Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Натомість повторюване раз—раз <g/> , хоч і не часте <g/> , але можливе <g/> , напр <g/> .
doc#40 Ці самі дві можливості бувають і тоді <g/> , коли при числівнику є іменник <g/> , напр <g/> .
doc#40 Соціятивним підметом зветься підмет <g/> , виражений двома іменами <g/> : перше стоїть у називному відмінку <g/> , а друге в орудному і зв'язується з першим з допомогою прийменника з <g/> , напр <g/> .
doc#40 Питома вага таких речень у сучасній мові мала <g/> ; вони окреслюють явища природи <g/> , рідше стан людського організму ( <g/> нудить <g/> ) або зміни кількости в чомунебудь <g/> ; назва предмета <g/> , що його кількість змінюється <g/> , стоїть тоді в родовому відмінку <g/> , напр <g/> .
doc#40 Рідше вживаються відповідні займенники без заперечення <g/> , напр <g/> .
doc#40 Спроби вживати членів речення і речень як рівнорядних складників мови <g/> , — напр <g/> .
doc#40 ) <g/> , вияснювальну ( <g/> напр <g/> .
doc#40 « <g/> Цілу вічність <g/> , не дихаючи <g/> , чекали ми пострілу — його не було <g/> » — Ле <g/> ) <g/> , умови й зіставлення ( <g/> напр <g/> .
doc#40 <p> 3. При відокремленні іменників і прислівників припускається цілковита суб'єктивність <g/> , так що з однаковим правом можна написати <g/> , напр <g/> .
doc#40 Тепер у цій ролі виступають звичайно звороти з прийменниками <g/> , але старий орудний відмінок причини ще зберігається при дієсловах журитися <g/> , турбуватися <g/> , бідкатися і т. п. <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Традиційно роля прислівника більш при першому ступені прикметника полягала в тому <g/> , щоб окреслювати кількісну перевагу ( <g/> напр <g/> .
doc#40 Звідси розвивається значення <g/> , з одного боку <g/> , всеохопности дії ( <g/> розіспатися <g/> , розплакатися <g/> ) <g/> , а з другого боку <g/> , — заперечне значення <g/> , напр <g/> .
doc#40 відступити на лінію загального фронту <g/> » — Ле <g/> ) <g/> , допустово ( <g/> напр <g/> .
doc#40 ) <g/> , наслідково ( <g/> напр <g/> .
doc#40 Прикладка буде можлива тільки тоді <g/> , коли прикметник багатим заступити на іменник <g/> , напр <g/> .
doc#40 ) <g/> , а рештки їх <g/> , не сприймаючи- ся як дієприкметник <g/> , трапляються в південносхідніх українських говірках ( <g/> померший <g/> , бувший <g/> ) <g/> , але літературна мова відмовилася від них цілковито <g/> , заступаючи їх подеколи прикметником ( <g/> напр <g/> .
doc#40 Для слів цієї групи характеристично <g/> , що вони часто приймають у місцевому відмінку однини закінчення -у <g/> , яке <g/> , як ми вже знаємо з § 37 <g/> , в цих випадках теж завжди перетягає на себе наголос <g/> , напр <g/> .
doc#72 , подвоєні н <g/> , д <g/> , т <g/> , л в іменниках середнього роду <g/> , але не с <g/> , з <g/> , ш <g/> , ж <g/> , ч <g/> : зілля але колося <g/> ) <g/> , інші запропоновано як рівнобіжні до узвичаєних галицьких ( <g/> напр <g/> .
doc#40 Наближаються до цієї ж ролі зрідка і інші приростки <g/> , напр <g/> .
doc#72 , напр <g/> .