Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 При цьому це були не просто місцеві діалектні риси <g/> , а й інакша традиція літературної мови <g/> , зокрема плеканої в пресі <g/> , літературі <g/> , школі <g/> , мові інтелігенції на щодень <g/> . </p>
doc#92 Правда <g/> , на тлі доякобсонівської славістики ця доповідь справді була науковою <g/> , навіть ультранауковою <g/> , а в моїй англійській мові можна було бачити бажання опанувати нову для мене мову <g/> , що <g/> , приміром <g/> , проти Чижевського <g/> , який такого бажання школи не виявляв <g/> , викликало добрі надії <g/> .
doc#47 <p> Більше <g/> , одначе <g/> , спільного <g/> , що вже тут описане в мові про « <g/> Тугу <g/> » <g/> , починаючи від переважної хореїчности ( <g/> але <g/> , повторю <g/> , ямб автоматично <g/> , коли виринає героїчний мотив — як от у « <g/> Соняшнику <g/> » <g/> ) і кінчаючи шуканням згаслого <g/> , минулого неповоротного світу <g/> , осуга манерности <g/> , перебільшеної дитинности </p><p> ( <g/> Мій ясминчику <g/> , мій дусю <g/> ) <g/> , </p><p> надуживання вигуків і повторів <g/> , нагромадження пестливих форм <g/> : </p><p> — Підемо до стриєчка <g/> , </p><p> де вже коломиєчка </p><p> джухи <g/> , джухи <g/> , джухи <g/> , джух <g/> ! </p>
doc#59 <p> Концепція одуховлення мистецтва мусить бути реалізована в мові і в композиції повісти <g/> .
doc#48 Є русизми в мові <g/> . </p>
doc#81 Але те <g/> , що в мові щоденно вживають мільйони людей <g/> , існує і має свою несхибну вимову <g/> .
doc#24 <p> Але підкреслюючи музичні принципи в будові розділів і в мові <g/> , ми аж ніяк не можемо погодитися з твердженням Гаморака <g/> , ніби « <g/> Вертеп <g/> » побудований цілком « <g/> музично <g/> » і дає враження « <g/> симфонії <g/> » <g/> .
doc#62 <p> Цікаво між іншим <g/> , що і в мові листів - хоч писані вони по-російськи і до росіян <g/> , що напевне не знали української мови <g/> , є чимало українізмів <g/> , починаючи вже від другого листа ( <g/> молодший <g/> ) <g/> . </p>
doc#3 <p> Як відомо <g/> , в давньоукраїнській мові числівник існував тільки на семантичному рівні <g/> , а морфологічно та синтаксично становив собою досить безформну масу різних уламків різних мовних підсистем <g/> , з мінімальним пристосуванням до числової семантики <g/> .
doc#68 Поетизм — це слова й мовні конструкції <g/> , які чужі розмовній чи діловій мові <g/> , які характеризують специфічно поетичну мову і плекають її як окремий тип мови в межах <g/> , звичайно <g/> , загальнонаціональної мови <g/> , дуже часто як жест протиставлення буденності буденної мови <g/> , як вірність віковій традиції <g/> , як виклик <g/> .
doc#72 Чому зумовлене <g/> , з одного боку <g/> , можливостями <g/> , забезпеченими мові <g/> , а з другого <g/> , обмеженнями <g/> , накладеними на неї <g/> , чи то законодавчими чи суспільно-історичними <g/> .
doc#45 Навіть християнство не е повсюдно однакове <g/> , а набуло вигляду <g/> , який відповідає кожній народності й кожній мові <g/> , скажімо <g/> , його російська форма <g/> , польська <g/> , грецька і т.д. ( <g/> 164. Сторінки за ИЗТС' <g/> ) <g/> .
doc#19 Літературній мові взагалі <g/> , а мові своїх творів зокрема <g/> , він надавав величезного значення <g/> .
doc#71 Поява в літературній мові живомовних із походження слів і конструкцій <g/> , що були рівнозначні первісним старослов'янським виразам <g/> , призвела зрештою до нового перерозподілу всіх цих одиниць за темами та стилістичними рівнями <g/> .
doc#65 ( <g/> У російській літературній мові ці слова невідмінювані <g/> ) <g/> .
doc#12 <p> А. о <g/> , е — і. </p><p> Чергування о <g/> , е — і <g/> , що постало в наслідок занепаду глухих <g/> , голосних ъ <g/> , ь у слабкій позиції <g/> , в сучасній літературній мові вкладається в такі закономірності <g/> : </p><p> 1. В закритому складі е <g/> , о переходять в і <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Настанова цієї книжки — не приписувати норми сучасній літературній мові <g/> , а встановлювати їх <g/> , виходячи з її конкретного функціонування протягом останніх півтора сторіччя <g/> , а надто найостаннішого п'ятдесятліття <g/> .
doc#51 Хоч він і був базований на діялектних матеріялах <g/> , але в певному доборі <g/> , подиктованому критерієм бодай мінімальної придатности їх у літературній мові <g/> , а до того ж — і це головне — перепущених через сито загальноукраїнської фонетики й морфології <g/> . </p>
doc#37 Публікація мовознавчих праць обмежувалася на тому <g/> , що було написане перед війною — невеличка монографія про генезу називного речення в новітній українській літературній мові ( <g/> 1947 <g/> ) <g/> , розділи з праці про вплив Галичини на розвиток української літературної мови останніх двох століть — перше писане ще в Харкові <g/> , друге у Львові <g/> .
doc#78 <p> Деінде я показав участь у українській літературній мові південно-західніх елементів і важливість цієї участи <g/> , як і шляхи їх проникання до літературної мови 9 <g/> ) <g/> .