Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#97 і філософський плян <g/> . Але тут і тепер — цур йому <g/> ! <g/> ) <g/> . Кожний знає <g/> , кожний був здивований <g/> , як
doc#13 — спів солов'я. </p><p> Сходить сонце над селом — осанна йому <g/> ! Речі йдуть усталеним ладом <g/> , малий пастух жене
doc#9 основі говірок <g/> »xcvi <g/> . « <g/> Вкраїнську мову йому " <g/> дала <g/> " рідна його Зве- нигородщина <g/> … коли ще
doc#16 Бо теперішня криза вісниківства <g/> , криза <g/> , з якої йому ( <g/> не окремим колись речникам його <g/> ! <g/> ) нема виходу
doc#62 - не був аж такий безоглядний і аскетичний <g/> . Саме йому ( <g/> не Празі <g/> ) присвячений той том академічних "
doc#9 , коли історичні обставини сприятимуть йому <g/> , « <g/> коли всіх українських людей буде притягати
doc#15 розвивається не тільки над минулим і всупереч йому <g/> , а і з нього <g/> . Схарактеризований тут підхід - не
doc#81 , і мешкання було моє <g/> . Може <g/> , я таки сподобався йому <g/> , або він вирішив <g/> , що випадок не вартий того <g/> , щоб
doc#81 людей з ворожих кляс <g/> . Не знаю <g/> , чи вік дозволив це йому <g/> , але я кажу про психологічний тип <g/> . Коли якось я
doc#59 її відхід трохи надто ефектовний <g/> , — ми віримо йому <g/> , бо він підготований усім попереднім <g/> . Ми
doc#81 було чи не Ларчанка <g/> , але сказане тут — не в осуд йому <g/> , бо тоді всі боялися зв'язків з іншими <g/> , а як же
doc#97 подихом — що далі <g/> ? — а радше <g/> : Нелегко йому <g/> , бідному <g/> , доводилося <g/> . </p><p> Динаміка і напруження
doc#42 не без радости відчаю передчуває той <g/> , здається йому <g/> , вже близький день <g/> : </p><p> перед останнім світовим «
doc#28 що ця накинута ним на себе форма віршів заважала йому <g/> , видно з його спроб писати такими типовими для
doc#66 своїми засобами <g/> , традиційними <g/> , притаманними йому <g/> , виставляє « <g/> тривожні <g/> » <g/> , мовляв Зеров <g/> , твори
doc#16 ті шматочки й клаптики <g/> , які <g/> , здавалося йому <g/> , зміцнювали захитану будову його поглядів і
doc#27 цензурного чи поліційного нагляду і які йому <g/> , зрештою <g/> , більше боліли <g/> ) далеко гостріші <g/> . «
doc#89 . Лишім кожного письменника вибирати те <g/> , що йому <g/> , кажучи словом Сковороди <g/> , сродне <g/> . А
doc#81 слідства й вироку <g/> . Мабуть <g/> , це була правда <g/> . Було йому <g/> , коли розкрито його злочинну антирадянську
doc#92 мені після засідання за мій виступ <g/> , без якого йому <g/> , колишньому емігрантові <g/> , або неповоротцеві <g/> ,