Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#97 Старші мене застерігали <g/> : так <g/> , твір клясичний <g/> , знати його наче й належить <g/> , але ж і нуднющий <g/> !
doc#0 Громадянки Н. не було вдома <g/> , від початку війни всі жінки з самого ранку вирушали по харчових крамницях — ану ж десь щось « <g/> дають <g/> » <g/> , черги там треба було вистояти <g/> .
doc#8 Белетристика ж вимагає од автора суцільности <g/> , повноти <g/> , малювання широкого потоку життя <g/> , відмовлення од абстракції експеримента <g/> » ( <g/> с. 561 <g/> ) <g/> .
doc#53 пішла за програмою Потебні <g/> , а не Куліша — Шевченка ( <g/> кажучи умовно <g/> , бо ж Буквар Потебні тоді не був надрукований і лишався невідомим <g/> ) <g/> .
doc#55 <p> За перше урядово затверджене видання УП <g/> , правдоподібно <g/> , слід уважати двадцятисторінкове видання малого формату <g/> , фірмоване Наркомосвіти 1920 р. Не вважати ж за українське державне втручання російського уряду — Валуєвський указ 1863 і Емський указ 1876 років <g/> , — що проскрибувало незалежні українські абетки-правописи типу кулішівки тощо й накидало ярижку-єрижку <g/> . </p>
doc#49 <p> </doc> </p><p> Веселитися ж і радуватися треба було <g/> , </p><p> що брат твій сей мертвий був та й ожив </p><p> і згинув був та й знайшовся <g/> . </p>
doc#87 Та вже ж <g/> !
doc#30 <p> </doc> </p><p> 11 травня '961 </p><p> Дорога Оксано <g/> , </p><p> без пані <g/> , хоч Ви ж таки і не пан і не панна <g/> , — голуби працювали справно і листочок Ваш приспів як чудо техніки ( <g/> хоч не будьмо невдячні й гіперкритичні <g/> , я Вашу державну пошту бороню <g/> , лист з Києва йде не повільніше <g/> , а рівно так само <g/> , як з Парижу <g/> , А ТО прошу ПАНІ2 рівно 10 днів <g/> .
doc#62 Творилася небезпека <g/> , що еміграційні інституції перетво­ряться на самопародію <g/> , а вони ж мали були добре ім'я. </p><p> Так на початку вісімдесятих років постала потреба переорієнтувати українську науку в Заокеанні <g/> .
doc#77 Вони в полоні своєї активности <g/> ; віддатися тільки майбутньому — означало б для них зануритися в безплідні мрії <g/> ; віддатися тільки минулому — означало б зректися діяння <g/> , а воно ж стелиться для них безмежним полем <g/> .
doc#72 І <g/> , нарешті <g/> , цю методу однаково не вдалося б застосувати до часу <g/> , хоч і не надто віддаленого <g/> , а все ж минулого <g/> , до років 1900-1941. Деякі висновки про становище мови і причини <g/> , що зумовлюють вибір чи не-вибір її як засобу спілкування <g/> , доводиться робити опосередковано <g/> , на підставі фактів <g/> , не пов'язаних безпосередньо з мовознавством <g/> : шкільної системи й стану освіти <g/> , преси <g/> , видання книжок та інших виявів культурного життя <g/> .
doc#74 А все ж <g/> , окрім двох україномовних шкіл Червоних старшин - в Харкові й Києві <g/> , - створено Кінний корпус Червоного козацтва України в Гайсині на Поділлі <g/> .
doc#71 Контакти між новітньою українською мовою в тому вигляді <g/> , як її вживано на підросійській Україні ( <g/> більша частина країни <g/> ) і як її вживано на підавстрійській Україні <g/> , не були постійні <g/> , та все ж <g/> , навіть попри евентуальні утруднення <g/> , загалом вони виявили себе як плідні для розвитку мови <g/> . </p>
doc#15 <p> Якщо виключити навіть речення u земля мягкая як явно двоелементне і підкреслене як називне <g/> , очевидно <g/> , через недогляд <g/> , то все ж речення типу u вот на стене <g/> ; на земле показують <g/> , що <g/> , наблизившися до поняття називних речень і охопивши характеристичну рису їх значення <g/> , поставивши питання про сферу їх застосування <g/> , Кудрявський усе ж не був послідовним і не відмежував їх <g/> , приміром <g/> , від неповних речень або еквівалентів речень <g/> , захопившися тільки твердженням про можливість бездієслівних речень взагалі <g/> . </p>
doc#1 І все ж загальноприйнятим є поділ творчости Т. Шевченка на три періоди <g/> : до заслання <g/> , протягом заслання і після заслання <g/> . </p>
doc#80 все ж зовсім не схожий на початківця <g/> …
doc#19 У ті похмурі роки терпіння й малих діл поет спромігся на гордий заклик <g/> : </p><p> Не давайтеся ж у руки </p><p> Катам України <g/> , </p><p> Не давайтеся на муки <g/> , </p><p> Бийтесь до загину <g/> . </p>
doc#23 <p> Після широких варіяцій на тему <g/> , де ж можуть перебувати думи <g/> , себто його поезія <g/> , його надхнення — чи в морі <g/> , чи за морем <g/> , чи по скелям <g/> , по бескидам <g/> , чи з панами вельможними ( <g/> випад проти Шевченка <g/> ?
doc#41 Де ж і коли <g/> ? </p>
doc#58 Де ж це видано <g/> , щоб дівка рано спати йшла <g/> » <g/> , — і це достатня причина <g/> , щоб не включати цих фраз у драму <g/> .