Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#11 , за ката <g/> . </p><p> ІНТЕРМЕДІЯ ДРУГА <g/> . РОСІЯНИ </p><p> Шутить <g/> ! и век шутить <g/> ! как вас на это станет <g/> ! </p><p><g/> … <g/> … <g/> … <g/> … <g/> … <g/> … <g/> … <g/> … <g/> … <g/> … <g/> … <g/> …
doc#45 факту <g/> , що він мусів витримати — о ні <g/> , не допит ( <g/> и <g/> ) <g/> , а просто " <g/> розмову <g/> " ( <g/> чи " <g/> розмови <g/> " <g/> ) з
doc#10 західньоукраїнському переходові а в е ( <g/> и <g/> ) по м'яких приголосних ( <g/> час > чєс <g/> ) <g/> .
doc#12 ( <g/> е <g/> ) <g/> , Єє ( <g/> йе <g/> ) <g/> , Жж ( <g/> же <g/> ) <g/> , Зз ( <g/> зе <g/> ) <g/> , Ии ( <g/> и <g/> ) <g/> , Іі ( <g/> і <g/> ) <g/> , Її ( <g/> йі <g/> ) <g/> , Йй ( <g/> йот <g/> ) <g/> , Кк ( <g/> ка <g/> )
doc#40 характер мають сполучники коб ( <g/> и <g/> ) <g/> , наколи <g/> , ( <g/> є <g/> ) сли <g/> . Нарешті <g/> , при наявності двох
doc#40 ( <g/> основа однини селянин — основа множини селян ( <g/> и <g/> ) <g/> ) тощо <g/> , пор <g/> . <g/> : » <g/> … зарубати п'ять індиків <g/> ,
doc#72 Косиор С. Итоги ноябрьского пленума ЦК ВКП ( <g/> б <g/> ) и задачи культурного строительства на Украине <g/> .
doc#40 . Наприклад <g/> , у назвах одежі старе слово порт ( <g/> к <g/> ) и майже по всій Україні витиснене словом штани <g/> .
doc#85 свинячого м'яса <g/> ? </p><p> Ніколай Ґумільов писав <g/> : </p><p> Ах <g/> , и мукам счет и усладам </p><p> Не веками ведут <g/> , годами <g/> … </p>
doc#31 , и враждебный Крым <g/> , и родственную Белоруссию <g/> , и прибалтийские шведские области <g/> , и отодвинуло
doc#81 перекладі Жуковського <g/> ) <g/> : « <g/> Будет некогда день <g/> , и погибнет великая Троя и с нею народ венценосца
doc#40 мова має шість типів голосних <g/> : а <g/> , е <g/> , и <g/> , і <g/> , о <g/> , у. Їхня вимова не завжди цілковито
doc#40 письмі відповідає по літері <g/> : а <g/> , е <g/> , и <g/> , і <g/> , о <g/> , у. Так само мають по літері для себе всі
doc#40 , як той <g/> , тільки перед усіма голосними <g/> , крім е <g/> , и <g/> , звук ц- буває м'який <g/> , так що вживаються форми
doc#40 є дрібні говірки <g/> , що змішують наголошені е <g/> , и в певних позиціях <g/> , наприклад <g/> , у кінці слова або
doc#10 звуків ȩ <g/> , ѣ16 <g/> ) <g/> , вимовою ненаголошених е <g/> , и <g/> , о — і скрізь він бачить <g/> , що між
doc#10 <p> критерій — ствердіння приголосних перед е <g/> , и ( <g/> 16 <g/> , 267 <g/> ) <g/> , — дарма що від уваги Ганцова не втік
doc#25 розділі <g/> . </p><p> Питання про те <g/> , чи приголосні перед е <g/> , и були в староукраїнських говірках тверді чи
doc#25 староукраїнських приголосних перед е <g/> , и <g/> , відмежувавши губні від інших приголосних <g/> , не
doc#40 звуки в відміні іменника тверднуть перед е <g/> , и <g/> , напр <g/> . <g/> , вівця — вівцею <g/> . У дієслові носити с