Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Ми на їх <g/> , а вони на нас чинили б живий і дуже корисний для народної справи вплив <g/> »2. Отже <g/> , тут не тільки приймається як аксіома синтетично-штучний характер літературної мови <g/> , а і галичанам надається роля організатора й упорядного центру цієї піднесеної на вищий щабель загальноукраїнської літературної мови <g/> ! </p>
doc#10 Ганцов констатує <g/> , що “ <g/> діалектологові цінніші старі стадії мови <g/> ” ( <g/> 8 <g/> , 38 <g/> ) <g/> , що діялектологічні дані “ <g/> стають за головне джерело для відтворення самого процесу історичної еволюції мови <g/> " ( <g/> 37 <g/> ) <g/> . </p>
doc#65 Гамілтон <g/> : Університет Мак-Мастер <g/> , 1977 <g/> , с. 236-237. Українською мовою ці теми я обговорюю в ротапринтному виданні Албертського університету " <g/> Галичина в формуванні нової української мови <g/> " ( <g/> Едмонтон <g/> , без року видання [ <g/> 1975 <g/> ] <g/> ) <g/> } <g/> . </p>
doc#70 Мова — це була данність <g/> , зафіксована в п'ятитомовій “ <g/> Сучасній українській літературній мові <g/> ” <g/> , а потім у великому “ <g/> Словнику української мови <g/> " ( <g/> СУМІ <g/> ) <g/> …
doc#72 Нормалізація мала відбуватися “ <g/> на базі традиції й природи української мови <g/> " <g/> , враховуючи її історію ( <g/> там таки <g/> , 95 і далі <g/> ) <g/> .
doc#15 , бо вони всі " <g/> перебувають у залежності від будови теперішньої мови <g/> , пояснюються цією будовою <g/> , як її частини <g/> , разом з нею мають передумовою тривалий розвиток мови <g/> " <g/> .
doc#72 <p> У параграфі 9 румунський уряд погодився <g/> , що громадяни матимуть право “ <g/> закладати <g/> , провадити й контролювати власним коштом добродійні <g/> , релігійні й громадські інституції <g/> , школи та інші виховавчі заклади з правом уживати їхньої власної мови <g/> " <g/> .
doc#15 - Ю. Ш. <g/> ] до розмовної мови <g/> " <g/> ; він показує <g/> , що в Слєпцова <g/> , Гоголя <g/> , Лескова і Турґенєва вони з'являються спершу в діялогічній мові персонажів <g/> , а вже тільки згодом у авторській мові <g/> .
doc#72 В ньому <g/> , наприклад <g/> , немає “ <g/> Російсько-українського словника військової термінології <g/> ” С. і О. Якубських [ <g/> 1928 <g/> ] <g/> , “ <g/> Словника антропологічної термінології <g/> ” А. Носова [ <g/> 1931 <g/> ] <g/> , “ <g/> Російсько-українського словника правничої мови <g/> " за редакцією А. Кримського [ <g/> 1926 <g/> ] та ще деяких <g/> .
doc#9 Вистарчить подивитися <g/> , якою щедрою рукою цитує новий академічний " <g/> Російсько-український словник живої мови <g/> " писання І. Франка <g/> , Й. Маковея <g/> , В. Щурата <g/> , О. Кобилянської і баг <g/> .
doc#62 Поруч завойовників-диктаторів - Магомет <g/> , Кромвел <g/> , Наполеон ( <g/> із застереженнями <g/> ) <g/> , cum grano salis Лютер <g/> , пізніше приєднаються сюди Фрідріх II <g/> , Бісмарк <g/> , Роберт Піл <g/> , ми здибуємо тут і поетів - Дайте <g/> , Шекспіра <g/> , Бернса <g/> , філософа й письменника Руссо й навіть упорядника " <g/> Словника англійської мови <g/> " Самюеля Джонсона <g/> .
doc#15 <p> Л. А. Булаховський характеризує називні речення як " <g/> форму <g/> , взагалі кажучи <g/> , непитиму " <g/> прозаїчній мові <g/> " <g/> , де майже виключно ( <g/> за винятком <g/> , головним чином <g/> , кличних зворотів <g/> ) панує форма-розповідь <g/> " <g/> , а в іншому місці кидає натяк на те <g/> , що сфера їх застосування - особливі сфери мови ( <g/> " <g/> поетичний язик та інш <g/> .
doc#10 Концепція походження білоруської мови не була чітко висловлена в працях Ганцова <g/> , спільні риси білоруської мови з українською він волів пояснювати взаємними впливами ( <g/> 16 <g/> , 271 <g/> ) <g/> , хоч і мусив визнати <g/> , що “ <g/> українські риси <g/> ” в південно-білоруських говірках виступають не як ізольовані факти <g/> , а як органічні складники всієї системи мови ( <g/> 16,274 <g/> ) <g/> , а проблему спільних рис української чи білоруської мови з південно-російськими говірками він взагалі не порушував <g/> . </p>
doc#81 В поодиноких випадках писав я на такі теми <g/> , як культура мови ( <g/> 258 <g/> ) <g/> , або про місцеві культурні події <g/> , яких було <g/> , зрештою <g/> , дуже мало <g/> .
doc#10 Етнографізм не спонукав її захоплюватися діялектними особливостями —- вона твердо стоїть на ґрунті “ <g/> центрально-українського діалекту <g/> ” як основи літературної мови ( <g/> 3 <g/> , 166 <g/> ) <g/> .
doc#10 і про розмірно дієслівний характер української мови ( <g/> 5 <g/> , 36 <g/> ) <g/> ; розмежування віддієслівних іменників з нульовим суфіксом <g/> , суфіксом -к- і суфіксом -ння ( <g/> 5 <g/> , 45 <g/> ) <g/> ; особливості вживання часових форм дієслова ( <g/> 5 <g/> , 53 <g/> ) <g/> ; настанова про перевагу що над який і особливо котрий у релятивних підрядних реченнях ( <g/> 5 <g/> , 107 <g/> ) <g/> ; заборона протиставного же ( <g/> типу <g/> : Я мовчав <g/> , він же говорив <g/> , — 5 <g/> , 115 <g/> ) <g/> ; межі вживання прийменника по і його замін ( <g/> 5 <g/> , 118 <g/> ) <g/> ; часові конструкції ( <g/> 5 <g/> , 128 <g/> ) <g/> ; і особливо — керування дієслів (
doc#10 Вона радо порівнює <g/> , приміром <g/> , українську народну мову з російською народною мовою <g/> , протиставляючи їх разом штучності російської літературної мови ( <g/> 5 <g/> , 139 та ін <g/> .
doc#10 У пізніших працях він вимагає від дослідника мови <g/> , щоб той давав систему фонем мови ( <g/> 6 <g/> , 266'24 <g/> ) <g/> .
doc#72 Отакий є шлях і української мови ( <g/> 63,64 <g/> ) <g/> . </p>
doc#53 У чотирьох випадках грецькому compositum відповідає синтаксична конструкція гіпо- або паратактичного характеру <g/> : μεγαλήτωρ [ <g/> Алкиной <g/> ] великого серця ( <g/> 7 <g/> , 93 <g/> ) <g/> ; [ <g/> Одіссею <g/> ] великому серцю ( <g/> 8 <g/> , 9 <g/> ) <g/> ; άγριοφώνοϛ— [ <g/> люду <g/> ] дикої мови ( <g/> 8 <g/> , 294 <g/> ) <g/> ; ροροδάϰτυλοϛ— [ <g/> зоря <g/> ] рожевиї пальці ( <g/> 8 <g/> , 1 <g/> ) <g/> .