Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Іноді дослівність перекладу здійснюється навіть коштом змістовносте Наприклад <g/> , часто згадується <g/> , що французький фразеологічний зворот пе pas dans son assiette <g/> , що означає 'не по собі' <g/> , перекладено не в своїй тарілці <g/> , бо assiette здебільшого справді означає по французьки 'тарілка' <g/> , дарма що тут воно радше означає 'настрій' <g/> .
doc#65 Стосовно до цього різні способи <g/> , що з них назву тут тільки найголовніші <g/> : </p><p> а <g/> ) Перенесення до чоловічого роду <g/> : біль <g/> , дріб <g/> , глиб <g/> , кір <g/> , розпач <g/> , Сож <g/> , Сибір <g/> , Черемош <g/> , жаль — усі були історично жіночого роду <g/> ; </p><p> б <g/> ) Перенесення до чоловічого роду <g/> , супроводжуване ствердінням приголосного <g/> : пил <g/> , полин <g/> , Хотин <g/> , слова на -пис ( <g/> літопис тощо <g/> ) <g/> : </p><p> в <g/> ) Перенесення до відміни на голосний доданням закінчення – а <g/> : долоня <g/> , яблуня <g/> , їжа <g/> , лжа <g/> , картопля <g/> , ( <g/> по <g/> ) мста <g/> , миша <g/> , одежа <g/> , пісня <g/> , постеля <g/> , тиша <g/> , воша <g/> , земля <g/> ; також брова <g/> , бритва <g/> , буква <g/> , церква <g/> , Іква <g/> , кітва <g/> , морква <g/> , підошва <g/> , Полтва <g/> , верства тощо <g/> ; </p><p> г <g/> ) Те саме доданням суфікса <g/> : дочка <g/> , чвертка <g/> , галузка <g/> , горстка <g/> , кістка <g/> , сітка <g/> , сопілка <g/> , жердка <g/> ; частина <g/> , данина <g/> , глибина <g/> ; зовиця <g/> ; скорбота <g/> ; свекруха тощо <g/> . </p>
doc#9 боліла Раї- су <g/> » — « <g/> Лялечка <g/> » <g/> , 55 <g/> ) <g/> ; належати з родовим відмінком і прийменником до ( <g/> « <g/> Земля до них належить <g/> » — « <g/> Коні не винні <g/> » <g/> , 249 <g/> ) <g/> ; уділяти з родовим відмінком ( <g/> « <g/> Він уділяв ради <g/> » — Там же <g/> , 240 <g/> ; « <g/> східняк <g/> » взагалі сказав би тут інакше <g/> : давав ( <g/> по <g/> ) раду <g/> ) <g/> .
doc#10 Стаття ця присвячена західньоукраїнському переходові а в е ( <g/> и <g/> ) по м'яких приголосних ( <g/> час > чєс <g/> ) <g/> .
doc#0 клинике 1 ( <g/> глазное отделение <g/> ) по поводу Myopia et staphyloma post Nfr <g/> .
doc#40 <p> На означення дії <g/> , пізнішої від чогось <g/> , уживається після з родовим <g/> , рідше ( <g/> головне <g/> , при назвах дій <g/> , процесів <g/> ) по з місцевим <g/> , напр <g/> .
doc#40 , по своїй волі <g/> .
doc#24 І автор веде нас до міста <g/> , в « <g/> Танок міського вечора <g/> » <g/> , по дорозі в « <g/> Сеансі індійського Гастролера <g/> » здолавши й заперечивши хуторську ідилію нероблення <g/> , хуторянського dolce far niente <g/> .
doc#81 Тимець запропонував мені таке мешкання в Гіганті <g/> , на вулиці Артема <g/> , по сусідству з великим харківським цвинтарем <g/> , де серед інших були поховані мої <g/> , мені не відомі дід і баба <g/> , а пізніше сестра Віра <g/> .
doc#94 Можна зрозуміти <g/> , коли партійно-урядовий апарат робить їх <g/> , сказати б <g/> , по партійноапаратній лінії <g/> .
