This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#37 | , на стороннє око зовсім незначущої <g/> . </p><p> Але втома | й | гіркота поступово накопичувалися <g/> , наростали |
doc#11 | ! <g/> ) в Андруховича нема <g/> , і нікому вони не потрібні | й | не цікаві <g/> . Є сплески води <g/> , сплески « <g/> другого |
doc#40 | собою орудний відмінок порівняння <g/> , бо | й | він суттю своєю показує <g/> , як щось відбувається <g/> , |
doc#81 | з буфету не приносив багато <g/> . Ми тулилися в кухні | й | кімнаті « <g/> для прислуги <g/> » <g/> , що мала вісім |
doc#28 | клясичної гармонійности не тільки слова | й | форми <g/> , а й світосприймання <g/> . А частіше симетрія |
doc#6 | оповідає <g/> , що після першого мистецького | й | комерційного успіху він спромігся завести |
doc#9 | мові формантами2. </p><p> Але вона не відкидає | й | того <g/> , чого смертельно боявся І. |
doc#40 | й поцілувались <g/> » ( <g/> Мова <g/> ; = один одного поляпали | й | поцілували <g/> ) <g/> . Об'єкта не мають і пасивні |
doc#1 | швидкістю Т. Шевченко зростав і зрілішав <g/> , що | й | не дивно <g/> , коли взяти до уваги винятковість його |
doc#81 | неістотне <g/> , що і тут я ледве пригадую обличчя | й | прізвища <g/> . Один з нас був такий |
doc#42 | , — як монолог поета про його особисту самоту | й | лиха <g/> . Звичайно <g/> , це теж є в збірці <g/> , але кожного |
doc#47 | зверталася до поетичного перекладу не так уже | й | рідко <g/> , але в своїх збірках вона не виділяла |
doc#4 | великого труду поєднати речі одного настрою | й | теми в цикли <g/> , але це було мудрим <g/> , її рішення дати |
doc#72 | і матеріяли <g/> , ч. 2 <g/> ) ” ( <g/> Харків <g/> ) <g/> . Усі декрети | й | закони зібрано й наново потверджено у великого |
doc#81 | , без надміру церемоній <g/> , але | й | без амікошонства <g/> . І вигляд у нас був <g/> , мабуть <g/> , |
doc#40 | цілу низку слів <g/> , що означають військові | й | урядові гідності <g/> ; ці слова стали архаїзмами <g/> , |
doc#16 | властивої большевизмові безпринципної | й | безчесної демагогічности <g/> . Важить зараз для |
doc#81 | їм пейзажі України <g/> , для них — сувенір цієї дикої | й | страшної країни <g/> , — а також свої портрети <g/> . І тим |
doc#59 | закоханістю він ставиться до стрункого | й | красивого людського тіла — згадаймо риски |
doc#81 | стриженого « <g/> під горщок <g/> » білявого Падалку | й | незграбного <g/> , як і молодшого <g/> , |