Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#16 творити вже не може ( <g/> не окремі колись речники його <g/> ! <g/> ) <g/> . І не може саме тому <g/> , що воно будувало свою
doc#16 , криза <g/> , з якої йому ( <g/> не окремим колись речникам його <g/> ! <g/> ) нема виходу <g/> , не пояснюється якоюнебудь
doc#62 " <g/> Духу нашої давнини <g/> " ( <g/> 1944 <g/> ) й подібних писань його " <g/> гетьманського <g/> " періоду <g/> , але підземні
doc#62 і " <g/> Ми <g/> " віщували неминучість усунення Донцова з його " <g/> держави <g/> " - журналістично-карикатурного
doc#68 ня - це функції духа <g/> . </p><p> « <g/> Я попросив у Стуса зошит з його " <g/> Палімпсестами'' <g/> . </p><p> - П. хвалив твої поезії <g/> .
doc#62 й самозречено - Олег Ольжич " <g/> Ріні <g/> " й " <g/> Веж <g/> " ( <g/> у його " <g/> Підзамчі <g/> " намічався прорив поза ці самим ним
doc#45 з його зауважень про наголос — див <g/> . Франчук в його " <g/> Ударение <g/> " <g/> , 1973. ст <g/> . 12. Буквар Потебні
doc#45 дитини <g/> " ( <g/> 1934 <g/> ) <g/> , передрукованій у другому томі його " <g/> Українського мовознавства <g/> " <g/> , 1984. Відгомін
doc#87 він не схоплює <g/> , що цей Харків — і його <g/> , і не його ( <g/> « <g/> На нашій не своїй землі <g/> » <g/> ) <g/> . Він неусвідомлено
doc#28 до минулого <g/> . Декляративно поет зрікається його ( <g/> « <g/> У минулім не кохаюсь я <g/> » <g/> , – прямо заявляє він <g/> . –
doc#40 над якою дрижав так <g/> , тіло і кров його <g/> , суть життя його ( <g/> всі ці знахідні відмінки вимагають далі в ролі
doc#81 , про які далі <g/> , я створив кілька стилізацій його ( <g/> до яких <g/> , звичайно <g/> , стосується прислів'я —
doc#6 те <g/> , що було метою його життя <g/> . Це виправдовувало його ( <g/> діяльність <g/> ) ” ( <g/> с. 56 <g/> ) <g/> . </p><p> Було багато нодібности
doc#40 воно виконує функцію присудка або частини його ( <g/> зв'язки <g/> ) <g/> . Наприклад <g/> , у словосполученні
doc#20 свою поразку в « <g/> американізації <g/> » <g/> . Це врятувало його ( <g/> й мене <g/> ) від не надто приємних ситуацій <g/> . </p>
doc#10 даній нації звичку думати <g/> ” ( <g/> 5 <g/> , 10 <g/> ) <g/> , “ <g/> є вираз його ( <g/> народу <g/> ) національного світогляду <g/> ” ( <g/> 5 <g/> , 136 <g/> ) <g/> .
doc#10 енерґія падає на ввесь звук <g/> , меншаючи на кінець його ( <g/> отже <g/> , наголос має спадний характер <g/> , —
doc#16 — хочуть « <g/> ущасливити <g/> » народ і здійснити його ( <g/> так їм здається <g/> ) ідеали всупереч волі народу
doc#40 у ділових і наукових <g/> . Пор <g/> . у поезії <g/> : « <g/> I земляки його ( <g/> Франка <g/> ) в жалобі на путь далеку провели та й у
doc#81 йшли на схід від Харкова ( <g/> німці були повернули його <g/> ) <g/> , кожний хотів чуда <g/> : щоб більшовики ніколи не