Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#51 Стару тезу про автохтонність він тепер обстоює тільки для „середньонаддніпрянських говірок <g/> " на схід від Гнилого Тікичу і на північ від Тясмину <g/> .
doc#45 Поперше <g/> , він написав для " <g/> Основи <g/> " огляд ( <g/> надрукований в ООП 77-78 <g/> ) <g/> ; подруге <g/> , як згадує Соханська в листі до Аксакова <g/> , Потебня говорив їй <g/> , що інколи скаженіє від нападів консервативного " <g/> Дня <g/> " на " <g/> Основу <g/> " ( <g/> Сумцов 1922 <g/> , 64 <g/> ) <g/> .
doc#62 У нього не тільки Україна переставала бути живою Україною <g/> , а українська людина - людиною <g/> , у нього майже зникав сам поет <g/> , перетворюючися на робота конспірації й організації <g/> , а в ідеалі й усі ставали " <g/> на СТАЛЬ перекутими в огні <g/> " <g/> , " <g/> брилами камінними <g/> " <g/> .
doc#62 <p> Ось оцінка свого еміграційного комплексу <g/> : " <g/> Між тією " <g/> дійсністю <g/> " [ <g/> на Україні <g/> ] і мною стало вже дві " <g/> дійсності <g/> " - женевська і софійська <g/> , - і всі три якось близькі і чужі <g/> " ( <g/> 1894 <g/> ) <g/> ; " <g/> Власне <g/> , я не тільки не маю певних надій <g/> , але навіть добре не можу собі уявити <g/> , як же тепер там " <g/> на батьківщині <g/> " живуть і як можуть вийти з теперішнього болота - а в той самий час ніяк не можу собі уявити <g/> , щоб таки в 1890-ті роки 100 000 000 людей з усякого роду залізницями <g/> , телеграфом <g/> , університетами і т. п. <g/> , і т. п. могли перебувати довго в свинячому стані і навіть у баранячому <g/> " ( <g/> 1890 <g/> ) <g/> .
doc#45 " </p><p> ( <g/> Потебня цитує цей рядок у " <g/> Мьісль к язьік <g/> " на сторінці 190 <g/> , а пізніше також в інших місцях <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Київ — Відень 1920 ( <g/> на правах рукопису <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Без місця видання ( <g/> УТГІ <g/> ) 1946 ( <g/> на правах рукопису <g/> ) <g/> . </p>
doc#7 <p> Хоч я й не питав — признаюся прилюдно — дозволу в редакції « <g/> Києва <g/> » ( <g/> на обкладинці написано <g/> : « <g/> Передрук за дозволом редакції <g/> » <g/> ) <g/> , але наважуюся передрукувати і другу частину вірша Зуєвського <g/> : </p><p> Так нездогадно <g/> , мов на травах Це все <g/> , що ми несли <g/> , </p><p> У перших зацвітах вогнявих — </p><p> Віконниці з імли <g/> , </p><p> І днів здобуток нерозтлінний Пильнує шати всім <g/> , </p><p> Де сторожкі зелені стіни Звели нам рідний дім <g/> . </p>
doc#40 , базь — абазь ( <g/> на ягнята <g/> ) <g/> , тась — атась ( <g/> на качки <g/> ) <g/> , — або посилює відганяння <g/> , напр <g/> .
doc#40 , дзусь — адзусь ( <g/> на коти <g/> ) <g/> , гуш — агуш ( <g/> на кури <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 , дзусь — адзусь ( <g/> на коти <g/> ) <g/> , гуш — агуш ( <g/> на кури <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 , базь — абазь ( <g/> на ягнята <g/> ) <g/> , тась — атась ( <g/> на качки <g/> ) <g/> , — або посилює відганяння <g/> , напр <g/> .
doc#49 <p> Одначе хоч трошки уважніший пригляд до ритміки поезії захитає це перше враження ( <g/> на яке вже впіймалося кілька критиків <g/> ) <g/> .
doc#35 Барановичеві імпонує в цареві його сила <g/> , і він в усіх своїх панегіриках і посвятах цареві — досить тепер неприємних <g/> , але відносно ( <g/> на свій час <g/> ) стриманих <g/> : ніде не знайдемо в них крайнього раболіпства <g/> , поширених тоді виразів типу холоп чи холопішка твой і т. п. — просить прийняти його і його країну під царський захист <g/> , « <g/> да покриюся кровом крил твоїх <g/> » <g/> .
doc#72 <p> В Галичині перед вибухом Першої світової війни ( <g/> на основі даних 1913- 1914 рр <g/> .
doc#49 Серед рим поруч можливих у думах є чимало цілком модерних і для дум протипоказаних <g/> , особливо — послідовне римування різних частин мови <g/> , що прямо перечить принципові паралелізму рядків <g/> , вирішальному в думах ( <g/> на вітрі — хитрі <g/> , зміг — сміх <g/> , сину — спочину та ін <g/> .
doc#40 ) <g/> , і тільки діялектно ( <g/> на Заході України <g/> ) прийменник ставиться перед часткою <g/> , як це е в продовженні наведеного прикладу <g/> : « <g/> …
doc#40 <p> Рух від місця дії ( <g/> на питання звідки <g/> ?
doc#40 <p> Численна група приростків своїм первісним значенням має рух до місця дії ( <g/> на питання куди <g/> ?
doc#72 ) з л та з ( <g/> на кінець XII і початок XIII ст <g/> .