Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 , криениц'і <g/> , лиц'і <g/> , хус'ц'і <g/> ) <g/> . Подібне буває і перед ( <g/> а саме ж переходить у з' <g/> , ч — у ц' <g/> , с <g/> , ш зливаються
doc#55 слово-назва ввійшло до вирішальних говірок перед <g/> , а чи після злиття и ( <g/> і <g/> ) з ( <g/> ы <g/> ) <g/> , орієнтовна дата
doc#12 групі ере <g/> , а також у групі еле <g/> , апр <g/> . <g/> . <g/> : перед <g/> , берег <g/> , шелест <g/> . </p><p> Б <g/> ) в приростках — див <g/> . ІУ А 5. </p><p> В <g/> ) в
doc#40 місці показують прийменники за <g/> , над <g/> , під <g/> , перед <g/> , між з орудним відмінком <g/> , серед і між з родовим <g/> ,
doc#45 " <g/> , — такої нищівної критики Потебня ні перед <g/> , ні після не зазнавав <g/> . </p><p> Зауваження
doc#29 . Столичним <g/> . Зразковим <g/> . Щоб він вів перед <g/> , щоб у нього вчилися <g/> . Перед тим у цьому самому
doc#40 формах <g/> : стеріг <g/> , беріг <g/> , волік <g/> , — але не перед -в <g/> : поров <g/> , колов <g/> , молов <g/> , боров <g/> . </p><p> Про перехід о в і
doc#40 Це буває звичайно <g/> : </p><p> а <g/> ) в кличній формі іменників перед -е <g/> : чоловік — чоловіче <g/> ; </p><p> б <g/> ) в теперішньому часі і
doc#40 — мочити — вмочати <g/> . З другого боку <g/> , одначе <g/> , перед -е- <g/> , надто в прикметниках <g/> , можливі й порушення
doc#40 . У дієслів <g/> , що не мають голосного в основі перед -й <g/> , вставляється -и- <g/> , напр <g/> . <g/> : б'єш <g/> , п'єш (
doc#40 , а тільки їх наслідки <g/> . В тих випадках <g/> , коли перед -ння є ще наросток -ова-/-ува- <g/> , дійшло навіть
doc#12 , напр <g/> . <g/> : робить <g/> , ходить <g/> , кажіть <g/> ; а також і перед -ся <g/> , напр <g/> . <g/> : робиться <g/> , носяться <g/> . </p><p> 4. Про
doc#40 -д- <g/> , -т- <g/> , бо в цих дієсловах -д- <g/> , -т- переходять перед -т- у -с- <g/> , напр <g/> . <g/> : кладу — класти <g/> , плету — плести <g/> ,
doc#40 » ( <g/> Греб <g/> . <g/> ) <g/> . В інфінітивах клясти <g/> , ( <g/> роз <g/> ) п'ясти перед -ти з'являється -С- <g/> ; воно може з'являтися
doc#40 ближч всі села сполонили <g/> » ( <g/> Шашк <g/> . <g/> ) <g/> ; тільки коли перед -ш є звуки р <g/> , л <g/> , н <g/> , цей відпад став нормою і при
doc#40 відмінка однини <g/> , де воно м'якшиться <g/> , бо стоїть перед -і <g/> ; березі ( <g/> = биерезі <g/> ) <g/> . Навпаки <g/> , пом'якшені
doc#40 з'являються контаміновані форми <g/> , в яких -к- перед -іш- переходить у -ч- <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Птиця оця — не
doc#55 паляталізації зубних приголосних перед /і/ <g/> . </p><p> 2. Написання и- на початку слова усунено і
doc#76 регіоні пом'якшене г' депаляталізувалося в г перед 11 ст <g/> . ( <g/> пор <g/> . градоуща в Виголекс <g/> . збірнику 11 ст
doc#97 » він був і в Приараллі <g/> , 1853 року <g/> , а напевно <g/> , і перед 1853. </p><p> А тим часом « <g/> им спокойно вблизи русского