Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 " <g/> , що відповідає власне називним реченням Пєшковського <g/> ; подруге <g/> , ті <g/> , що " <g/> мають на меті дати немов нерухому <g/> , закам'янілу картину <g/> , художній барельєф <g/> " <g/> ; нарешті <g/> , окремо виділяються ті <g/> , що " <g/> найбільше годяться малювати побіжні чи скороминучі вражіння <g/> " <g/> , а це буває тоді <g/> , коли називні іменники становлять назву дії <g/> .
doc#6 Пейзажі Куриликові здебільшого мають подібні малі побутові деталі десь на задньому пляні або збоку <g/> , а “ <g/> Сон мера Кромбі <g/> ” або “ <g/> Споглянь людину без Бога <g/> ” ( <g/> ч. 19 <g/> ) мають десятки таких епізодів <g/> .
doc#40 Як і форми з підкресленою інтенсивністю взагалі <g/> , ці форми дієслова ( <g/> 5 і 6 <g/> ) мають дещо усно- мовне забарвлення <g/> .
doc#40 Наростки -алн ( <g/> о <g/> ) <g/> , -илн ( <g/> о <g/> ) мають вужче значення <g/> , означаючи держаки інструментів <g/> : держално <g/> , ціпилно <g/> , удилно <g/> , напр <g/> .
doc#10 <p> Головною тезою ( <g/> 12 <g/> ) було <g/> , що чернігівські поліфтонги ( <g/> Курило зве їх “ <g/> дифтонги <g/> ” <g/> ) мають спадну експіраторну силу й тональну висоту ( <g/> 12 <g/> , 19 <g/> ) <g/> .
doc#40 ) <g/> ; сполучники тобто <g/> , себто ( <g/> цебто <g/> ) <g/> , мають значення розтлумачування <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> в <g/> ) наголос </p><p> В теперішньому часі безприросткові дієслова виказують такі типи наголосу <g/> : </p><p> 1. Дієслова <g/> , що зберігають у теперішньому часі наголошені наростки -а- <g/> , -і- <g/> , а також дієслова з наголошеним наростком -ува- <g/> , що в теперішньому часі заступається на -уй- <g/> , мають наголос постійно на наростку <g/> , напр- <g/> , співа́ю — співа́єш <g/> , дрімаю — дріма́єш <g/> , сідлаю — сідла́єш <g/> , літа́ю — літа́єш <g/> , руша́ю — руша́єш <g/> ; білі́ю — білі́єш <g/> , раді́ю — раді́єш <g/> : торгу́ю — торгу́єш <g/> , ціну́ю — ціну́єш <g/> … </p>
doc#21 Одні — пробилися на верхівки <g/> , мають свою publiciti і тримають власника своєї галерії в вузді <g/> .
doc#40 Випадки такі <g/> , крім значення взагальнення <g/> , мають відтінок певної офіційности <g/> , іноді також урочистости <g/> .
doc#40 Деякі з цих іменників <g/> , як і в попередній групі <g/> , мають перетягнення наголосу на закінчення в місцевому відмінку однини <g/> : вісь — на осі ( <g/> і на осі <g/> ) <g/> , піч — на печі <g/> , честь — в честі ( <g/> і в честі <g/> ) <g/> .
doc#40 У слов'янських мовах дієприкметники звичайно мають часи і види <g/> , як дієслово <g/> , мають ті ж словотворчі елементи — приростки <g/> , наростки <g/> , показник -ся <g/> ; зберігають керування і прилягання <g/> , властиві дієслову <g/> .
doc#17 Ті <g/> , хто протестує проти такого узагальнення цієї сцени <g/> , звичайно <g/> , мають рацію з позицій 1947 року <g/> , але саме так <g/> , а не інакше оцінював дійсність Микола Куліш 1927 року <g/> . </p>
doc#40 <p> А проте і вигуки не є чисто рефлективне звукотворення <g/> , мають у собі елементи умовности <g/> , довільности зв'язку значення зі звуком <g/> , властиві слову взагалі <g/> .
doc#40 <p> Соціальні діалекти взагалі <g/> , і в українській мові зокрема <g/> , мають інший характер <g/> , ніж територіальні <g/> .
doc#40 <p> Звуки <g/> , витворювані мовними органами людини <g/> , мають безконечну кількість відтінків і дрібних відмінностей <g/> .
doc#14 На увазі <g/> , мабуть <g/> , мають апокаліптичні ноти збірки <g/> , рясні в ній <g/> , а здійснення їх убачають у подіях воєнних років <g/> .
doc#72 А в параграфі 110 читаємо <g/> : “ <g/> Польські громадяни <g/> , які належать до національних <g/> , релігійних або мовних меншостей <g/> , мають рівне з іншими громадянами право засновувати <g/> , наглядати та провадити власним коштом добродійні <g/> , релігійні і громадські заклади <g/> , школи та інші виховні заклади <g/> , а також [ <g/> мають право <g/> ] вільно вживати в них своєї мови і практикувати свою релігію <g/> ” ( <g/> Handelsman 128 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 кіні <g/> , а також організувати курси української мови для службовців ( <g/> 19 лютого 1921 р. <g/> , Раднарком <g/> ) <g/> ; — 3 березня 1921 П'ятий з'їзд Рад схвалив роботу Народного Комісаріяту Освіти <g/> , “ <g/> спрямовану на усунення національної ворожнечі на розвиток української мови як мови більшости трудящих мас України <g/> ” <g/> , а 22 листопада 1922 р. ВУЦВК затвердив “ <g/> Кодекс законів про народню освіту в УСРР <g/> ” <g/> , в якому сказано ( <g/> § 25 <g/> ) <g/> : </p><p> Українська мова як мова більшости населення України <g/> , особливо на селі <g/> , і російська мова як мова більшости населення в містах і загальносоюзна мова <g/> , мають в УРСР загальнодержавне значення і повинні викладатися у всіх навчально-виховних закладах Української Соціялістичної Радянської Республіки ( <g/> Дурденевський 159 <g/> ) <g/> ; </p><p> 13 березня 1922 р. введено в дію Кримінально-процесуальний кодекс <g/> , де в § 22 сказано <g/> , що леґальні процеси “ <g/> проводяться однією з двох державних мов <g/> , українською або російською <g/> ” ( <g/> Дурденевский 78 <g/> ) <g/> ; 27 липня 1923 р. Раднарком видав новий декрет “ <g/> Про заходи в справі українізації шкільно-виховних і культурно-освітніх установ <g/> ” <g/> , а 1 серпня 1923 р. ВУЦВК і Раднарком видали спільну резолюцію “ <g/> Про заходи забезпечення рівноправности мов і про допомогу розвиткові української мови <g/> ”
doc#40 <p> Наростки -ач ( <g/> ий <g/> ) <g/> , -уч ( <g/> ий <g/> ) <g/> , -ащ ( <g/> ий <g/> ) <g/> , -ущ ( <g/> ий <g/> ) <g/> , завжди наголошені <g/> , мають у головному таке ж значення <g/> , як і розглянені перед цим <g/> , тільки забарвлені дещо інтимніше <g/> , подекуди навіть можуть мати нюанс прихованої симпатії ( <g/> тоді <g/> , коли основне значення прикметника має позитивне забарвлення <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Ступеньовані прикметники <g/> , як і взагалі прикметники з наростками зменшення або збільшення ознаки <g/> , мають більш або менш відчутне емоційне забарвлення <g/> .