Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 и выбору нашего на немь нгьть ( <g/> " <g/> ми не вибирали <g/> " <g/> , 1614 <g/> ) <g/> ; </p><p> коли чему навозь ( <g/> " <g/> коли що навозиться <g/> " <g/> , « <g/> Домострои <g/> » <g/> ) </p><p> - хоч він пояснює їх не історично <g/> , а чисто логічно <g/> , як " <g/> замену глагола существительным <g/> " <g/> , визнаючи <g/> , правда <g/> , що це " <g/> следы древнейшего пе- риода в образовании языка <g/> " <g/> . </p>
doc#52 Наведу тільки одне з них <g/> , щоб читач відчув посмак <g/> : « <g/> В ім'я слави наших прапорів і так званої " <g/> чести нашої батьківщини <g/> " ми душили <g/> , сікли й різали всіх наших сусідів <g/> , ширилися — і у вітчизні стверджувалося <g/> : важать наслідки <g/> » ( <g/> с. 596 <g/> ) <g/> .
doc#62 Маланюкові - 27 <g/> , Лівицькій ( <g/> тоді ще просто Лівицькій <g/> , одруження з Петром Холодним ще справа майбутнього <g/> , хоч уже близького <g/> ) - 19. І як утриматися від легкої посмішки на всю його параду вигуків і тире <g/> , на " <g/> голубий настрій <g/> " <g/> , на вітер <g/> , що грає на арфі <g/> , на черешні <g/> , що цвітуть у серці <g/> , на " <g/> весну мою бузкову <g/> " <g/> , на сни про Таїті і " <g/> нашу оселю під пальмами <g/> " <g/> , на заяву " <g/> ми - легенда <g/> " в супроводі <g/> , звісно <g/> , ще одного знака оклику <g/> , а може <g/> , найбільше - на пряме посилання на свої - нівроку - літературні джерела <g/> : від " <g/> Вікторії <g/> " Кнута Гамсуна до біблійної " <g/> Пісні пісень <g/> " ( <g/> с. 228 <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Перша особа означає самого мовця ( <g/> я <g/> ) або мовця разом з іншими учасниками дії ( <g/> ми <g/> ) <g/> .
doc#40 У той час <g/> , як у парі члени речення завжди виявляють ознаки залежности ( <g/> ми вже знаємо <g/> , що в парі один член речення завжди пояснюваний <g/> , а другий — пояснювальний і цей другий завжди граматично залежить від першого <g/> ) <g/> , члени речення <g/> , що входять у ряд <g/> , не залежать у свідомості і граматично один від одного <g/> , але становлять певну єдність <g/> , бо виражають однотипні поняття або уявлення і виконують однакову синтаксичну функцію в реченні <g/> .
doc#4 Займенники в щоденниках <g/> , як і в поезії <g/> , давно були одним з важливих літературних засобів ( <g/> ми тут знову з засобами <g/> !
doc#40 Узуальний ( <g/> звичайний <g/> ) порядок слів у сучасній українській літературній мові не становить собою обов'язкової норми ( <g/> ми вже знаємо <g/> , що обов'язкової норми порядку слів сучасна українська мова взагалі не має <g/> ) <g/> ; він навіть не є найчастіший <g/> ; якщо взяти якийнебудь текст і підрахувати <g/> , який відсоток становлять речення з послідовно витриманим узуальним порядком слів <g/> , то виявиться <g/> , що цей відсоток дуже малий <g/> , бо майже в кожному реченні знайдемо якенебудь відхилення від нього <g/> .
doc#81 Я не раз бачив його в Літературно-мистецькому клюбі <g/> , але не викликало симпатії ні його характеристичне і виняткове неµроїдно- <g/> , ляпоноїдно-квазімодне обличчя ( <g/> ми ж тут при расах <g/> !
doc#29 Не побутовізм з елементами етнографічности в традиції українських « <g/> корифеїв <g/> » <g/> , не епігонізм і наслідувальництво Синельникова ( <g/> ми теж не гірші від Москви <g/> ) і не ті інноваційні шукання <g/> , що в Меєрхольда <g/> .
doc#81 Зрештою <g/> , кожний день зволікання був загрозою <g/> , бо фронт міг відрізати нас від Харкова ( <g/> ми ж за тими радянськими зведеннями не могли собі уявити <g/> , де проходив фронт — десь між Полтавою й Харковом <g/> , але де <g/> ?
doc#40 ) ми б охоче сказали дитинство в сльозах абощо <g/> . </p>
doc#40 <p> § 79. МІЖСЛІВНА ФОНЕТИКА ( <g/> ЯВИЩА SANDHI <g/> ) </p><p> Свого часу ( <g/> § 69 <g/> ) ми бачили <g/> , що прийменники <g/> , сполучники <g/> , частки не вимовляються як окремі слова <g/> , а прилягають звуково до попереднього або наступного повнозначного слова <g/> .
doc#9 Поза тим можна сказати <g/> , що жадної географії поширення слів ( <g/> Вортґеоґрафі <g/> ) ми не маємо <g/> .
doc#85 Коли нам кажуть <g/> : « <g/> Мистецтво — не відбиття й не віддзеркалення дійсности і не інше якесь похідне від неї <g/> , а само є істотною дійсністю <g/> , не менш реальною за всяку іншу реальність <g/> , з власними законами розвитку і занепаду <g/> » <g/> , — то попри парадоксалістичну загостреність деяких складників цього формулювання ( <g/> про це далі <g/> ) ми можемо погодитися з його провідною думкою <g/> .
doc#28 Правда <g/> , більшість його поезій закута в чіткі силябо-тонічні розміри і в правильні <g/> , переважно чотирирядкові строфи <g/> ; але нахилу до завершених у своїй пластичній симетрії форм ( <g/> сонет <g/> , октава <g/> , дистихи <g/> ) ми в нього зовсім не помітимо <g/> ; а що ця накинута ним на себе форма віршів заважала йому <g/> , видно з його спроб писати такими типовими для російського символізму « <g/> дольниками <g/> » ( <g/> « <g/> Розлютувався лютий надаремне <g/> » <g/> , « <g/> Ой <g/> , колом сонце догори <g/> » <g/> , « <g/> На побережжі <g/> » <g/> ) і навіть верлібром ( <g/> « <g/> Ще губи кам'яні <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#40 І тільки за традицією і з вимог практичної зручности ( <g/> щоб не подавати в словниках для майже кожного іменника окремо однину <g/> , окремо множину <g/> ) ми вважаємо однину і множину іменника за одне слово <g/> . </p>
doc#52 Але подивімося <g/> , як це формулюється <g/> : « <g/> Чим м'якші <g/> , чим терпиміші <g/> , чим поміркованіші ( <g/> разъяснительны <g/> ) ми будемо тепер <g/> , тим більша надія відновити єдність у майбутньому <g/> » ( <g/> с. 49 <g/> ) <g/> .
doc#10 82 <g/> ) <g/> , укладені Ф. Цешківським і О. Черняхів- ським <g/> , але <g/> , приміром <g/> , ( <g/> 15 <g/> ) вийшов без згадки імени упорядників на титульній сторінці <g/> , і тільки з нотатки в хроніці15 <g/> ) ми довідуємося <g/> , що його впорядкувала теж Курило <g/> .
doc#96 Через стільки років ( <g/> він назвав якусь астрономічну цифру <g/> ) ми з'єднаємо Европу з Америкою <g/> » <g/> .
doc#40 <p> Говорячи про архаїзми й неологізми ( <g/> § 6 <g/> ) <g/> , ми згадували про т. зв <g/> .