Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Це пояснюється тим <g/> , що звичайно ( <g/> як і в випадку етранжизмів <g/> ) запозичається те <g/> , що імпонує <g/> , що здається культурно або соціяльно вищим або принаймні рівновартним <g/> .
doc#101 І це одна з причин ( <g/> не єдина <g/> , звичайно <g/> ) <g/> , але одна з причин <g/> , чого я ніколи не вважав себе за політика <g/> , бо це передусім справа конкретних заходів <g/> .
doc#81 Галицький такі перерви мав <g/> , але тоді його заступав інший слідчий <g/> , який назвався Гончар і який виглядав мені на українця ( <g/> не через прізвище <g/> , прізвище було <g/> , звичайно <g/> , « <g/> службове <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#59 <p> Але ця асоціяція не виявляється безпосередньо <g/> : автор не порівнює свій персонаж з його чотириногим прототипом <g/> , як це робиться звичайно <g/> , а вводить свиню як мотив його сну ( <g/> ніби знає автор його сни і ніби важать ті сни для читача <g/> !
doc#81 — із зловісно стисненими щелепами було аµресивніше <g/> , ніж звичайно <g/> , а це не було так легко зробити <g/> .
doc#37 Наскок на пляуенську друкарню був <g/> , звичайно <g/> , актом піратства <g/> , грабунком <g/> , проявом беззаконня <g/> .
doc#81 Вагон був не м'який <g/> , звичайно <g/> , але пляцкартний <g/> .
doc#91 Ну <g/> , звичайно <g/> , але чи тільки історія <g/> , чи не сучасність — і може <g/> , далеко більшою мірою <g/> ?
doc#85 Коли нам заперечують <g/> , що « <g/> все тече <g/> » <g/> , що « <g/> життя невпинно йде вперед <g/> » ( <g/> вперед тут не значить <g/> , звичайно <g/> , ані до абсолютно нового <g/> , ані до кращого за всяку ціну <g/> ) <g/> , то нам залишається хіба запропонувати нашому суперечникові поглянути на своє фото двадцять років тому — або ще процитувати відому епіграму Пушкіна <g/> : </p><p> — Движенья нет <g/> , сказал мудрец брадатый <g/> , </p><p> Другой смолчал и стал пред ним ходить <g/> . </p>
doc#1 Уже в « <g/> Неофітах <g/> » ( <g/> поемі <g/> , що відкриває цей період <g/> ) вражає безпрецедентне поєднання церковнослов'янізмів <g/> , що <g/> , як звичайно <g/> , асоціюються з церквою або клясичною поезією <g/> ; вульгаризмів <g/> , що їх поети досі рідко допускали в серйозній поезії <g/> , та декількох словосполучень <g/> , типових для народніх пісень <g/> .
doc#40 Поза тим накреслюється тенденція вживати форм на -ши в реченнях минулого часу <g/> , а форми на -чи при інших часах <g/> , хоч є <g/> , звичайно <g/> , багато відхилень від цього <g/> , бо система тут не усталена <g/> , пор <g/> .
doc#84 А п'яному Хлестакову <g/> , що « <g/> зриває квітки насолоди <g/> » <g/> , звичайно <g/> , байдуже <g/> , живе той народ чи не живе і нещасний він чи не нещасний <g/> .
doc#19 Такий самий образ є і в « <g/> Суєті <g/> » <g/> , звичайно <g/> , без залежности від Мови <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> В. Свідзінський <g/> ) </p><p> - поскільки вони далі переходять в двоелементні речення <g/> , не обов'язково розглядати як однорядні підмети першого двоелементного речення <g/> , хоч <g/> , звичайно <g/> , без застережень проголосити їх самостійними називними реченнями теж не можна <g/> . </p>
doc#19 Ідеологія « <g/> Козачого кістяка <g/> » незрозуміла поза зв'язком з ідеологією Кулішевого суду козаччини й Кулішевим культурництвом ( <g/> звичайно <g/> , без його цареславних крайностей <g/> ) <g/> .
doc#81 І тим дівчатам <g/> , що добровільно обслуговували романтично-сексуальні апетити зігнаних на схід молодих німецьких вояків <g/> , але <g/> , звичайно <g/> , без надії на справжнє кохання й шлюб <g/> , бо цьому на перешкоді стояли німецькі закони про чистоту раси <g/> .
doc#12 <p> 6. Перед і після таких слів і виразів <g/> , як от <g/> : на жаль <g/> , на щастя <g/> , пригадую <g/> , сказати правду <g/> , на диво <g/> , бач <g/> , розумієте <g/> , значить <g/> , повіриш <g/> , знаєте <g/> , знай <g/> , головне <g/> , бувало <g/> , будь ласка <g/> , до речі <g/> , пробачте <g/> , так би мовити <g/> , простіть <g/> , певно <g/> , напевне <g/> , звичайно <g/> , безперечно <g/> , безумовно <g/> , безсумнівно <g/> , звісно <g/> , зрозуміло <g/> , немає сумніву <g/> , відома річ <g/> , видима річ <g/> , певна річ <g/> , дійсно <g/> , либонь <g/> , мабуть <g/> , здається <g/> , можливо <g/> , припустимо <g/> , будь певен <g/> , очевидно <g/> , видно <g/> , як-не-як <g/> , розуміється <g/> , на мій погляд <g/> , по-моєму <g/> , на мою думку <g/> , кажуть <g/> , мовляв <g/> , я думаю <g/> , поперше <g/> , кінець-кінцем <g/> , нарешті <g/> , отже <g/> , одне слово <g/> , виходить <g/> , правда <g/> , навпаки <g/> , проте <g/> , а втім <g/> , загалом <g/> , власне <g/> , наприклад <g/> , крім того <g/> , власне кажучи <g/> , коротко кажучи <g/> ,
doc#16 Як і звичайно <g/> , близько до Донцова <g/> , але делікатніше <g/> . </p>
doc#82 У більшості нового покоління це сполучалося з забуттям мови <g/> , а з тим ішов більш або менш цілковитий відхід від « <g/> старокрайового <g/> » трибу життя й смаків <g/> , за винятком <g/> , звичайно <g/> , борщу й вареників <g/> , якщо не найбільшої <g/> , то найтривалішої частини культурної спадщини <g/> . </p>
doc#72 І звичайно <g/> , бракувало українських журналістів високої професійної кваліфікації <g/> .