Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#62 Що справді споріднює його з гітлеризмом - це відраза й зневага до " <g/> сірої людини <g/> " й виборчої демократії <g/> .
doc#10 Подеколи він справляв враження дещо незграбної людини ( <g/> unbeholfen <g/> ) і <g/> , можливо <g/> , був простого походження <g/> .
doc#8 <p> Таким саме антитетичним стилем <g/> , такою методою написано повість про механізацію людини ( <g/> « <g/> Доктор Серафікус <g/> » <g/> ) і про приреченість людини перед механічною цивілізацією ( <g/> « <g/> Без ґрунту <g/> » <g/> ) <g/> , і історіософічні есеї Бера <g/> , і статті Петрова про фолкльор <g/> .
doc#11 Але це може бути титул єпископа <g/> , а може — просто « <g/> мій пане <g/> » <g/> , порожній і загальний титул чоловіка- людини ( <g/> Ессе homo <g/> ) <g/> ?
doc#16 Апелювати не до розуму культурної людини ( <g/> за його термінологією « <g/> еліти <g/> » <g/> ) <g/> , а до розгнузданих інстинктів черні — за власним висловом Донцова <g/> , « <g/> того шумовиння <g/> , тої голоти <g/> , яку Бакунін звав " <g/> Гранд канай попюлер <g/> " <g/> , а Маркс — " <g/> люмпенпролетаріятом <g/> "» <g/> . </p>
doc#22 <p> Настанова радянської людини ( <g/> навіть коли вона втекла звідти <g/> ) супроти Заходу — не проста <g/> .
doc#94 . </p><p> 4. НАРОД </p><p> Гіпертрофована <g/> , всевладна держава <g/> , що контролює все <g/> , включно з душею людини ( <g/> принаймні в її <g/> , душі <g/> , позашкурних поривах і мріях <g/> ) <g/> , що дириґує
doc#43 А боронити газети мені справді було б важко <g/> , так само як важко було б заперечувати їхній вирішальний вплив на формування світогляду сучасної людини ( <g/> цифри <g/> , числа <g/> , кількості — і ще багато іншого <g/> ) <g/> .
doc#6 <p> Своєрідний стихійний екзистенціялізм Курилика знаходить свій малярський вияв <g/> , як ми бачили <g/> , в тематиці його картин <g/> , у пропорціях намальованого ( <g/> малість людини <g/> ) <g/> , у доборі кольорів <g/> , у грі світла <g/> .
doc#40 , так використані в дальшому реченні слова здивовання — збентеження — обурення <g/> , які не є синоніми <g/> , але належать до однієї сфери значення ( <g/> душевні стани людини <g/> ) і різняться одне від одного показом сили душевного зворушення <g/> : « <g/> У багатьох здивовання оберталось на збентеження <g/> , збентеження — на обурення <g/> » ( <g/> Любч <g/> .
doc#28 Вона наслідує різні зразки майстерно — це забезпечене високою літературною культурою висококваліфікованого літературознавця Филиповича — створює часом навіть чистіші втілення засад того чи того літературного стилю <g/> , ніж це було в основоположників цього стилю на Україні <g/> , — але все це не відбиває живої душі поета і людини <g/> , а без цього нема спражньої поезії <g/> , а є тільки ремесло або майстерність <g/> .
doc#1 <p> Причину цього знайти легко <g/> : не у кривавих битвах та сутичках минулого і не в сліпому бунті бачить тепер Т. Шевченко визволення людини <g/> , а в становленні внутрішньої гармонії людської душі <g/> , гармонії взаємин людських душ <g/> .
doc#13 У Веретенченка Він — провідник людини <g/> , а людина виконавець його наказів <g/> .
doc#5 Він говорить про непотрібність мистецтва <g/> , про практицизм сучасної людини <g/> , про характер науки <g/> , про суть нації <g/> , про ролю кохання в житті людини <g/> , а найбільше про білок і про розум <g/> .
doc#22 Ішлося про трагедію людини <g/> , а не про ілюстрацію до соціології <g/> .
doc#61 Вони забувають <g/> , що <g/> , поперше <g/> , політика — вислід внутрішнього життя людини <g/> , а подруге <g/> , що в епоху панування політики в житті все аполітичне має конкретну політичну вимову і резонанс <g/> . </p>
doc#31 Звідси — визначення мистецтва як вияву однієї з потреб людини <g/> , а саме любови до краси <g/> .
doc#22 Коцюбинський лишається привабним для нас своєю м'якістю <g/> , своїм не тільки розумінням людини <g/> , а і любов'ю до неї <g/> , своєю пастельною романтикою <g/> .
doc#91 Тому вони посередньо відбивають процеси <g/> , що точаться в житті й психіці радянської людини <g/> , автора чи читача <g/> , і з цього погляду доводиться їх читати <g/> , і наслідки часом бувають варті заходу <g/> , — з цього і тільки з цього погляду <g/> .
doc#41 <p> Але техніка тільки прикрила біологічно-чуттєву основу людини <g/> , але не змінила і тим більше не знищила її <g/> .