This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#62 | " <g/> , - зізнається Теліга ( <g/> с. 625 <g/> ) <g/> . І <g/> , трохи далі - " <g/> | дуже | люблю танцювати <g/> " ( <g/> с. 627 <g/> ) <g/> . З нудьги сільських |
doc#15 | це питання <g/> , Л. А. Булаховський констатує " <g/> | дуже | малий розвиток називних сполук <g/> , з типів яких |
doc#40 | дієсловом бути <g/> , що і досі можна простежити в ( <g/> | дуже | рідких <g/> ) рештках <g/> , властивих архаїзованим |
doc#40 | , що творять назви осіб за їхньою дією ( <g/> | дуже | часто це назви професій <g/> ) <g/> , найпродуктивніші є |
doc#62 | , поміж іншим <g/> , досі не видавані листи П. Куліша ( <g/> | дуже | цікаві його міркування про звукові |
doc#81 | через різні шари суспільства <g/> : від містечка ( <g/> | дуже | сільського типу <g/> ) до міста <g/> , а в місті через |
doc#72 | гроші й незмінно шукали фінансової допомоги у ( <g/> | дуже | нечисленних <g/> ) добродіїв <g/> . </p><p> Ми найкраще |
doc#36 | , бо Ґе втратив матір ( <g/> з роду Садовських <g/> ) | дуже | рано <g/> , і його виховувала тітка Олександра |
doc#6 | в “ <g/> У нас на все знайдеться виправдання <g/> ” ( <g/> ч. 7 <g/> ) <g/> , | дуже | часто також чорне на чорному ( <g/> приміром на |
doc#9 | в ній галицьких елементів зокрема <g/> ? — Ю. Ш. <g/> ) <g/> , | дуже | часто влучний та закрашений європейськими |
doc#36 | тематикою <g/> , як от « <g/> Христос у синагозі <g/> » <g/> , 1863 <g/> , | дуже | мало <g/> , вони спорадичні і здебільшого залишені в |
doc#102 | , як то кажуть <g/> , « <g/> з розпростертими об’ятіями <g/> » <g/> , | дуже | підкреслював своє люб'язне ставлення до мене <g/> , |
doc#81 | за невідповідне « <g/> соціяльне походження <g/> » <g/> , | дуже | ймовірно <g/> , що після того їх теж забрано <g/> , але я про |
doc#13 | і навіть один ( <g/> один <g/> ! <g/> ) димінутив — « <g/> сурмонька <g/> » <g/> , | дуже | ризиковий <g/> , але можливий <g/> , поки він один і поки |
doc#20 | платню професора <g/> , як звичайно в Америці <g/> , | дуже | скромну <g/> , але відносно добру <g/> , і добре мешкання в |
doc#81 | й любов звернулися до мене <g/> . А це було багато <g/> , | дуже | багато <g/> , бо життя її було від початку і до кінця |
doc#40 | кбханий ( <g/> »Вже й купці наші волики — бо <g/> , бачте <g/> , | дуже | ко́хані були — мов роєм обступили <g/> » — Вороб <g/> . <g/> ) і |
doc#71 | західних говірок насамперед <g/> ) є <g/> , безперечно <g/> , | дуже | значним <g/> , та попри це не становить якогось |
doc#90 | » <g/> … </p><p> Олесь Гончар — письменник <g/> , безумовно <g/> , | дуже | обдарований і спостережливий <g/> . Він міг би |
doc#6 | брати в контексті суперечностей і борсань <g/> , | дуже | сучасних <g/> . Серед мистців свого часу Курилик мав |