doc#15 Ніч <g/> ; ніхто їх не бачив <g/> " ( <g/> Г. Квітка-Основ'яненко <g/> , « <g/> Сердешна Оксана <g/> » <g/> ] або " <g/> Крутий берег <g/> , по березі трава зелененька <g/> , серед трави край берега калина червоненька <g/> " ( <g/> М. Шашкевич <g/> , « <g/> Туга <g/> » <g/> ] цікаві для нас як свідчення того <g/> , що називні речення можуть бути включені в середину розповідної мови без будь-якого насильства над нею <g/> , то наступний приклад <g/> : </p><p> За сим тут началось гуляння <g/> , </p><p> І чарочка пішла кругом <g/> ; </p><p> Розкази <g/> , сміхи <g/> , обнімання <g/> , </p><p> Ділились дружно тютюном <g/> . </p>
doc#78 З приводу того <g/> , що я називаю тут чернігівськими говірками <g/> , Шафонський пише <g/> : « <g/> Другая северо-южная или средняя полоса <g/> , от севера к югу лежащая <g/> , заключает в себе жителей <g/> , которые между реками Десною <g/> , Сеймом <g/> , Сулою по город Лубны <g/> , от Лубен вправо опять к реке Десне и Днепру по город Киев обитают <g/> , как-то уезды <g/> : часть Глуховского <g/> , Кролевецкого <g/> , Коропский <g/> , Конотопский <g/> , южную часть уезда Сосницкого <g/> , уезд Березинский <g/> , по левую сторону Днепра лежащие селения уезда Черниговского <g/> , уезд Борзенский <g/> , Нежинский <g/> , Прилуцкий <g/> , по правой стороне реки Сулы лежащие селения уезда Лохвицкого <g/> , Глинского и Роменского <g/> , уезд Остерский <g/> , Киевский <g/> , часть Козелецкого <g/> , Пирятинский и часть Лубенского <g/> .
doc#27 Обідрані кругом <g/> , у чорних сорочках <g/> : мабуть <g/> , самі бурлаки та гольтіпаки <g/> , що <g/> , не маючи жодного притулку <g/> , служили тільки по броварнях <g/> , по винницях да ще по лазнях грубниками <g/> .
doc#91 « <g/> Розметало їх <g/> , мов бурею <g/> , по світу <g/> …
doc#88 Преса писала про нові викриття <g/> , по ночах приходили додому енкаведисти <g/> , вчені зникали безслідно один за одним <g/> , їхніх рідних викидали з посад і квартир <g/> , критика тривала безупинно <g/> , безперервно <g/> .
doc#71 А в найближчім часі права на заведення української мови по всіх школах <g/> , од нижчих до вищих <g/> , по судах і по урядових інституціях <g/> ” [ <g/> 11 <g/> , с. 43 <g/> ] <g/> . </p>
doc#72 Виявляється <g/> , по довгих роках мертвотности ще знайшлися українські видавці <g/> , редактори <g/> , автори і — найголовніше <g/> !
doc#47 Останню з написаних сторінок <g/> , як подають свідки <g/> , витягнено з друкарської машинки <g/> , власне <g/> , по смерті Лятуринської <g/> . </p>
doc#81 Той будинок <g/> , на Сорокинському провулку <g/> , 4 <g/> , з мешканням на другому поверсі <g/> , я бачив пізніше сотні разів і добре його <g/> , ззовні <g/> , пам'ятаю <g/> : двоповерховий <g/> , з червоної цегли <g/> , без прикрас <g/> , за кілька кроків від Сумської вулиці <g/> , по другий бік якої був вхід до Університетського саду <g/> , де стояв пам'ятник Каразінові <g/> , а тепер — Шевченкові <g/> . </p>
doc#24 Ба навіть « <g/> Диктатуру <g/> » Івана Микитенка Лесь Курбас трактував як містерію — аж до деталів <g/> , до асоціяцій між малими хатками на пляншетах і ренесансовими будиночками пізніх містерій <g/> , як вони засвідчені на малюнку Кайо й де Мелля 1547 р. — з одним спільним завданням <g/> : виключити з театру поняття простору <g/> , дати дію поза простором <g/> , — як він виключений і в « <g/> Вертепі <g/> » Любченка <g/> , де дія симультанно відбувається то в кімнаті автора <g/> , то в безмежжі степу <g/> , то в безмежжі України як цілости — бо дія ввесь час відбувається <g/> , по суті <g/> , в дусі <g/> , в діялектиці суперечностей <g/> , що існують <g/> , правда <g/> , в просторі <g/> , але не зв'язані істотно з простором <g/> . </p>