Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 Говорячи про вигуки <g/> , що стоять поза реченням <g/> , " <g/> і інші вирази <g/> , що дорівнюють [ <g/> равносильные <g/> ] реченню <g/> " <g/> , про " <g/> незакінчені <g/> , недоговорені речення <g/> " <g/> , він додає <g/> : " <g/> Далі сюди належать заголовки ( <g/> книг <g/> , розділів <g/> , статтей <g/> , журналів <g/> , газет <g/> ) " <g/> , відзначаючи в примітці <g/> : " <g/> звичайно <g/> , не ті <g/> , що становлять речення <g/> " <g/> . </p>
doc#76 З-поміж рис полоцько-смоленського говіркового комплексу особливу агресивність виявило акання ( <g/> звичайно сильне <g/> ) <g/> , на ширення якого великий <g/> , може вирішальний <g/> , вплив мали й політичні чинники ( <g/> утворення і експансія т. зв <g/> .
doc#9 І тільки через те <g/> , що далеко не завжди ми спроможні при теперішньому стані діялектології провести чітку межу між галицьким і волинським у лексиці й синтаксі <g/> , ми з обережности оперуємо тут загальнішим і менш окресленим терміном « <g/> західноукраїнські мовні елементи <g/> » <g/> , підкреслюючи водночас <g/> , що Леся Українка була провідницею до літературної мови і багатьох ( <g/> звичайно <g/> , гострокритично добираних <g/> ) суто галицьких мовних елементів <g/> . </p>
doc#17 Але хотілося б і деякої ( <g/> звичайно <g/> , не абсолютної <g/> ) паралельности мізансценування <g/> .
doc#40 <p> Порушенням єдности дієвідміни не загрожувало інше скорочення закінчення ( <g/> звичайно ненаголошеного <g/> ) <g/> : -мо в першій особі множини може скорочуватися <g/> , головне в поетичній мові <g/> , на -л. Це скорочення використовується й тепер так само часто <g/> , як і давніше <g/> , і не викликає негативної реакції <g/> , як скорочення -ає <g/> .
doc#19 Ідеологія « <g/> Козачого кістяка <g/> » незрозуміла поза зв'язком з ідеологією Кулішевого суду козаччини й Кулішевим культурництвом ( <g/> звичайно <g/> , без його цареславних крайностей <g/> ) <g/> .
doc#9 Тим-то цілком можна погодитися з тією характеристикою <g/> , яку дає мовним шуканням М. Коцюбинського С. Козуб <g/> : « <g/> Отже <g/> , пильне студіювання мови за вінницької доби життя з книжки зміцнює нас у думці <g/> , що безпосередній вплив мовної стихії українського села на М. Коцюбинського був менший <g/> , ніж звичайно в нас гадають <g/> »2. Уважне <g/> , зацікавлене й любовне ставлення до галицьких мовних особливостей лишилось у М. Коцюбинського на все життя <g/> , хоч він завжди був ворогом діялекту в літературній мові ( <g/> звичайно <g/> , поза спеціяльними художніми завданнями — згадаймо хоч би його « <g/> Тіні забутих предків <g/> » <g/> ) <g/> , і тому пересади в запровадженні галицизмів до літератури завжди викликали його заперечення <g/> .
doc#40 , в- ( <g/> чинити— вчинити <g/> , красти — вкрасти <g/> ) <g/> , про- ( <g/> жити — прожити <g/> , мовчати — промовчати <g/> , читати — прочитати <g/> ) <g/> , о- ( <g/> звичайно при іменних основах <g/> : сліпнути — осліпнути <g/> , німіти — оніміти <g/> , сідлати — осідлати <g/> ) <g/> , НА- ( <g/> писати — написати <g/> , хмурити — нахмурити <g/> , вчити — навчити <g/> ) <g/> , за- ( <g/> ржавіти — заржавіти <g/> , вербувати — завербувати <g/> ) <g/> , при- ( <g/> спитися — приснитися <g/> ) тощо <g/> .
doc#40 <p> 5. Через те <g/> , що наказовий спосіб попри всю свою вольовість і афективність все таки показує дії <g/> , яких об'єктивно нема <g/> , які існують тільки в бажанні мовця <g/> , іноді — якраз тоді <g/> , коли треба підкреслити конечність здійснення цього бажання — у функції наказу вживається замість наказового дійсний спосіб ( <g/> звичайно майбутній час доконаного виду <g/> ) <g/> .
doc#6 <p> Чи Курилик малював з фотографій ( <g/> звичайно ним самим зроблених <g/> ) чи зі спогаду-уяви ( <g/> виглядає <g/> , що малювання з рисунків-шкіців цілої картини було менш типове для нього <g/> ) <g/> , він ніколи не відмовляється від речевости світу <g/> , хоч він звичайно не зупиняється там <g/> , де кінчається речевість <g/> , а прагне піти глибше <g/> , поза видиме й доторкальне <g/> .
doc#81 Дисертація була про мову Шевченка ( <g/> звичайно ж <g/> , Т. Г. <g/> ) <g/> , і була вона дуже провінційна <g/> , дуже слабкенька й дуже відповідна до офіційних вимог <g/> .
doc#40 § 44а <g/> ) <g/> ; </p><p> г <g/> ) звичайно в іменниках і прикметниках перед наростками <g/> , що починаються на -к- ( <g/> -ок <g/> ) <g/> , -ц- <g/> , -н- <g/> , -е- <g/> , -и- ( <g/> але крім -ин ( <g/> я <g/> ) <g/> , -иp <g/> : княгиня <g/> , бойкиня <g/> , пухир <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Той же самий наросток у прикметнику гіллястий ( <g/> гіллястий дуб <g/> ) звичайно означає тільки посідання <g/> .
doc#40 Кільце ( <g/> особливо типове для ліричної поезії <g/> ) звичайно становить собою <g/> , як і в щойно поданому прикладі <g/> , якесь загальне твердження <g/> , яке конкретизується в тому тексті <g/> , що є між повторюваним реченням або словосполученням <g/> .
doc#45 107 <g/> ) <g/> , звичайно <g/> , з Патерою ( <g/> див <g/> .
doc#53 Приміром <g/> , килимами укріті ( <g/> 7 <g/> , 96 <g/> ) <g/> , звичайно <g/> , треба читати укриті <g/> .
doc#15 Такий розрив синхронічного і діяхронічного ( <g/> вживаючи сосюріянських термінів <g/> ) <g/> , звичайно аж ніяк не можна вважати за правильний <g/> .
doc#97 Своє бачення становища казахів він показав у малярському творі <g/> , відомому під назвою « <g/> Державний кулак <g/> » або <g/> , також <g/> , « <g/> Байгуші під вікном <g/> » <g/> , звичайно датованому 1853 роком <g/> , себто формально поза межами того періоду <g/> , який аналізує Автор <g/> .
doc#31 Називається це « <g/> латиницею <g/> » <g/> , звичайно слово <g/> , що означає латинську абетку <g/> .
doc#81 Радянське гасло « <g/> дружби народів <g/> » <g/> , звичайно <g/> , не більше <g/> , ніж пропаµандивна облуда <g/> , але в мої двадцять радянських років бар'єри між євреями і іншими справді були або усунені або принаймні відсунені <g/> , і з моїми єврейськими друзями мене не ділило ніщо <g/> .