Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 У літературній мові взаємне значення цей займенник має тільки при прийменнику між ( <g/> Говорити між собою <g/> ) <g/> , а в усіх інших випадках у взаємному значенні вживається прономіналізований зворот один одного ( <g/> рідше один другого <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#19 Лише сім поезій ( <g/> і жадної поеми <g/> ) написано між 1868—1878 роками <g/> .
doc#81 Нівроку <g/> , вийшли вони тоненькі <g/> , десь між 60 і 100 сторінок <g/> , але і то не легко було зібрати <g/> , коли фактично були знищені мало не всі кваліфіковані мовознавчі кадри <g/> .
doc#9 <p> Різниця між « <g/> двомовною <g/> » і « <g/> дводіялектною <g/> » літературними мовами є не тільки генетичною за своєю природою <g/> .
doc#81 Мої маршрути скупчилися на просторі між початком Садово-Куликівської на сході і Благовіщенським базаром на заході <g/> , відстань менше кілометра <g/> , між Басейною на півночі і Павлівським майданом на півдні <g/> .
doc#19 Це тема руїни родини <g/> , конфлікту між батьками й дітьми в наслідок вичерпаности традиційних засад <g/> , що їх трималися батьки <g/> , і в наслідок виховання дітей у чужонаціональному дусі — російському або польському <g/> .
doc#40 <p> На межі між безособовими і особовими реченнями стоять речення відносно-безособові <g/> .
doc#41 Так створилася суперечність між біологічним і технічним ( <g/> воно ж <g/> , мабуть <g/> , і суспільне <g/> ) в людині <g/> .
doc#81 Він містився на Сумській <g/> , між великим пустирем <g/> , де колись стояла Мироносицька церква <g/> , а тепер місце було обгороджене парканом <g/> , за яким мав бути будований оперний театр <g/> , що ніколи не будувався <g/> , і будинками <g/> , що прилягали до Сорокинського провулку <g/> , де я 22 роки перед тим народився <g/> .
doc#81 А були вони обидва однаково милі й порядні юнаки <g/> , і в мене з ними була приязнь <g/> , яка може бути між викладачем і учнем <g/> .
doc#47 І чотирьох історій-ілюзій <g/> , розвіяних або розтрощених <g/> , історій самоти <g/> : « <g/> Лялька <g/> » — про кохання <g/> , що не відбулося <g/> , « <g/> Ростик <g/> » — про героїзм <g/> , якого не розуміють <g/> , « <g/> Зайчики <g/> » — про конфлікт між вимогами оточення й власним переконанням і « <g/> Брехуха <g/> » — про ілюзорність ілюзії <g/> .
doc#40 Одначе цей зв'язок між виходом з ужитку слова і поняття не обов'язковий <g/> .
doc#47 Лятуринська зверталася до поетичного перекладу не так уже й рідко <g/> , але в своїх збірках вона не виділяла переклади <g/> , а розкидала їх між власними віршами <g/> .
doc#52 Концепція абстрактного народу рятує виболілу концепцію Росії <g/> , обидва пороги стають непереборними <g/> , проти ролі автора виходить на поверхню катастрофічна розбіжність між міркуваннями — і відчуттям або між відчуттям на поверхні і глибинним <g/> .
doc#51 Зважити слід не тільки на минуле <g/> , а й на майбутнє <g/> , взяти до уваги тенденції розвитку мови <g/> , знайти баланс між вірністю традиції й розумінням лінії розвитку <g/> .
doc#18 <p> Подібні конфлікти між віршем і синтаксою <g/> , подібні збурення ритму надзвичайно характеристичні для « <g/> Мойсея <g/> » <g/> , але тут обмежмося ще до одного-двох прикладів <g/> : </p><p> Бережіться <g/> , а то він до вас </p><p> Заговорить по-свому <g/> , </p><p> Заговорить страшніше сто раз <g/> , </p><p> Як в пустині рик грому ( <g/> IV <g/> ) <g/> , </p><p> Та хоч би край Йордана мені </p><p> Зараз трупом упасти <g/> , </p><p> Щоб в обіцянім краю лише </p><p> Старі кості покласти ( <g/> X <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 І тільки через те <g/> , що далеко не завжди ми спроможні при теперішньому стані діялектології провести чітку межу між галицьким і волинським у лексиці й синтаксі <g/> , ми з обережности оперуємо тут загальнішим і менш окресленим терміном « <g/> західноукраїнські мовні елементи <g/> » <g/> , підкреслюючи водночас <g/> , що Леся Українка була провідницею до літературної мови і багатьох ( <g/> звичайно <g/> , гострокритично добираних <g/> ) суто галицьких мовних елементів <g/> . </p>
doc#72 Це поглиблювало різницю між галицькою та київською газетною мовою <g/> .
doc#9 <p> Наступний період становлять роки 1920—1939 <g/> , коли большевизм спорудив і підтримував мур між Галичиною ( <g/> з Волинню і Холмщиною <g/> ) з одного боку і рештою українських земель з другого боку <g/> , а все-таки галицькі впливи просочувалися <g/> , особливо в процесі « <g/> українізації <g/> » <g/> .
doc#72 За роками це виглядало так <g/> : </p><p> 1924 </p><p> 195 </p><p> 1928 </p><p> 450 </p><p> 1931 </p><p> 343 </p><p> 1932 </p><p> 288 </p><p> 1934 </p><p> 346 </p><p> 1935 </p><p> 223 </p><p> 1938 </p><p> 476 </p><p> Пересічна кількість примірників у накладі зросла від 2,204 до 6.524. Знов таки <g/> , і тут існувала велика диспропорція між Галичиною та іншими українськими землями <g/> .