Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Не могло бути й мови про німецький рух уперед <g/> .
doc#1 У пляні розуміння така гра контрастів мови вириває предмет із контексту однієї епохи <g/> .
doc#2 Напруга суб'єктивної розпуки й волі не меншає <g/> , але сублімується в мужність і поезію загальної ваги <g/> , а « <g/> я <g/> » стає не центром світу <g/> , а тільки займенником <g/> , що з ним <g/> , чей же <g/> , за законами мови має узгоджуватися присудок <g/> .
doc#3 <p> Нові конструкції виразно походять з розмовної мови <g/> , а зіставлення даних обстеження ( <g/> ексцерповано твори 60 письменників <g/> , що друкувалися 1850— 1950 рр <g/> .
doc#4 Чи він тільки впровадив де-не-де безглуздий правопис <g/> , на зразок Золотонізький ( <g/> тричі <g/> , ніби походить цей прикметник не від Золотоноші <g/> , а від якоїсь Золотої Ноги <g/> , безпрецедентна назва для міста чи містечка <g/> ) — напевне не авторства Наталі Лівицької-Холодної <g/> , чиє опанування літературної мови й письма поза сумнівом <g/> ? </p>
doc#6 Поза тим наведено в Курилика одну цитату з Шіллера <g/> , можливо з мистцевих студій німецької мови <g/> , тоді як франкомовні студії спричинили читання одного роману Жорж Санд <g/> .
doc#7 З погляду логічности і однозначности мови можна було б уже тепер звести проти поета важкі обвинувачення <g/> .
doc#9 Звичайно <g/> , я і перед тим знав <g/> , зокрема з дискусії навколо правопису 1928 року <g/> , про відмінності мови Галичини супроти мови мого рідного міста <g/> , але <g/> , звісно <g/> , і Києва та й більшости міст на схід від Збруча супроти мови Галичини <g/> .
doc#10 Але це був початок українізації <g/> , багато людей переходили від російської мови до менше звичної української <g/> , — і треба було дати їм змогу перекладати з російської мови на українську <g/> .
doc#12 : редактор <g/> , атом <g/> ; з церковнослов'янської мови <g/> : Бог <g/> , закон <g/> , потоп <g/> ; з російської <g/> : завод <g/> , погром <g/> ; з польської <g/> : словник <g/> , а також у словах мед <g/> , намет <g/> , народ ( <g/> але й нарід <g/> ) <g/> , згодний <g/> , клен <g/> , ясен <g/> . </p>
doc#14 Бо всяке ствердження нового поетичного світу <g/> , себто нової поетичної мови <g/> , нової системи образів <g/> , нового бачення світу <g/> , — це заперечення попередників <g/> .
doc#15 Я не говорю при цьому про уламки речень <g/> , що легко </p><p> доповнюються з зв'язку мови <g/> , я маю на увазі справжні речення <g/> , якими ми висловлюємо наші мислі <g/> .
doc#16 НКВД вважає за українського націоналіста вчителя <g/> , який <g/> , закінчивши лекцію української мови <g/> , на перерві далі говорить з учнями по-українськи <g/> .
doc#18 Але Франко не був глухий до стилю і неуважний до мови <g/> .
doc#19 Це вже до пізніших літ стосуються його слова про потяг до літературної праці і систематичну роботу над складанням словника української мови <g/> , з скептичною оцінкою наслідків його праці <g/> : констатуючи <g/> , що « <g/> не робимо навіть того <g/> , що можна б робити безперечки <g/> » <g/> , І обвинуваючи себе в листі / ниського <g/> : « <g/> Дуже я не хапкий <g/> , дуже таки лінивии <g/> .
doc#20 Його знання англійської мови було достатнє для розуміння радіоновин <g/> , але явно замале для університетських студій з поточними письмовими працями й перспективою англомовної дисертації <g/> .
doc#21 Наслідком <g/> , з одного боку <g/> , безупинного плину думок <g/> , а з другого <g/> , цього гальмування мови виходило те <g/> , що він висловлювався неясно <g/> , то захоплено <g/> , то в безконечних “ <g/> перепрошеннях <g/> ” <g/> , говорив не на тему <g/> , а навколо теми <g/> .
doc#22 Письменник не знав української мови і <g/> , напевно <g/> , навіть не чув про існування « <g/> Народнього Малахія <g/> » <g/> .
doc#24 Все це було б дуже цікаве для дослідження проблем езопівської мови <g/> , але в цьому дуже легко втратилося б провідне й вирішальне « <g/> Вертепу <g/> » <g/> . </p>
doc#25 <p> 2.“ <g/> Открытое письмо к А.Н.Пыпину <g/> ” <g/> , — написане 1886 року <g/> , видане окремою брошурою в Києві 1909 р. Це перша з написаних Михальчуком трьох оборон прав української мови <g/> , як і всі три <g/> , назовні публіцистичного характеру <g/> .