This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#97 | і філософський плян <g/> . Але тут і тепер — цур | йому | <g/> ! <g/> ) <g/> . Кожний знає <g/> , кожний був здивований <g/> , як |
doc#13 | — спів солов'я. </p><p> Сходить сонце над селом — осанна | йому | <g/> ! Речі йдуть усталеним ладом <g/> , малий пастух жене |
doc#9 | основі говірок <g/> »xcvi <g/> . « <g/> Вкраїнську мову | йому | " <g/> дала <g/> " рідна його Зве- нигородщина <g/> … коли ще |
doc#16 | Бо теперішня криза вісниківства <g/> , криза <g/> , з якої | йому | ( <g/> не окремим колись речникам його <g/> ! <g/> ) нема виходу |
doc#62 | - не був аж такий безоглядний і аскетичний <g/> . Саме | йому | ( <g/> не Празі <g/> ) присвячений той том академічних " |
doc#9 | , коли історичні обставини сприятимуть | йому | <g/> , « <g/> коли всіх українських людей буде притягати |
doc#15 | розвивається не тільки над минулим і всупереч | йому | <g/> , а і з нього <g/> . Схарактеризований тут підхід - не |
doc#81 | , і мешкання було моє <g/> . Може <g/> , я таки сподобався | йому | <g/> , або він вирішив <g/> , що випадок не вартий того <g/> , щоб |
doc#81 | людей з ворожих кляс <g/> . Не знаю <g/> , чи вік дозволив це | йому | <g/> , але я кажу про психологічний тип <g/> . Коли якось я |
doc#59 | її відхід трохи надто ефектовний <g/> , — ми віримо | йому | <g/> , бо він підготований усім попереднім <g/> . Ми |
doc#81 | було чи не Ларчанка <g/> , але сказане тут — не в осуд | йому | <g/> , бо тоді всі боялися зв'язків з іншими <g/> , а як же |
doc#97 | подихом — що далі <g/> ? — а радше <g/> : Нелегко | йому | <g/> , бідному <g/> , доводилося <g/> . </p><p> Динаміка і напруження |
doc#42 | не без радости відчаю передчуває той <g/> , здається | йому | <g/> , вже близький день <g/> : </p><p> перед останнім світовим « |
doc#28 | що ця накинута ним на себе форма віршів заважала | йому | <g/> , видно з його спроб писати такими типовими для |
doc#66 | своїми засобами <g/> , традиційними <g/> , притаманними | йому | <g/> , виставляє « <g/> тривожні <g/> » <g/> , мовляв Зеров <g/> , твори |
doc#16 | ті шматочки й клаптики <g/> , які <g/> , здавалося | йому | <g/> , зміцнювали захитану будову його поглядів і |
doc#27 | цензурного чи поліційного нагляду і які | йому | <g/> , зрештою <g/> , більше боліли <g/> ) далеко гостріші <g/> . « |
doc#89 | . Лишім кожного письменника вибирати те <g/> , що | йому | <g/> , кажучи словом Сковороди <g/> , сродне <g/> . А |
doc#81 | слідства й вироку <g/> . Мабуть <g/> , це була правда <g/> . Було | йому | <g/> , коли розкрито його злочинну антирадянську |
doc#92 | мені після засідання за мій виступ <g/> , без якого | йому | <g/> , колишньому емігрантові <g/> , або неповоротцеві <g/> , |