Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 ] треба думати <g/> , що літературний буттєвий називний саме літературна транскрипція цього мало не " <g/> біологічного <g/> " називного <g/> : автор за допомогою його ніби вказує читачеві описуваний предмет <g/> . </p>
doc#15 комплекс уявлень просто ніби не " <g/> встиг <g/> " розкластися <g/> , і пропонує розглядати подібні вислови як близькі до еквівалентів речень <g/> . </p>
doc#15 Але як каже і сам Чехович <g/> , у Потебні написано не " <g/> Кожне слово <g/> , висказане окремо <g/> , це вже суд <g/> " <g/> , а <g/> : " <g/> Кожне слово висказане окремо <g/> , це вже сума <g/> " <g/> .
doc#16 Він називає її представників апостолами і окреслює їх так <g/> : « <g/> Вони старалися не " <g/> людям шукати догоди <g/> " <g/> , а своєму богові <g/> ; а " <g/> євангеліє <g/> , яке несли <g/> , не було людське <g/> " <g/> , бо " <g/> не від людей прийняли його <g/> , а через откровенія <g/> " свого Бога <g/> .
doc#8 Вже з самого початку дається взнаки його метода — метода елементарних антитез- протиставлень <g/> : Про « <g/> Чорну Раду <g/> » Петров писав <g/> : « <g/> Її збудовано за методою спростовань <g/> : однією сценою автор спростовує іншу <g/> , даним твердженням він заперечує раніш висловлене <g/> » <g/> , — і далі <g/> : « <g/> Він стверджує " <g/> не <g/> " як підвалину стилю <g/> » ( <g/> с. 445 <g/> ) <g/> .
doc#40 Правда <g/> , до почути <g/> , прожити <g/> , промовити можливі сприростковані недоконані форми почувати <g/> , проживати <g/> , промовляти <g/> , але вони мають інше <g/> , спеціяльне значення <g/> : почувати — мати відчуття ( <g/> а не 'чути <g/> , слухати' <g/> ) <g/> , проживати — 'мешкати' <g/> , промовляти — 'виступати з промовою прилюдно' <g/> .
doc#25 шелесних <g/> , то вони таки ствердли пізніше <g/> , а це сталося не через те <g/> , що їх м'якість передалася вставному й <g/> , що потім випав ( <g/> нье > нйе > не <g/> ) <g/> , як думав Боґородіцький ( <g/> і фактично Шахматов <g/> ) <g/> , а “ <g/> пересуненням артикуляції цих голосних у більш задню частину піднебіння <g/> ” ( <g/> 10 <g/> , 29 <g/> ) <g/> , що Михальчук уважав взагалі за характеристичну рису української артикуляційної бази супроти інших східньослов'янських мов ( <g/> 3 <g/> , 51 <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 у недоконаному <g/> : мусіти <g/> , мати <g/> , ( <g/> не <g/> ) вгавати <g/> , викати <g/> , висіти <g/> , воліти <g/> , залежати <g/> , заходитися <g/> , знущатися <g/> , коштувати <g/> , мудрувати <g/> , належати <g/> , нарікати <g/> , наслідувати <g/> , побоювалися <g/> , потребувати <g/> , постачати <g/> , переслідувати <g/> , силкуватися <g/> , співчувати <g/> , тхнути <g/> , проповідувати <g/> ; або тільки в доконаному <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> На такому ж проміжному щаблі стоять дієприслівникові звороти типу правду кажучи <g/> , не зважаючи <g/> , починаючи з <g/> , виходячи з <g/> , кінчаючи <g/> , беручи до уваги <g/> , загалом беручи <g/> , поклавши руку на серце <g/> , ( <g/> не <g/> ) відкидаючи <g/> , ( <g/> не <g/> ) виключаючи <g/> , не кажучи про <g/> , власне кажучи і под <g/> .
doc#40 <p> На такому ж проміжному щаблі стоять дієприслівникові звороти типу правду кажучи <g/> , не зважаючи <g/> , починаючи з <g/> , виходячи з <g/> , кінчаючи <g/> , беручи до уваги <g/> , загалом беручи <g/> , поклавши руку на серце <g/> , ( <g/> не <g/> ) відкидаючи <g/> , ( <g/> не <g/> ) виключаючи <g/> , не кажучи про <g/> , власне кажучи і под <g/> .
doc#40 У наших прикладах від інфінітива ( <g/> не <g/> ) говорити залежать слова загалом <g/> , з старим Задорожним і про справу мого боргу <g/> ; від інфінітива іти — аж у сумий Київ <g/> .
doc#9 Прикметники й прислівники <g/> , витворені від слів з абстрактним значенням <g/> : ( <g/> не <g/> ) заказаний ( <g/> « <g/> Ти там може знайшов незаказаний рай <g/> » — « <g/> Євр <g/> .
doc#40 Порівняльні підрядні речення послуговуються найчастіше сполучниками як <g/> , ( <g/> не <g/> ) наче ( <g/> бто <g/> ) <g/> , ( <g/> не <g/> ) мов ( <g/> би то <g/> ) <g/> , ніби ( <g/> то <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Цей випадок <g/> , як і два попередні <g/> , стосується тільки до паляталізованих приголосних <g/> ; </p><p> ґ <g/> ) в наростку прикметників -енн ( <g/> ий <g/> ) <g/> , -анн ( <g/> ий <g/> ) із значенням згрубілости або ( <g/> не <g/> ) можливости здійснення <g/> , напр <g/> .
doc#40 Порівняльні підрядні речення послуговуються найчастіше сполучниками як <g/> , ( <g/> не <g/> ) наче ( <g/> бто <g/> ) <g/> , ( <g/> не <g/> ) мов ( <g/> би то <g/> ) <g/> , ніби ( <g/> то <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Головні сполучники <g/> : щоб ( <g/> з відповідником для того <g/> , на те <g/> ; щоби — діялектна форма <g/> ) <g/> , ( <g/> не <g/> ) хай ( <g/> без відповідника <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#55 ) <g/> , хоч лишаємо Рим <g/> , Париж <g/> , Відень <g/> , а не *Рома <g/> , *Парі <g/> , *Він <g/> …
doc#40 Як легко сполучник приєднує до себе частки <g/> , можуть показати сполучники типу неначебто ( <g/> не + наче + б + то <g/> ) <g/> .
doc#40 , східняк <g/> , зв'язківець <g/> , вискринінґуваний <g/> , неповоротець ( <g/> схід + няк <g/> , зв'язк + івець <g/> , ви + скринінґ + уваний <g/> , не + поворот + ець <g/> ) тощо <g/> .
doc#40 Так не + хай дає нехай <g/> , і інші частки залюбки склеюються в одну цілість ( <g/> дарма що пишуться нарізно <g/> ) <g/> , як от <g/> : де ж би то <g/> , ба таки <g/> , хіба ж бо і т. п. Цей найпримітивніший тип словотвору відповідає примітивності самих часток <g/> , цих <g/> , сказати б <g/> , мікроорганізмів мови <g/> , які одначе надають їй забарвлення й посмаку <g/> , як бактерії кислому молоку або пиву <g/> . </p>