Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Так <g/> , у нашому прикладі розірвати слова Чашка чаю не можна ( <g/> не можна сказати пішов у чашку <g/> , він чаю абощо <g/> ) <g/> ; але взяте ізольовано <g/> , це словосполучення легко розпадається на два члени речення чашка і чаю <g/> , які легко можуть заходити у зв'язок між собою і так само легко можуть заходити в зв'язок з іншими членами того речення <g/> , де вони не становлять неподільного значеннєвого цілого <g/> , як от <g/> : « <g/> Він випив тоді не одну чашку міцного чаю« <g/> . </p>
doc#24 І можна ( <g/> як це почасти робить Гаморак <g/> ) звузити тему останніх абзаців і вбачати в четвертому — українські Визвольні Змагання <g/> , а в п'ятому — тему майбутньої вільної України <g/> . </p>
doc#76 <p> 9. Про історію певної мови можна ( <g/> і <g/> , звичайно <g/> , слід <g/> ) говорити <g/> , відколи відбулася перша зміна <g/> , що не була спільною з сусідніми мовними одиницями <g/> , хоч <g/> , звісно <g/> , одна така зміна не дозволяє ще говорити про наявність нової мови <g/> .
doc#40 , сором <g/> , ганьба <g/> , жаль <g/> , шкода <g/> , гріх <g/> , подоба <g/> , спосіб <g/> , час <g/> , пора <g/> , первина <g/> , кінець <g/> , край <g/> , охота <g/> , можна ( <g/> із зворотів типу можна річ <g/> ) <g/> , треба ( <g/> це слово тепер уже не вживається як іменник <g/> ) <g/> , слід <g/> , мус <g/> , сміх <g/> , несила та ін <g/> .
doc#40 В дальшому розвитку значень пере- показує повне охоплення предметів дією ( <g/> передивитися <g/> , перебалакати <g/> , перечитати — все <g/> , що можна <g/> ) <g/> , а далі надмірність дії ( <g/> перестаратися <g/> , перепрацювати <g/> ) і поновне охоплення дією ( <g/> переставити <g/> , переробити <g/> ) <g/> .
doc#40 : кусати — закусати ( <g/> кого скільки можна <g/> ) <g/> , штовхати — заштовхати ( <g/> кого до якої міри <g/> ) <g/> , говорити — виговоритися ( <g/> = сказати все <g/> , що можна <g/> ) <g/> , сміятися — висміятися ( <g/> = сміятися <g/> , поки є внутрішня змога <g/> ) <g/> , пор <g/> .
doc#40 : кусати — закусати ( <g/> кого скільки можна <g/> ) <g/> , штовхати — заштовхати ( <g/> кого до якої міри <g/> ) <g/> , говорити — виговоритися ( <g/> = сказати все <g/> , що можна <g/> ) <g/> , сміятися — висміятися ( <g/> = сміятися <g/> , поки є внутрішня змога <g/> ) <g/> , пор <g/> .
doc#31 Увесь цей жмут обвинувачень вивершується мазохістичним — інакше важко це назвати — закидом у хвильовизмі7. </p><p> Це те коло мряковинних марень ( <g/> бо ідеями цього назвати не можна <g/> ) <g/> , що виступає також у статті суто політичного характеру « <g/> В якому відношенні до " <g/> хвильовизму <g/> " " <g/> всі ті <g/> "» ( <g/> текст у збірці « <g/> Будівництво Радянської України <g/> » <g/> ) <g/> , спрямованої проти « <g/> шумськістського <g/> » ухилу в Комуністичній партії Західної України і написаної <g/> , треба думати <g/> , ще десь наприкінці 1928 р. Тут шумськізм був схарактеризований <g/> , за Л. Кагановичем <g/> , як « <g/> еклектична юшка націонал-комунізму і українського шовінізму <g/> » <g/> , а хвильовизм як « <g/> теорія боротьби проти КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , що її <g/> , теорію <g/> , утворено під натиском ідеології українського войовничого фашизму <g/> ,
doc#40 ) <g/> ; « <g/> На шальки ваги не мож ( <g/> = можна <g/> ) ще кинуть рішення твердого <g/> » ( <g/> Мос <g/> .
doc#59 Він досить мудрий <g/> , щоб не діяти <g/> , він тільки говорить <g/> , життя він ладен обійти <g/> , як Пер Ґюнт <g/> , по кривій <g/> : узяти від нього все <g/> , що можна <g/> , а зусиль витратити якнайменше <g/> .
doc#16 І нападають вони звичайно в двох випадках <g/> : або тоді <g/> , коли замовчати ніяк не можна <g/> , або тоді <g/> , коли з усіх ворогів це <g/> , на їхню думку <g/> , саме той <g/> , який найлегше дає себе скомпромітувати <g/> .
doc#81 Я відповів йому <g/> , що мені трудно давати поради <g/> , але для себе я знаю одне <g/> : треба тікати на захід <g/> , поки можна <g/> , але в випадку неможливости краще затріснути двері з цього грішного світу <g/> , ніж опинитися в лапах радянців <g/> .
doc#81 Усе таки <g/> , думалося <g/> , може <g/> , це так <g/> , як харківська « <g/> Нова Україна <g/> » — про Петлюру не можна <g/> , але про Потебню <g/> , про Василя Мову — можна <g/> , театральні рецензії <g/> …
doc#15 <p> ( <g/> Т. Шевченко <g/> ) </p><p> Речення тут і там судорожні рухи ( <g/> 1 <g/> ) <g/> ; бурхливе життя навкруги ( <g/> 2 <g/> ) <g/> ; бабки блакитні над водою ( <g/> 3 <g/> ) <g/> ; там у гаї ( <g/> 4 <g/> ) - подані на фоні <g/> , у контексті називних речень <g/> , можна <g/> , без великих вагань вважати за називні речення <g/> , не зважаючи на наявність у них обставинних виразів ( <g/> підкреслених <g/> ) <g/> .
doc#22 Ґрунту знайти не можна <g/> , безґрунтянин приречений на загибель <g/> .
doc#40 Та з цього виходити не можна <g/> , бо мова не будується за правописом і загалом не залежить від нього <g/> .
doc#31 Зі своєю партією рвати не можна <g/> , бо це <g/> , мовляв <g/> , зрада не тільки партії <g/> , але й тим соціяльним ідеалам <g/> , що за них вони так романтично йшли на смерть <g/> , це буде <g/> , нарешті <g/> , зрада самим собі <g/> .
doc#81 Мої маршрути були обмежені <g/> , як тільки можна <g/> , в голодному й страшному тепер місті не було ні сил <g/> , ні бажання блукати поза межами конче потрібного <g/> , притаманний мені перед тим і після того Wanderlust катастрофічно зник <g/> .
doc#81 Про це я казав Левченкові ще в Красному Лимані <g/> , коли ми безнадійно проводили мимохідні поїзди сумними <g/> , а може <g/> , й трохи радісними ( <g/> бож ми зробили своє <g/> , ми хотіли на схід <g/> , але не можна <g/> , не можна <g/> , вертаймося додому <g/> !
doc#15 <p> При інтонаційному і змістовому відриві від речення можуть переоформлятися в називні речення ті напівпредикативні сполучення <g/> , додавані до основної частини речення <g/> , які можна <g/> , використовуючи дещо поширено термін <g/> , запроваджений Пєшковським <g/> , назвати називними відмінками уявлення <g/> . </p>