взагалі повідомлення <g/> , а службове повідомлення вищій інстанції <g/> , афера — не взагалі справу <g/> , а незаконну <g/> , нечисту справу <g/> . </p>
doc#6 <p> Глядач картин Курилика при бажанні може забути про оповідь <g/> , що стоїть за ними і що ніби породила їх <g/> , про біографічне тло і про історію Канади й канадців <g/> , епізоди якої до них увійшли <g/> ; може примусити себе абстрагуватися від їхньої філософії й проповіді віри — тоді вони тим яскравіше постануть перед ним як гра площин <g/> , що несуть у собі співвідношення кольорів <g/> .