Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#65 . Мовою передреволюційних більшовиків ( <g/> мене ж таки навчано історії партії <g/> ) це звалося
doc#40 , давальному <g/> , знахідному і місцевому ( <g/> мене <g/> , мені <g/> ) <g/> , мн- —в орудному ( <g/> мною <g/> ) <g/> . </p><p> З тієї самої
doc#4 ? </p><p> </doc> </p><p> ОДИН </p><p> Я знаю <g/> , про що хочу писати ( <g/> мене ще в дитинстві вчили <g/> : ніколи не починай своїх
doc#81 того самого <g/> , коли я пробував рятувати Курбаса <g/> ) мене — цитую з офіційної ухвали — « <g/> за високу якість
doc#31 : « <g/> Горіння " <g/> бувших <g/> " ( <g/> членів ВАПЛіте <g/> . — Ю. Ш. <g/> ) мене страшенно радує <g/> … Я зараз теж сів писати новий
doc#81 бар'єр між людьми <g/> . </p><p> Коли я приїхав до Америки <g/> , мене вразила ніби просто протилежна настанова <g/> .
doc#81 часу — з польськими панами <g/> ) <g/> . З другого боку <g/> , мене проймав гострий біль <g/> , коли я думав про тих <g/> , кого
doc#81 , вони не мали про мене відомостей <g/> . Власне <g/> , мене знайшов тільки Білодід у Кембріджі <g/> , знайшов не
doc#92 мови й мовознавства на Україні і що <g/> , відтак <g/> , мене треба знищити <g/> . Це було в серпні <g/> , — активні ж
doc#81 , що містилася на майдані Дзержинського <g/> , мене визнали за хворого й поклали до однієї з палат <g/> .
doc#81 людина <g/> , і вона переливала себе в свою дитину <g/> , мене <g/> . Але цей ДЕНЬ — чи це буде ніч — прийде і для мене <g/> ,
doc#81 інтерес до сучасників <g/> , з якими я зустрічався <g/> , мене найбільше вражало <g/> , дивувало й принаджувало
doc#81 . Я міг міркувати логічно — коли я зізнаюся <g/> , мене викинуть <g/> , я не маю жадного шансу <g/> . Коли я
doc#101 . Я не кажу <g/> , що на мене нападають <g/> , мене лають <g/> , мене б'ють <g/> , але здебільшого буває так <g/> , що слово
doc#81 . Серед них було кілька фотографій матері <g/> , мене в ранньому дитинстві <g/> , багато фот моєї сестри
doc#81 і я не шукав її минулого <g/> . Те <g/> , що було переді мною <g/> , мене не обходило <g/> . </p><p> Так я не знав історії свого роду <g/> .
doc#81 ворушилася надія <g/> : « <g/> А може <g/> , не сьогодні <g/> ? А може <g/> , мене взагалі — ні <g/> ? » І — найдикіше <g/> , найжорстокіше —
doc#81 в незнану еміµрацію <g/> … Досі я був молодший <g/> , мене вели або принаймні мене могли вести <g/> . Тепер я був
doc#40 вальса <g/> ; учитися музики — і учитися музиці <g/> , мене болить — і мені болить <g/> . Це вияв впливу різних
doc#101 батьківщині <g/> . Я не кажу <g/> , що на мене нападають <g/> , мене лають <g/> , мене б'ють <g/> , але здебільшого буває так <g/> ,