This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 | <p> • чеська 25-26 </p><p> • як вислів думки 88 </p><p> • " <g/> яфетичні <g/> " | мови | 77-78 </p><p> • мовець 25,31,33 <g/> , 42 <g/> , 43 <g/> , 71 <g/> , 76 |
doc#25 | він зве <g/> , наприклад <g/> , у межах 'слов'янської | мови | <g/> ” те <g/> , що звичайно звуть мовами <g/> : чеську <g/> , |
doc#72 | в суті речі вся інтеліґенція була або двомовна ( <g/> | мови | українська <g/> , польська <g/> ) <g/> , або тримовна ( |
doc#9 | , якому вона сама формує мову <g/> , надто в її ( <g/> | мови | <g/> ) вищих сферах <g/> . Книжка здебільшого |
doc#81 | Г. В. кваліфікується Викладачем ( <g/> так <g/> ! <g/> ) | мови | та літератури в середніх учбових закладах <g/> . Це |
doc#40 | з стилю авторової ( <g/> як правило — літературної <g/> ) | мови | <g/> , — інакше вони просто лишаться непоміченими <g/> . </p> |
doc#25 | , її близькість до народної ( <g/> селянської <g/> ) | мови | <g/> . Це було основою <g/> , наприклад <g/> , відомого |
doc#76 | давньоруської ( <g/> єдиної східнослов'янської <g/> ) | мови | <g/> , виводячи українську мову безпосередньо з |
doc#53 | головно на схрещенні народної ( <g/> фольклорної <g/> ) | мови | з церковнослов'янською традицією <g/> , з |
doc#76 | давньоукраїнської літературної ( <g/> церковної <g/> ) | мови | — дата хрещення Руси — 988. Цю мову можна і слід |
doc#30 | своєї країни і своєї ( <g/> себто шведської <g/> ) | мови | <g/> . Так би й нам <g/> . Я там провів два з половиною роки і |
doc#76 | тощо <g/> ) процесів <g/> . Можуть бути ( <g/> і є <g/> ) | мови | <g/> , що мають кілька коренів <g/> , себто мови <g/> , де |
doc#15 | в даних обставинах та ін <g/> . <g/> . </p><p> II </p><p> Отже <g/> , як бачимо <g/> , | мови | про називні речення нема <g/> , а якщо в прикладах |
doc#45 | мова/народність <g/> , а на проблему мови взагалі <g/> , | мови | як такої <g/> . </p><p> Починав Потебня як послідовник |
doc#65 | ( <g/> до серпня 1975 року — відділу <g/> ) літератури <g/> , | мови | і мистецтвознавства Академії Наук УкРСР <g/> , Київ |
doc#65 | на ти тульній сторінці <g/> , Відділом літератури <g/> , | мови | і мистецтвознавства АН УРСР <g/> . Читачі “ |
doc#25 | мов <g/> . Але найцікавіше <g/> , що за Михальчуком <g/> , | мови | далі живуть у наріччях <g/> , а ідіоми — в мовах <g/> , себто |
doc#15 | тим парадоксальніше <g/> , що факти сучасної мови <g/> , | мови | ХІХ-ХХ століття <g/> , коли тільки до них уважніше |
doc#25 | щойно названі теорії <g/> . </p><p> Розрізнення наріччя <g/> , | мови | й ідіому диктувалося назовні практичними |
doc#81 | було спромоги ними користатися <g/> . Не було <g/> , отже <g/> , | мови | про окрему кімнату — чи <g/> , як називали <g/> , палату <g/> , і в |