Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#47 У главі І Єроним ще « <g/> пише <g/> » і про себе каже я. Але вже в главі II він переходить на ми ( <g/> « <g/> …
doc#82 <p> 1987 р. </p><p> Харків - Нью-Йорк <g/> , 2001. </p><p> МИ І ми </p><p> ( <g/> До українотеренних чительників моїх <g/> ) </p>
doc#27 Якщо прийняти <g/> , що пропорція українського і російського в збережених і опублікованих листах відповідає загальному образові <g/> , то приблизно мали б ми ( <g/> за підрахунком Юрія Луцького <g/> ) 43 % українськомовного матєріялу <g/> .
doc#40 <p> Зовсім своєрідну систему відмінювання — як закінченнями <g/> , так і суплетивністю основ — мають займенники я ( <g/> родовий і знахідний мене <g/> , давальний і місцевий мені <g/> , орудний мною <g/> ) <g/> , ти ( <g/> родовий і знахідний тебе <g/> , давальний і місцевий тобі <g/> , орудний тобою <g/> ) <g/> , ми ( <g/> родовий <g/> , знахідний <g/> , місцевий пас <g/> , давальний нам <g/> , орудний нами <g/> ) <g/> , ви ( <g/> відповідно вас <g/> , вам <g/> .
doc#82 На Заході ми ( <g/> так <g/> , ми2 <g/> ) відвикли від такого стилю <g/> , ми вросли в більшу стриманість і тверезість <g/> , у контролювання надміру почуттів <g/> , надміру легких узагальнень <g/> .
doc#40 Перша особа означає самого мовця ( <g/> я <g/> ) або мовця разом з іншими учасниками дії ( <g/> ми <g/> ) <g/> .
doc#37 Причина цього заблуду <g/> , — мого <g/> , а <g/> , мабуть <g/> , і декого ще з ініціятивної групи <g/> , — було те <g/> , що я ( <g/> чи ми <g/> ) були в полоні ідеї національної єдности <g/> .
doc#77 Ніколи не рвуться його зв'язки з рідним ґрунтом <g/> , з українським селом <g/> , свідомість його невмиру- щости <g/> : « <g/> Село є село <g/> , і всі його звуки ( <g/> як вияв його життя <g/> , додамо ми <g/> ) завжди ті і завжди незмінні <g/> , і немає їм ні кінця <g/> , ні початку <g/> » <g/> .
doc#31 Для близького майбутнього <g/> , одначе <g/> , спалах азіятського ренесансу передбачається на Україні <g/> : « <g/> Гряде могутній азіятський ренесанс в мистецтві <g/> , і його предтечами є ми <g/> , " <g/> олімпійці <g/> "» <g/> .
doc#82 Про цей бар'єр на Україні тепер не говорять — українці народ увічливий <g/> , — але нема сумніву <g/> , що з усіх дотепер посталих бар'єрів він <g/> , особливо для ми <g/> , <g/> , найболючіший <g/> .
doc#82 про те <g/> , чим українська культура з Заходу <g/> , ми2 <g/> , відрізняється від українотеренної <g/> , ми <g/> , <g/> . Але проблема невичерпна <g/> . А я тільки хотів вибрати дещо <g/> , що допомогло
doc#9 <p> Я порадився з Василем Івановичем ( <g/> так він волів <g/> , щоб ми <g/> , « <g/> наддніпрянці <g/> » — хоч ніколи над Дніпром я не жив <g/> , — його звали <g/> ) Сімовичем <g/> .
doc#84 Турків — ми <g/> , але і Угорщина <g/> , і Австрія <g/> , і Балкани <g/> , і Польща <g/> , і Венеція <g/> .
doc#92 Приїжджаєте з Европи й думаєте <g/> , що ви все знаєте <g/> , а ми <g/> , американці <g/> , суцільні невігласи <g/> !
doc#81 Усе це виглядало мені трохи оперетково <g/> , і ми <g/> , аспіранти <g/> , здебільша не знали <g/> , на яку ступити <g/> .
doc#40 : « <g/> Про зелені садки <g/> , про пахучі квітки ми <g/> , бувало <g/> , під кобзу співаєм <g/> » ( <g/> Кул <g/> .
doc#62 На перший плян висувалася потреба виявлення й публікації джерел <g/> , і то не старовинних ( <g/> це завдання взяв на себе Гарвардський інститут українознавства <g/> , а ми <g/> , в еміграційних інституціях <g/> , не мали для цього ні фінансової бази <g/> , ні достатньо кваліфікованих фахівців <g/> ) <g/> , а новіших <g/> .
doc#40 <p> Якщо підмет виражений особовим займенником я <g/> , ти <g/> , ми <g/> , ви <g/> , то іноді є тенденція не вживати його <g/> .
doc#40 Якщо <g/> , наприклад <g/> , узяти іменникові займенники <g/> , то вони відрізняються від іменників тим <g/> , що не змінюються в числі ( <g/> я <g/> , ти <g/> , ми <g/> , ви <g/> , хто <g/> , що <g/> ) або <g/> , змінюючися <g/> , як і іменники <g/> , в числі <g/> , в протилежність іменникам мають ще родові форми ( <g/> він <g/> , вона <g/> , воно <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 <p> Якщо брати займенники у вужчому розумінні — змінні бодай у відмінках ( <g/> як це робиться в шкільних граматиках <g/> ) <g/> , — то <g/> , крім поділу їх за відповідністю іншим частинам мови на іменникові <g/> , прикметникові і числівникові <g/> ; можна групувати їх ще за значенням ( <g/> характером стосунку <g/> , який у них закладений <g/> ) на такі групи <g/> : </p><p> 1. Особові займенники <g/> : я <g/> , ти <g/> , ми <g/> , ви <g/> .