Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Ha нього піднялось троє поблідлих облич <g/> » ( <g/> Ґжиць <g/> .
doc#81 Без нього я ледве чи знайшов би ці матеріяли <g/> , бож ніякі друковані бібліографії на них не посилалися <g/> , а в назвах творів ніщо не вказувало на таку проблематику <g/> . </p>
doc#94 Коли Квітка-Основ'яненко надумав написати дещо для селян — його « <g/> Листи до любезних земляків <g/> » <g/> , — він оповідає <g/> : </p><p> От я доложився нашому начальству — бо без нього не треба нічого робити <g/> , хоч би ти і думав <g/> , що воно дуже гаразд буде <g/> , — отже то начальство і подозволило мені обо всім до вас писати <g/> . </p>
doc#99 Приватний світ <g/> , світ я <g/> , починається прощанням з молодістю <g/> , звідки шлях веде на поріг задзеркалля <g/> , далі до молитви ( <g/> хоч не ясно <g/> , чи відкритої правдам віри й релігії <g/> ) <g/> , а ще далі — до суто вже жіночих мотивів огиди-потягу до чоловіків звіриного запаху і облямованих чорним нігтів <g/> , до захланної порожнечі жінок <g/> , жадібних чоловіка і жадібних його смерти <g/> , намірених побудувати світ « <g/> без Агамемнона <g/> » <g/> , спроможних забити його <g/> , але не спроможних жити без нього <g/> …
doc#81 Усе таки вибір між Києвом з Білодідом чи Нью-Йорком без нього не був би легкий <g/> .
doc#59 Істотно <g/> , одначе <g/> , те <g/> , що він був не більше <g/> , як каталізатором <g/> , що і без нього йшло до тих самих наслідків <g/> , тільки процес може тоді потривав би довше і відбувався б трудніше <g/> . </p>
doc#98 Не на тлі доби <g/> , сучасників <g/> , київської мочемордої братії ( <g/> коли така біля нього була <g/> , в чому рішуче сумніваюся <g/> ) <g/> , самотнього кабінету <g/> .
doc#81 Може <g/> , якось урятувалася б кремезна пролетарка Люда <g/> , дружина Серьожі <g/> , що закохалася була в нього <g/> , носія голубої крови <g/> .
doc#9 М. Коцюбинський над своєю мовою працював багато і систематично <g/> , домагаючися того <g/> , щоб вона не була говіркова <g/> , — як це було в багатьох його попередників в українській прозі і як це було в нього самого при його перших літературних дебютах <g/> .
doc#81 Це було в нього ніби друге заслання <g/> , перше він відбув 1934—1939-го в Ухт-Печорському таборі лісорубом <g/> .
doc#50 Тому у нього нема контрасту лексики абстрактної і конкретної <g/> , плач може бути в нього перестояний <g/> , люди можуть вступити в хату « <g/> в башликах і в завірюсі <g/> » <g/> , а співрозмовники самотнього поета « <g/> тільки Бог та ті кущі <g/> , що ще ростуть під гаєм <g/> » <g/> .
doc#27 Захват і пристрасть не в'язалися в нього зі звичкою <g/> .
doc#81 Але Леонід Арсенійович лишився вірним йому <g/> , і нові методи <g/> , чи то формалізм у межовій ділянці між мовознавством і літературознавством <g/> , чи то фонологія може й не викликали в нього ворожости <g/> , як це робив марризм <g/> , але його провідною реакцією була — обережність <g/> .
doc#27 У глибокій старості <g/> , коли <g/> , занедбаний <g/> , бойкотований своєю й галицькою інтелігенцією <g/> , зубожілий украй <g/> , неспроможний покинуги свій злиденний хутір і дістатися до бібліотек і архівів <g/> , за кілька місяців перед смертю <g/> , він зосередився на перекладах <g/> , і тоді вирвалися в нього ці слова <g/> : « <g/> Не стає в мене снаги на докінчений староруського перекладу Святого Письма і <g/> , хоч працюю над ним день-у-день <g/> , та мучусь думкою <g/> , що покину не докінчивши <g/> » <g/> . </p>
doc#28 Можливо <g/> , що майбутнє внесе в нього значні виправлення <g/> .
doc#73 Лятуринська любить стилізацію наших старих поетичних джерел <g/> , Веретенченко ближчий до ритміки народньої пісні <g/> , хоч вона в нього завжди тільки ледве вгадується крізь ритми клясичної системи віршування <g/> , — і в цьому індивідуальна принадність його вірша <g/> .
doc#24 <p> Втілено в цей образ Україну <g/> ; і втілено в нього землю <g/> ; і втілено в нього образ вічного життя <g/> , що в болях кохає і народжує <g/> .
doc#75 Образ жінки в нього більше <g/> , ніж у всіх інших <g/> , позбавлений еротичности й плотськости взагалі і наближається нерідко до втілення вічно жіночого <g/> , святої матері природи й життя <g/> .
doc#81 Кожний урка міг забрати в нього всі харчі і одежу <g/> .
doc#75 Вона — щось таке <g/> , що підносить чоловіка вгору <g/> , і завмирає в нього дух <g/> , і мить він думає про вічність <g/> » <g/> .