Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 самої тільки дієслівности без жадного іншого значення <g/> " <g/> , погоджуючися в цьому з К. Т. Німчиновим <g/> ,
doc#15 відповідними жестами <g/> , міг би мати те саме значення <g/> " <g/> . Якщо ж накинути Томсонові <g/> , виходячи з
doc#40 еміграції <g/> . Від первісного ширшого значення 'бездомна <g/> , мандрівна людина' воно перейшло до
doc#40 , мандрівна людина' воно перейшло до вужчого значення 'втікач з-під большевицького режиму' <g/> . Часто
doc#40 недоля <g/> , слово доля починає набирати вужчого значення 'добра доля* <g/> . Так само діється із словами слава
doc#40 , то за сумежністю понять слово набрало нового значення 'сум' <g/> . Тепер уже старе значення зовсім
doc#40 ) <g/> ; але через те <g/> , що слово твар набрало іншого значення ( <g/> 'обличчя' <g/> ) <g/> , в слові тварина наросток
doc#10 — але зробила це <g/> , сама цього не помітивши <g/> . Тим то значення ( <g/> 16 <g/> ) для східно слов'янського мовознавства —
doc#12 без неї не вживаються або яким вона надає іншого значення ( <g/> а не просто заперечує <g/> ) <g/> , напр <g/> . <g/> : не ходити <g/> ,
doc#40 , не вимогами речення <g/> ; вона вносить додаткове значення ( <g/> а саме значення слабшого <g/> , блідішого кольору <g/> )
doc#40 , які не є синоніми <g/> , але належать до однієї сфери значення ( <g/> душевні стани людини <g/> ) і різняться одне від
doc#40 , зокрема віршованій мові <g/> ) <g/> , пряме й переносне значення ( <g/> кажемо <g/> , наприклад <g/> , звичайно « <g/> Він ішов <g/> » — з
doc#40 переносити його в різні позиції <g/> , а складність значення ( <g/> ознака ознаки <g/> ) створює подеколи нахил до
doc#40 значення <g/> , крім літати <g/> , що може мати обидва значення ( <g/> пор <g/> . <g/> : Птах зліта́в з дерева — недоконаний вид <g/> ;
doc#40 без -ся не виступають або мають зовсім інше значення ( <g/> пор <g/> . сходив — сходився <g/> ) <g/> . Це <g/> , як і сам факт
doc#40 дієслова <g/> , однаково надаючи реченню умовного значення ( <g/> пор <g/> . § 60 <g/> ) <g/> . </p><p> в. Посильні частки аж <g/> , бо <g/> , же ( <g/> після
doc#40 розсміятися <g/> , зібратися і мають радше активне значення ( <g/> ранок <g/> , що сміється <g/> ; ми <g/> , що зібралися <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 світової літератури надавав він політичного значення ( <g/> там таки <g/> , 508 <g/> ) <g/> . </p><p> Залежність од мови панівної
doc#40 » ( <g/> Свідз <g/> . <g/> ) <g/> . </p><p> Подовження ці мають розрізняльне значення ( <g/> фонематичне <g/> ) <g/> , пор <g/> . <g/> , напр <g/> . <g/> , заважити (
doc#40 'рідний край' <g/> ) <g/> . Наростків такого вузького значення ( <g/> чи краще сказати <g/> , вузьких значень наростків <g/> ,