Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#45 Передрукові вона 1905 р. у збірнику " <g/> Из записок по теории словесности <g/> " а 1913 р. у третьому виданні напопулярнішої на той час праці " <g/> Мысль и язык <g/> ” ( <g/> перше видання - 1862 <g/> ) <g/> .
doc#45 Найвиразніше це позначилося на його праці " <g/> Мысль й язык <g/> " <g/> , 1862. У спрощеному й скороченому вигляді три головні принципи <g/> , покладені в основу філософської концепції мови <g/> , грали вирішальну ролю в його поглядах на мову/народність ( <g/> чи <g/> , може <g/> , було навпаки <g/> : загальну теорію підтягнено до положень <g/> , придатних надати бажане освітлення питанню мова/народність <g/> ?
doc#45 Можливо <g/> , згадані розбіжності можна усунути <g/> , проте в раннього Потебні такої спроби не знаходимо </p><p> Ми не маємо наміру вдаватися тут до критичного розгляду праці " <g/> Мьісль и язьік <g/> " ( <g/> і не лише її <g/> , бо Потебня ніколи виразно не зрікався трьох наведених принципів <g/> ) <g/> .
doc#45 У своїй праці " <g/> О полногласии <g/> " <g/> , вперше друкованій 1864 і повторно 1866 року <g/> .
doc#45 Сімович розвинув і поширив її думки у своїй праці " <g/> Рідна мова й інтелектуальний розвиток дитини <g/> " ( <g/> 1934 <g/> ) <g/> , передрукованій у другому томі його " <g/> Українського мовознавства <g/> " <g/> , 1984. Відгомін думок Потебні знаходимо в численних авторів <g/> , що виступають на захист української мови ( <g/> скажімо <g/> , П. Мовчана <g/> , С. Плачинди та ін <g/> .
doc#25 Це другий розділ його праці ( <g/> 1 <g/> ) <g/> , про загальні риси української мови як цілости <g/> , виключений свого часу А. Буділовичем з видання через невідповідність офіційним настановам режиму щодо української мови <g/> ; незакінчена розвідка про мову грамоти князя Олександра Олельковича ( <g/> XV стор <g/> .
doc#25 Морфологічним проблемам він присвятив тільки дві праці ( <g/> 6 <g/> , 11 <g/> ) <g/> .
doc#15 <p> Всупереч власним словам про властивість називних речень штучно- поетичній мові <g/> , Німчинов в іншому місці своєї праці ( <g/> с. 201 <g/> ) <g/> , розглядаючи генезу двоелементного речення <g/> , припускає <g/> , що воно могло творитися з двох самостійних слів-речень ( <g/> або словосполук-речень <g/> ) <g/> , одне з яких було називне <g/> .
doc#81 Від політики світової революції і « <g/> героїки <g/> » ударної праці ( <g/> типу « <g/> Встречного <g/> » Ф. Ермлера та С. Юткевича — січень 1933 <g/> ) <g/> , від бляшаного героїзму сталінського « <g/> Чапаєва <g/> » ( <g/> братів Васільєвих <g/> , грудень 1934 <g/> ) нам дозволялося зрідка і на короткий час утекти до дрібних усмішок і минущих сліз приватного життя « <g/> маленької людини <g/> » <g/> .
doc#9 <p> У Г. Східногоxx <g/> : маєш багато праці ( <g/> є багато праці <g/> ) <g/> ; ну <g/> , то добре ( <g/> ну <g/> , це добре <g/> ) <g/> ; дижурний лікар ( <g/> черговий лікар <g/> ) <g/> ; оклад ( <g/> компрес <g/> ) <g/> ; пізналися ( <g/> познайомилися <g/> ) <g/> ; очі замкнені ( <g/> очі заплющені <g/> , закриті <g/> ) <g/> ; відстрашувати ( <g/> залякувати <g/> ) <g/> ; конечність ( <g/> обов'язковість <g/> , конечна потреба <g/> ) <g/> ; вчасна старість ( <g/> рання старість <g/> , передчасна старість <g/> ) <g/> ; з працею <g/> …
doc#5 Вони діють у сюжетних лініях роману <g/> : Безпалько виганяє Марту з праці ( <g/> і для цього він є в списку дійових осіб <g/> ) <g/> , Іванчук спричиняється до її виселення з кімнати <g/> , Дмитро приносить Марті вістку про зраду Славенка з Ірен <g/> , Льова рятує ситуацію <g/> , знаходить для Марти нову кімнату <g/> .
doc#92 Це метода виправдання будь-яких засобів метою ( <g/> в даному випадку метою знищення Шевельова <g/> , що аж надто явно визирає в закиді Колюмбійському університетові <g/> , що він ганьбить себе <g/> , не звільнивши мене з праці <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 <p> У Г. Східногоxx <g/> : маєш багато праці ( <g/> є багато праці <g/> ) <g/> ; ну <g/> , то добре ( <g/> ну <g/> , це добре <g/> ) <g/> ; дижурний лікар ( <g/> черговий лікар <g/> ) <g/> ; оклад ( <g/> компрес <g/> ) <g/> ; пізналися ( <g/> познайомилися <g/> ) <g/> ; очі замкнені ( <g/> очі заплющені <g/> , закриті <g/> ) <g/> ; відстрашувати ( <g/> залякувати <g/> ) <g/> ; конечність ( <g/> обов'язковість <g/> , конечна потреба <g/> ) <g/> ; вчасна старість ( <g/> рання старість <g/> , передчасна старість <g/> ) <g/> ; з працею <g/> …
doc#72 Оскільки за керівництва Кагановича наукові книжки не друкувалися <g/> , а “ <g/> Мовознавство <g/> ” було єдиним органом <g/> , де мовознавці могли вмістити свої праці <g/> , 61 то не буде жадним перебільшенням сказати <g/> , що розвиток мовознавства на Україні цілковито загальмовано <g/> . </p>
doc#40 Наросток -н ( <g/> я <g/> ) з наголосом перед закінченням окреслює місця дії або праці <g/> , а далі і самі відповідні заклади <g/> , напр <g/> .
doc#81 Я готувався до іспитів до високої школи <g/> , спочатку в вечірні години після праці <g/> , а потім <g/> , покинувши працю <g/> , цілими днями <g/> .
doc#81 Його тягла донизу пересічна галицька атмосфера <g/> , що не сприяла глибокій науковій праці <g/> , а разом з злиденністю щоденного життя і духового ( <g/> спрощений патріотизм <g/> ) і матеріяльного ( <g/> брак фінансового забезпечення й певности <g/> ) кидала потенційних велетнів на служіння дрібним злобам сьогоднішнього дня <g/> .
doc#69 Огієнко був міністром і активним діячем УНР <g/> , але чи треба було через це забороняти його наукові праці <g/> , а тепер замовчувати його політичну позицію <g/> ?
doc#70 Іван Огієнко був міністром і активним діячем УНР <g/> , але навіщо через це забороняти його наукові праці <g/> , а тепер замовчувати його політичну позицію <g/> ?
doc#49 Звичайно можна розуміти ці слова в застосуванні побутово-селянському <g/> : мовляв <g/> , тепер маю господаря <g/> , що перейме на себе тягар праці <g/> , а я можу спочити <g/> .