Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 , можна вжити складне речення з сполучним словом який <g/> : « <g/> Я з махорки курив « <g/> сигарети« <g/> , до яких ще на фронті звик« <g/> , одначе в письменника ми знаходимо замість сполучного слова ( <g/> до <g/> ) яких сполучник що і займенник ( <g/> до <g/> ) них <g/> : « <g/> Я з махорки курив « <g/> сигарети« <g/> , що до них ще на фронті звик <g/> » ( <g/> Сос <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Проти <g/> , них ( <g/> багатших ґаздинь <g/> ) вона була покірна <g/> » ( <g/> Коб <g/> .
doc#40 : « <g/> B них ( <g/> бричках <g/> ) спали мертвецьки п'яні солдати <g/> » ( <g/> Лепк <g/> .
doc#92 і він мстивий <g/> , як біблійний Бог <g/> . </p><p> Були й дуже комічні випадки <g/> , без них ніколи не обходиться <g/> . Геннінґ <g/> , данець <g/> , що вчився в Гарварді <g/> , а потім
doc#81 Паперовий щур <g/> , він розкопав сотні <g/> , а може <g/> , й тисячі документів різних періодів українського літературного й громадського розвитку <g/> , без них ми багато чого просто не знали б. І він видав їх з дипломатичною точністю для загального користання <g/> .
doc#63 Ці люди теж шукали <g/> , без них може не знайдено б жаданої мети <g/> , але не їм судилося її знайти <g/> . </p>
doc#84 , журналісти <g/> , публіцисти <g/> . Констатація — перший крок <g/> . Другий — прогноза <g/> . </p><p> Без них — смерть <g/> . Нам потрібне бюро нашої погоди <g/> . Погода не визначається одним чинником <g/> :
doc#81 Можливості вибору безмежні <g/> , і <g/> , беручи драстичний приклад <g/> , історію першого десятиріччя нашого століття в Російській імперії цілком можна написати без Миколи II <g/> , а можна — без Леніна <g/> , з національно-визвольними рухами або без них <g/> .
doc#81 Спочатку ставку поставлено на Червонозаводський театр <g/> , той самий <g/> , що його при розбудові вкрили фресками бойчукісти <g/> , — але фрески знищено <g/> , театр відкрився вже без них <g/> , і мені не пощастило їх хоч раз побачити <g/> .
doc#15 <p> Називні речення <g/> , якого б " <g/> збірного <g/> " походження вони не були <g/> , стали якісно-новою конструкцією і при тому такою потрібною <g/> , що ми вже не можемо уявити нашу мову без них <g/> .
doc#87 Не може без них жити людина <g/> .
doc#43 Вся концепція твору зовсім не вимагає їх і могла б обійтися без них <g/> .
doc#9 Галицькі мовні елементи стали для кожного журналіста такі доконечні й неуникненні <g/> , що жадна журналістична праця без них зробилася просто неможливою <g/> .
doc#45 Так <g/> , Потебня ніколи не зрікався відмикачок <g/> , навіть на схилі життя — жадна осяжна теорія без них не обходиться <g/> , Лавровський мав певні підстави для докорів <g/> , але Потебня користувався відмикачками майстерно <g/> , не так <g/> , як Житецький <g/> , чи Харціев <g/> , чи ще багато хто <g/> . </p>
doc#40 <p> Через те <g/> , що при дифтонгізації початкове у- <g/> , і- ніби втрачаються словом <g/> , творячи звукову єдність з попереднім словом <g/> , постала звичка взагалі додавати або відкидати на початку деяких слів і- і у- ( <g/> о- <g/> ) <g/> , потворилися варіянти слів з початковими і- <g/> , у- ( <g/> о- <g/> ) і без них <g/> .
doc#43 І все таки Іроди існують <g/> , і без них не стоїть світ <g/> .
doc#68 Ця вірність унутрішній правді <g/> , одвертість у визнанні своїх вад і зльотів самі ще не роблять поезії <g/> , але вони становлять передумову поетичної творчости <g/> , і без них може творитися риторика <g/> , може творитися римована газетчина <g/> , але не може поставати справжня поезія <g/> . </p>
doc#40 <p> 6. Значення тривалої і інтенсивної дії і водночас доконаности недоконаним дієсловам як з приростками <g/> , так і без них надає подвійний приросток попо- <g/> , напр <g/> .
doc#88 Молода наукова дрібнота посіла всі керівні посади <g/> , натомість старі <g/> , які ще залишились <g/> , трималися біля них у ролі радників <g/> , пройнятих постійним страхом <g/> , радників <g/> , думку яких питали рідко <g/> , а ще менше слухали <g/> , причому їм постійно давали зрозуміти <g/> , що вони утримались завдяки якомусь недоглядові <g/> , але <g/> , зрозуміла річ <g/> , ненадовго <g/> .
doc#19 від них лишилися <g/> , скільки знаємо <g/> , самі назви <g/> , подані в нотатці М. Комарова про літературну спадщину Мови ( <g/> « <g/> Тривога <g/> » <g/> , жарт на одну дію <g/> ; драма без назви <g/> ; оповідання <g/> : « <g/> Чабани <g/> » <g/> , « <g/> Шептуха <g/> » <g/> , « <g/> Сякий-такий журавель <g/> » <g/> , « <g/> Сердитий попітар <g/> » <g/> , « <g/> Каторжний <g/> » <g/> , « <g/> Катеринщина <g/> » <g/> , « <g/> Роботяги і злодії <g/> » <g/> , « <g/> Горпина Погибиха і Вівдя Тараниха <g/> » <g/> , « <g/> Городовик <g/> » — останні п'ять разом з « <g/> Трьома мандрьохами <g/> » об'єднані в цикл « <g/> З пам'яткової книжки слідчого судді <g/> » <g/> ) <g/> , В них <g/> , мабуть <g/> , широко відбився своєрідний побут української Кубані тієї цікавої епохи <g/> , коли старе <g/> , українське на Кубані тільки починало відступати під російським тиском <g/> . </p>