Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Вважалося <g/> , що обидві назви тимчасові і вживатимуться тільки « <g/> до законного полагодження справи <g/> » ( <g/> do pravoplatne upravy <g/> ) але була певність <g/> , що « <g/> в школах народна мова ( <g/> lidovy jazyk <g/> ) <g/> , буде мовою навчання <g/> , як також урядовою взагалі <g/> » <g/> .
doc#9 урок <g/> ) <g/> , язик — мова ( <g/> « <g/> Говорити зовсім не таким академічним язиком <g/> » — С. 25 <g/> ; рос <g/> .
doc#40 Більшість европеїзмів постачає французька мова ( <g/> в наших прикладах усі слова з початку до слова парлямент включно <g/> ) <g/> , далі англійська ( <g/> в наших прикладах усі слова <g/> , починаючи від слова спорт <g/> ) <g/> , зовсім зрідка і епізодично інші європейські мови <g/> . </p>
doc#81 Про мою першу пордорож до Києва вже була мова ( <g/> друга <g/> , в обійми Кагановича <g/> , була недобровільна й не лишала часу на оглядання <g/> ) <g/> .
doc#72 Не лише державна мова ( <g/> закону <g/> , адміністрації й суду <g/> ) <g/> , але і суспільна мова в державі повинна бути одна <g/> .
doc#72 Уяву про те <g/> , як виглядала справа <g/> , можна скласти на підставі огляду середніх шкіл ( <g/> приблизно 1924 р. <g/> ) <g/> , що його робить Gerovskij ( <g/> 1934 <g/> , 512 <g/> ) <g/> : з чотирьох гімназій у двох навчання провадили українською мовою <g/> , в жодній — російською <g/> , а в одній — мішано <g/> ; з трьох учительських семінарій дві були українські <g/> , одна російська — усе це бодай офіційно <g/> ; на ділі і українська й російська викладова мова ( <g/> залежно від освіти й здібностей учителя <g/> ) мала більш чи менш сильну домішку місцевих говірок <g/> , а то й церковнослов'янської мови <g/> .
doc#6 Як і збивання людей у суцільні безобличні гурти <g/> , про яке вже була мова ( <g/> пор <g/> .
doc#56 <p> Написав <g/> , мабуть <g/> , даремно <g/> , бо його мова ( <g/> як і Шевченкова <g/> ) не така <g/> , і не було потреби на цей рецидив народництва <g/> .
doc#25 <p> Михальчук не надавав великого значення питанню про те <g/> , чи існувала єдина східньослов'янська мова ( <g/> “ <g/> праруська <g/> ” <g/> ) <g/> .
doc#72 Коли не менший авторитет у питаннях українського мовознавства як московська “ <g/> Правда <g/> ” наклала заборону на слово брила ( <g/> про що вже була мова <g/> ) <g/> , Бажан уживає його в своєму офіційно схваленому перекладі " <g/> Витязя в тигровій шкурі <g/> ” Шота Руставелі <g/> .
doc#25 Він говорить про чотири групи їх <g/> : руську ( <g/> північноруська підгрупа <g/> , себто російська й білоруська мова <g/> , і південноруська підгрупа <g/> , себто українська мова <g/> ) <g/> , ляську ( <g/> польсько-кашубська й сербсько-лужицька підгрупи <g/> ) <g/> , чехо-словацьку ( <g/> чехо-моравська й словацька мови <g/> ) і балканську ( <g/> ілірська підгрупа <g/> , себто сербохорватська мова з словінською <g/> , і болгарсько-македонська <g/> ) <g/> , але з'єднує ці чотири групи в два ряди пар <g/> , що взаємно перетинаються <g/> , а саме <g/> : </p><p> 1. Південносхідній відділ ( <g/> групи руська й балканська <g/> ) <g/> ; </p><p> 2. Північнозахідній відділ ( <g/> групи ляська й чехословацька <g/> ) <g/> , — а з другого боку <g/> : </p><p> 1.Північносхідній відділ ( <g/> групи руська й ляська <g/> ) <g/> ; </p><p> 2.Південнозахідній відділ ( <g/> групи балканська й чехословацька <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 Але доля <g/> , обмаль часу і брак транспорту для подорожей на околиці міста перешкодили моїй зустрічі з Григорієм Костюком ( <g/> жадної споріднености з Іваном-Юрієм <g/> , про якого передше мовилася мова <g/> ) <g/> , сталося це вже пізніше <g/> , у Львові <g/> , коли туди прибилася хвиля втікачів із Києва і коли Костюк уже втратив свої районові державотворчі функції <g/> .
doc#72 Мовна політика періоду більше узаконила старі запозичення <g/> , ніж упровадила нові ( <g/> поминаючи <g/> , звичайно <g/> , спільні для всіх мов Союзу совєтизми <g/> , які розносила російська мова <g/> ) <g/> .
doc#15 , німецька мова <g/> ) або принаймні може оформлятися своєрідно ( <g/> російська мова <g/> ) <g/> .
doc#81 Провінційний <g/> , запорошений <g/> , брудний мій Харків усе таки мав хай обмежені зв'язки з зовнішнім світом <g/> , мав мініятурні колонії <g/> , німців <g/> , поляків <g/> , ще менші французів <g/> , бельгійців ( <g/> про власників фабрик і заводів уже була тут мова <g/> ) <g/> .
doc#77 невласна пряма мова <g/> ) <g/> : « <g/> Старий Федір не часто заходить до тієї хати <g/> .
doc#15 , німецька мова <g/> ) або принаймні може оформлятися своєрідно ( <g/> російська мова <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> Після того <g/> , розвиваючися й збагачуючися далі <g/> , українська літературна мова вбирала в себе різні елементи — слова <g/> , граматичні форми <g/> , синтаксичні конструкції — з різних українських говірок ( <g/> а також почасти і з чужих мов <g/> ) і таким чином <g/> , зберігаючи свою києво-полтавську основу <g/> , зробилася мовою справді всеукраїнською <g/> , не бувши тотожною ( <g/> як і кожна літературна мова <g/> ) з жадною з українських говірок <g/> .
doc#72 Виходить <g/> , що до середини 1930 року ( <g/> про цей рік мова <g/> ) такого не бувало <g/> ! </p>
doc#74 [ <g/> 99 <g/> ] Виходить <g/> , щодо середини 1930 року ( <g/> про цей рік мова <g/> ) такого не бувало <g/> ! </p>