Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Рим 1935. </p><p> ВИГУК </p><p> § 71. вигук </p><p> а <g/> ) значення і вживання вигуків </p><p> Вигуки відрізняються з-поміж інших частин мови тим <g/> , що вони нічого не називають ( <g/> як це роблять іменники <g/> , прикметники <g/> , прислівники <g/> , дієслова <g/> ) <g/> , ні на що не указують ( <g/> як це роблять займенники <g/> ) і не правлять за допоміжний засіб в організації речення ( <g/> як це роблять прийменники <g/> , сполучники і певною мірою частки <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> § 65. ДІЄПРИСЛІВНИК </p><p> а <g/> ) значення і вживання дієприслівника </p><p> Дієприслівники — це незмінні дієслівні форми <g/> , що прилягають звичайно до присудка <g/> , окреслюючи другорядну дію підмета <g/> ; приміром <g/> , у реченні « <g/> Зашепотіли збуджені листочки <g/> , оповідаючи сни свої <g/> » ( <g/> Коц <g/> .
doc#15 І тому треба визнати <g/> , що <g/> , не зважаючи на безліч перехідних щаблів <g/> , називні речення в сучасній мові все ж окремий тип синтаксичної конструкції <g/> , який відрізняється від неповних речень саме тим <g/> , що обов'язково наявний у ньому головний член речення <g/> , виражений називним відмінком імени <g/> , сполучає в собі ( <g/> хай у нерозгор- неному вигляді <g/> ) значення суб'єкта і предиката <g/> , а тому не потребує доповнення з контексту або з обстанови <g/> , як це властиво неповним реченням <g/> .
doc#40 <p> Окреслюючи між іншим обставини місця й часу <g/> , прислівник може набирати властивости керувати відмінком імени <g/> ; якщо одначе таке керування стає звичайним <g/> , то прислівник пересувається в категорію прийменника <g/> , хоч і зберігає конкретніше ( <g/> вужче <g/> ) значення <g/> , ніж звичайні прийменники <g/> .
doc#40 Ці витвори <g/> , як видно і з прикладів <g/> , теж не мають значення теперішнього часу <g/> , набравши радше способового ( <g/> модального <g/> ) значення невиконности дії <g/> .
doc#40 Особливість займенника <g/> , отже <g/> , є та <g/> , що він набирає конкретного ( <g/> предметового <g/> ) значення — і кожного разу іншого — тільки в конкретних ситуаціях <g/> , що він <g/> , як кажуть <g/> , потребує завжди корелятів <g/> , щоб бути зрозумілим <g/> .
doc#40 Тому про всі ці приголосні можна сказати <g/> , що вони бувають тільки комбінаторно паляталізовані <g/> , тоді як палаталізація зубних приголосних <g/> , як зараз побачимо <g/> , має фонематичне ( <g/> розрізняльне <g/> ) значення <g/> . </p>
doc#40 ) <g/> ; звідси розвинулося <g/> , з одного боку <g/> , значення додавання <g/> , як от у дієсловах прикинути <g/> , приробити <g/> , прибудувати <g/> , а з другого боку <g/> , — неповности дії ( <g/> »I ви затужите за мною <g/> , та й призабудете поволі <g/> » — Карм <g/> .
doc#40 Займенники <g/> , значення яких визначає контекст <g/> , звуться анафоричними <g/> . </p>
doc#94 І значення цього поняття <g/> , як його знає Захід Европи і Захід від цього Заходу <g/> , значення латинського слова libertas <g/> , зв'язане з наголосом на передостанньому складі — свобОда <g/> , як у польській мові <g/> .
doc#81 Звичайно <g/> , значення обох папірчиків мінімальне <g/> .
doc#40 <p> Але через те <g/> , що час дієслова — категорія суб'єктивна <g/> , як і особа <g/> , значення його не характеризується сталістю і в контексті може сильно змінюватися <g/> .
doc#40 <p> Можуть такого значення набирати і іменники з наростками -нн ( <g/> я <g/> ) <g/> , -ТТ ( <g/> Я <g/> ) <g/> , але не так часто <g/> ; наприклад <g/> , враження означає не тільки процес сприймання <g/> , а і саме сприйняте ( <g/> »Це враження запам'яталося мені навіки« <g/> ) <g/> , приміщення — не лише дію <g/> , а і місце в будівлі <g/> , а такі іменники як поняття <g/> , переконання <g/> , значення тощо зовсім не означають уже процесів <g/> , а тільки їх наслідки <g/> .
doc#40 Правда <g/> , значення наростків часом досить примхливі <g/> .
doc#40 <p> До фразеологічних зворотів у широкому розумінні належать також приказки й прислів'я. Як і всякі інші фразеологічні звороти <g/> , вони характеризуються усталеністю словесного оформлення <g/> , і <g/> , поскільки вживаються на окреслення різних конкретних ситуацій <g/> , значення їх у цілості використовується переносно <g/> , себто значення цілости не дорівнює сумі значень окремих слів <g/> .
doc#40 <p> Про відокремлення прикладки говорилося в § 28. </p><p> Від прикладки слід відрізняти парні словосполучення узгоджених у відмінку іменників <g/> , значення яких не ототожнюється <g/> , напр <g/> .
doc#40 У прикладах 8-11 значення справжньої води вже зовсім нема <g/> .
doc#40 Одначе всі ці відтінки значення виявляються не в сполучнику і <g/> , а незалежно від нього <g/> , з зіставлення самого змісту речень <g/> ; а сполучник і саме тому може виступати в усіх цих випадках <g/> , що він сам має тільки одне значення — і то найзагальніше <g/> : значення простого поєднання <g/> . </p>
doc#40 Коли зважити <g/> , що хліба означає 'збіжжя' в протилежність формі хліби <g/> , що означає печені вироби <g/> , себто <g/> , що форма хліба має « <g/> безформніше <g/> » значення <g/> , ніж хліби <g/> , то можна твердити <g/> , що тут категорія неоформлености переноситься на називний відмінок множини <g/> .
doc#9 Дієслова більш-менш абстрактного значення <g/> : ховати — виховувати ( <g/> « <g/> Дитину рідну ховають батько-мати <g/> » — « <g/> Осіння казка <g/> » <g/> , VI <g/> , 32 <g/> ) <g/> ; статкувати ( <g/> « <g/> Я не мав звичаїв молодечних <g/> , Я статкував <g/> » — « <g/> На полі крови <g/> » <g/> , VIII <g/> , Жел <g/> .