Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#3 <p> Усе <g/> , здається <g/> , вимагає допущення наших конструкцій до літературної мови — і дані літератури останнього півтора століття і показники діялектології <g/> .
doc#3 Інститут літератури не вчить людей писати романи <g/> , інститут історії — робити державні перевороти <g/> .
doc#4 Все в літературі <g/> , як тільки воно стає літературою <g/> , перетворюється на засіб <g/> , і про кожний факт літератури можна твердити з повною підставою <g/> , що він є літературним засобом або складається з літературних засобів <g/> .
doc#4 <p> Так <g/> , повертаючися до літератури <g/> , поезії й літературознавства <g/> , повірено в те <g/> , що твори літератури « <g/> робляться <g/> » і що дію їхнього механізму на людську психіку можна розкласти на механічні частини-засоби <g/> , що літературні твори можна складати й розкладати ad libitum <g/> , як фабричний варстат або накрутну іграшку <g/> .
doc#4 <p> Так <g/> , повертаючися до літератури <g/> , поезії й літературознавства <g/> , повірено в те <g/> , що твори літератури « <g/> робляться <g/> » і що дію їхнього механізму на людську психіку можна розкласти на механічні частини-засоби <g/> , що літературні твори можна складати й розкладати ad libitum <g/> , як фабричний варстат або накрутну іграшку <g/> .
doc#4 Я маю враження <g/> , що перші великою мірою уявні і більше сполягають на факт біографічний — студії французької літератури <g/> , пара перекладів <g/> .
doc#4 <p> Але може тверезий читач <g/> , схильний до прагматики й точности й остаточности висновків <g/> , читач <g/> , що вірить у те <g/> , що твори літератури « <g/> сделаны <g/> » і можуть бути розмонтовані й знов змонтовані <g/> , як машина <g/> , хоч би й комп'ютерної складности <g/> , буде невдоволений таким закінченням як надто суб'єктивним <g/> , з його <g/> , закінченням <g/> , — апеляцією до того <g/> , що мала б думати поетка <g/> , що диктує критикові його вік <g/> …
doc#5 Зате він причетний до української літератури <g/> .
doc#5 Одначе з погляду світової <g/> , а не української літератури значення « <g/> Невеличкої драми <g/> » може більше <g/> .
doc#5 Але з погляду європейської літератури це все таки епігонство <g/> .
doc#6 Курилик дістав завершену формальну освіту з літератури <g/> , і він залюбки писав прозу <g/> , — численні коментарі до власних малярських творів <g/> , автобіографічну книжку “ <g/> Хтось коло мене <g/> ” <g/> , що була успіхом у читачів і витримала двоє видань <g/> .
doc#6 Розкидані по цілій книжці <g/> , без спеціальних намірів <g/> , такі імена <g/> , власне <g/> , виявляють <g/> , що з літератури й науки було живим у свідомості автора <g/> . </p>
doc#6 Усе це не показує Курилика тонким ерудитом і знавцем літератури <g/> , особливо новітньої <g/> , хоч знаємо <g/> , що в дитинстві і в ранній молодості він читав багато й жадібно <g/> . </p>
doc#6 Нас тут цікавить не позиція Франка <g/> , а незнайомство мистця з поетом <g/> , однією з центральних постатей української літератури останньої чверти дев'ятнадцятого й початку двадцятого сторіччя <g/> . </p>
doc#6 Але це не означає <g/> , що його сприймання літератури було таке <g/> , як у людини з вулиці <g/> .
doc#7 Все це давно одбриніло <g/> , давно перейшло в хрестоматії з історії літератури <g/> .
doc#8 Петров був історик літератури <g/> , написавши праці про Язикова <g/> , про німецьких романтиків з Єни <g/> , про П. Куліша <g/> , про Т. Шевченка <g/> , Лесю Українку і Олеся <g/> ; фолкльорист <g/> , етнограф <g/> , що цікавився особливо найархаїчнішим у фолкльорі <g/> , але також і постанням рис нового побуту <g/> , сталими непомітними рисами змін людського побуту <g/> , власне сталою змінністю і — вічним зберіганням основ побуту <g/> , отже — змінною сталістю <g/> .
doc#8 В історії літератури він знав Куліша і оточення Куліша <g/> , в етнографії — « <g/> заговори <g/> » <g/> , обряди і казки <g/> , в філософії — Сковороду <g/> .
doc#8 Він не вкладався в традиційні університетські посади — кате- дра археології <g/> , катедра етнографії <g/> , катедра історії літератури <g/> , — він був водночас надто широкий і надто вузький для цього <g/> .
doc#8 У двадцятих роках <g/> , коли в УРСР не можна було говорити про українську державу <g/> , він говорив про неї <g/> , вбачаючи державотворчу діяльність у вчинках козацтва і виступаючи проти « <g/> антигромадської і антидержавної теорії літератури <g/> » П. Куліша ( <g/> с. 292 <g/> ) <g/> .