Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#52 Слушно вкладає Солженіцин одному з них до вуст <g/> : « <g/> Нам не тягар арешт <g/> , ми пишаємося ним <g/> !
doc#53 Але з ним ( <g/> 7 <g/> , 60 <g/> ) <g/> ; з нею ( <g/> 7 <g/> , 61 <g/> ) <g/> . </p>
doc#24 Грубо беручи <g/> , — докладніше повернемося до цього далі <g/> , — це персонажі трьох типів <g/> : мислимі в емпіричному побуті <g/> , хоч і піднесені над ним ( <g/> автор <g/> , жінка <g/> , могильники <g/> , дівчинка <g/> , робітник з розділу « <g/> Найменням - Жінка <g/> » тощо <g/> ) <g/> ; умовно-лялькові ( <g/> « <g/> Лялькове дійство <g/> , або повстання крови <g/> » <g/> ) <g/> ; і нарешті уявні ( <g/> степ <g/> , місто тощо <g/> ) з безліччю переходів між цими групами <g/> . </p>
doc#81 І вигляд того ж таки будинка ззовні <g/> , двоповерховий <g/> , ліхтар перед ним ( <g/> газовий <g/> ?
doc#40 « <g/> Другими відмінками <g/> » називають іменники або прикметники <g/> , які узгоджуються з іншим іменником <g/> , що стоїть у тому самому відмінку <g/> , в'яжучися з ним ( <g/> на відміну від прикладки <g/> ) через дієслово <g/> .
doc#65 Історично беручи <g/> , твердість зберігається <g/> , коли і походить з о і здебільшого чергується з ним ( <g/> у нашому прикладі ножі <g/> ) <g/> , або в називному відмінку множини прикметників з -ые ( <g/> напр <g/> .
doc#40 <p> Властивості найчастіше і найабстрактніше показує наросток -ість з наголосом звичайно перед ним ( <g/> ясність <g/> , суворість <g/> , гідність <g/> , короткозорість <g/> ) <g/> .
doc#10 180 <g/> ) <g/> , у надто частому посиланні на статті Шахматова і погодженні з ними <g/> , у перебільшенні південно-слов'янського впливу на письмо білоруських і псковських пам'яток ( <g/> на хибність цього вже тоді слушно вказував Карінський <g/> , але Ганцов воліє не йти за ним <g/> ) <g/> , у поділі мовних рис тексту на “ <g/> спільно-руські <g/> ” й “ <g/> діалектні <g/> ” — у всьому цьому виявляється учнівство в Шахматова <g/> .
doc#59 <p> 5 </p><p> Отже <g/> , скажуть нам <g/> , автор проповідує ( <g/> і ви з ним <g/> ) перебудову українського визвольного руху <g/> .
doc#9 <p> Констатувавши <g/> , що коли на Великій Україні появилися українські газети <g/> , « <g/> сталося щось навдивовижу дивне <g/> : усі ці українські газети були написані галицькою мовою <g/> , неначе їх писали й видавали не українці <g/> , а захожі галичани <g/> »1 <g/> , І. Нечуй-Левицький не може зрозуміти причин цього ( <g/> роздмуханого і перебільшеного ним <g/> ) явища <g/> .
doc#21 Він заявив <g/> , що всі інші не мають значення <g/> , а радитися я мушу з ним <g/> , а він мене знає і всі мої вимоги приймає наперед <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Скільки не знущалися над ним <g/> , а він — своє <g/> » ( <g/> Малині <g/> .
doc#24 недокуреної цигарки в землю щойно викопаної могили <g/> , і те <g/> , що навіть уявні співрозмовники « <g/> Лялькового дійства <g/> , або повстання крови <g/> » повертаються з такої частої в побуті двадцятих років доповіді на тему « <g/> Наша дійсність і проблема статі <g/> » — і ще багато <g/> , багато тих рисочок не дають творові стати висушеною алегорією або абстрактною деклямацією <g/> , наближають його до землі <g/> , не приземляючи і не принижуючи <g/> , доводять <g/> , що твір склався не добором умовних ситуацій і персонажів до наперед вигаданих схем і тверджень <g/> , а глибоким і впертим вмислюванням у плин життя і намаганням не поза ним <g/> , а таки в самому ньому викрити <g/> , виявити внутрішню суть <g/> , органічний зміст <g/> . </p>
doc#40 : « <g/> Був у неї Андрій — цілий вік гризлася з ним <g/> , а тепер нема вже й Андрія <g/> » ( <g/> Коц <g/> .
doc#16 В протилежність теорії ( <g/> провідна роля партії <g/> ) й практиці московського большевизму і теорії Донцова ми твердимо <g/> , що українська національна традиція завжди висувала ідеал диференційованого <g/> , але гармонійного і цілісного суспільства <g/> , ідеал єдности розчленованої нації <g/> , ідеал « <g/> еліти <g/> » ( <g/> якщо вже вживати цього несмачного і претенсійного терміну <g/> ) <g/> , що виростає з народу і <g/> , хоч стоїть над ним <g/> , але близька йому <g/> .
doc#81 Я був обережний з ним <g/> , але не завжди можна було кожне своє слово проконтролювати <g/> .
doc#47 <p> Спершу Лятуринська більш-менш трималася концепції Віктора Петрова <g/> , що шукав в українських звичаях і ритуалах насамперед культу предків <g/> , хоч поетка й полемізує з ним <g/> , бажаючи доповнити ідею культу предків культом сонця й його річного циклу <g/> .
doc#62 Теліга любила свого батька <g/> , але готова була розірвати з ним <g/> , бо в його родині ( <g/> з другою жінкою <g/> ) говорилося не по-українськи <g/> .
doc#81 Вона стоїть перед ним <g/> , бо так пани наказали <g/> .
doc#81 Чи я познайомився з ним <g/> , бувши аспірантом у Педагогічному інституті <g/> , чи пізніше <g/> , через Цебенка <g/> , — не пригадую <g/> , — але в передвоєнні роки я бував у нього в його кімнаті на Чернишевській вулиці <g/> , трохи не доходячи Басейної <g/> .